Яковчик Франц Володимирович
| Франц Яковчик | |
|---|---|
| пол. Franciszek Jakowczyk | |
 | |
| Народився |
12 травня 1928 Самойловичі[d], гміна Пяски[d], Волковиський повіт[d], Білостоцьке воєводство, Польська Республіка |
| Помер |
9 січня 2019 (90 років) Вроцлав, Республіка Польща |
| Поховання | Особовицький цвинтарd |
| Країна |
.svg){kind=small} Польська Республіка СРСР Україна Республіка Польща |
| Національність | поляк[1] |
| Місце проживання |
Довбиш Вроцлав |
| Діяльність | військовик |
| Знання мов | польська, українська і російська |
| Військове звання | капітан |
| Нагороди |
   |
Франц Володимирович Яковчик, псевдо «Карний» (пол. Franciczek Jakowczyk "Karny", 12 травня 1928, Самойловичі, Польська Республіка — 9 січня 2019, Вроцлав, Польща) — польський військовик, капітан Армії Крайової, в'язень радянських таборів.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився на хуторі Самойловичі, що зараз знаходиться у Вовковиському районі Гроденської області Білорусі у родині військовика та вчительки історії. З 14 років почав навчатися на шевця, в 15 долучився до антинімецького підпілля: вступив до Армії Крайової. Після вигнання німців підпілля почало війну з совєцькими окупантами. У 19 років отримав звання капітана[1].
25 квітня 1948 року, під час одного з боїв з НКВД під Гродно, був поранений та заарештований. Засуджений радянським судом до смертної кари, котру згодом замінили на 25 років таборів[2].
Покарання відбував в Інті, Владимирі та Потьмі. Неодноразово організовував втечі з місць карання. Звільнений 27 серпня 1969 року. Просив владу СРСР дозволити йому виїзд до Польщі, в рамках репатріації, але у Москві заборонили через «тяжкий злочин проти народу СРСР»[3].
Після відбування покарання жив у Миколаєві, у 1970 році переїхав до Довбиша[4], де одружився з місцевою полькою Зосею. Родина мала сина, від котрого народжені двоє внуків.
У 2008 році отримав карту поляка[5]. У 2017 році померла дружина[6]. З лютого 2018 року проживав у Вроцлаві, із сестрою. 27 жовтня 2018 року отримав польське громадянство з рук Президента Польщі Анджея Дуди[4].
Помер 9 січня 2019 року у Вроцлаві[7]. Похований 17 січня 2019 року на Особовицькому цвинтарі[pl] у Вроцлаві[6].
Нагороди[ред. | ред. код]
- Офіцерський хрест Ордену Відродження Польщі, 2019 рік, (посмертно);
- Медаль «Про меморія», 2005 рік[5];
- «Хрест заслуги»[8].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Як живеться полякам в селі на Житомирщині?. Архів оригіналу за 12 листопада 2018. Процитовано 12 листопада 2018.
- ↑ «Президент Дуда прислал полный плетеный кошик, бутылку водки. Холодильник привезли». Архів оригіналу за 12 листопада 2018. Процитовано 12 листопада 2018.
- ↑ Nadanie obywatelstwa RP Franciszkowi Jakowczykowi. prezydent.pl (польська) . 27 жовтня 2018. Процитовано 10 червня 2023.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б Президент Польщі приїхав до Вроцлава надати громадянство капітану АК з України
- ↑ а б Polacy na Wschodzie. Franciszek Jakowczyk. Polacy na Wschodzie (польська) . Процитовано 10 червня 2023.
- ↑ а б Doczekalski P. (17 1 2019). Żołnierz AK Franciszek Jakowczyk spoczął na wrocławskim Cmentarzu Osobowickim. dzieje.pl (польська) . Процитовано 10 червня 2023.
- ↑ Nie żyje Franciszek Jakowczyk. Архів оригіналу за 11 січня 2019. Процитовано 11 січня 2019.
- ↑ Капітан АК отримав український Хрест Заслуги. Архів оригіналу за 13 листопада 2018. Процитовано 12 листопада 2018.