Яковлєв Василь Данилович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Яковлєв Василь Данилович
Яковлєв Василь Данилович.jpg
Народження 26 січня 1909(1909-01-26)
Білий Колодязь, Вовчанський повіт, Харківська губернія, Російська імперія
Смерть 2 січня 1980(1980-01-02) (70 років)
Москва, СРСР
Поховання
Освіта Військово-морська академія імені М. Г. Кузнєцова[d] і Санкт-Петербурзький військово-морський інститут[d]
Партія КПРС
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоної Зірки
Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки
Медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За оборону Радянського Заполяр'я»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «20 років перемоги у ВВВ»
Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»

Іноземні нагороди:

Командор ордена Британської імперії (військовий)

Василь Данилович Яковлєв (26 січня 1909 — 2 січня 1980) — радянський воєначальник, віце-адмірал (18.02.1958)

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в міщанській родині в селі Білий Колодязь, нині в Вовчанському районі, Харківської області.

Військова служба[ред. | ред. код]

У вересні 1925 року поступив у Військово-морське училище імені М. В. Фрунзе.

У травні 1928 року, після закінчення училища був призначений вахтовим командиром канонерського човна «Вірний» Далекосхідної флотилії.

З листопада 1929 року — помічник командира, а з листопада 1931 року -командир канонерського човна «Передовий» Далекосхідної флотилії. Член ВКП(б) з 1932 року.

З грудня 1932 року — слухач командного факультету Військово — морської академії ім. К. Е. Ворошилова.

З квітня 1936 року, після закінчення академії був призначений помічником начальника 1-го відділу Генштабу РСЧА.

З березня 1938 року — начальник 1-го відділу Головного Морського штабу ВМФ.

З вересня 1938 року — командир есмінця «Швидкий» Чорноморського флоту.

З листопада 1940 року — командир з оперативної частини 3-го відділення, оперативного управління Головного Морського штабу ВМФ.

З січня 1941 року — начальник 6-го відділу (оперативна підготовка) Оперативного управління Головного Морського штабу ВМФ.

З червня 1944 року — у розпорядженні Розвідувального Управління Головного Морського штабу ВМФ.

З жовтня 1944 року — військово-морський аташе при уповноваженому представнику СРСР у Великій Британії, до цього помічник військово-морського аташе там же.

У 1947 році брав участь у роботі Лондонської та Паризькій сесії Ради міністрів закордонних справ, де виконував обов'язки військово-морського експерта.

З лютого 1949 року — начальник 2-го Головного управління Генштабу Радянської армії (лютий 1949 — березень 1950).

З березня 1950 року — начальник Оперативного управління Морського Генштабу ВМФ.

27 січня 1951 року — присвоєно військове звання контр-адмірал.

З грудня 1951 року — начальник Головного оперативного управління — заступник начальника Морського Генштабу ВМФ.

З квітня 1953 року — начальник Оперативного управління Генштабу ВМС.

З січня 1956 року — начальник штабу Балтійського флоту.

18 лютого 1958 року — присвоєно військове звання віце-адмірал.

З квітня 1957 року — заступник начальника Головного Розвідувального Управління стратегічної розвідки — начальник стратегічної розвідки.

З травня 1958 року — заступник начальника Військово-морської академії ім. К. Е. Ворошилова з науково-дослідницької роботи.

З грудня 1960 року — начальник 1-ї секції, потім заступник голови Морського науково-технічного комітету.

З грудня 1966 року — помічник начальника Головного штабу ВМФ.

З квітня 1970 у відставку.

Помер 2 січня 1980 року, похований на Кунцевському кладовищі Москви.

Твори[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

СРСР[ред. | ред. код]

Іноземні нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Вручение английских орденов и медалей /Газета Красная звезда — 11.05.1944 — № 111 (5791)

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Алексеев М. А., Колпакиди А. И., Кочик В. Я. Энциклопедия военной разведки. 1918—1945 гг. М., 2012, с. 875—876.