Ян Бок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ян Бок
нім. Jan Bok
Hungaridos libri poematum V.jpg
Народився 25 грудня 1569(1569-12-25)
Ветошов, Лужиця
Помер 12 листопада 1621(1621-11-12) (51 рік)
Угерський Брод
Громадянство
(підданство)
Flag of Slovakia.svg Словаччина
Діяльність історик, політик і дипломат
Мова творів угорська, Нижньолужицька і німецька[1]

Ян Бок у Вікісховищі?

Ян Бок (нім. Jan Bok; *25 грудня 1569, Ветошов, Лужиця — †12 листопада 1621, Угерський Брод) — угорський письменник і поет, який писав латинською мовою, історик, політик і дипломат.

Біографія[ред. | ред. код]

Навчався в Дрездені і Віттенберзі. Був учнем лужицького математика, астронома, медика і протестантського реформаторського діяча Каспара Пойцера, який був знайомий з релігійним діячем Філіпом Меланхтоном.

Близько 1590 переїхав до Угорщини, де викладав в євангельській школі в Банській Штявниці. У 1594 взяв на себе керівництво Євангелічними школами в Прешові і Кошице. У 1596 отримав науковий ступінь доктора філософії у Віттенберзі. Носив титул імператорського придворного поета «Poeta laureatus ceasareus», який йому присвоїв угорський король Рудольф II. З 1599 був ректором в університеті в Кошице. У 1603 був обраний головою міського муніципалітету. У 1604 був призначений міським суддею.

Був послідовником трансільванського князя Іштвана Бочкая, який був вождем антигабсбурзького повстання, за що за наказом Рудольфа II був заарештований і переправлений до Відня і потім поміщений в темницю в Білій вежі в Празі на довічне ув'язнення. За клопотанням його дружини був звільнений з ув'язнення 1 грудня 1600. У наступному році отримав помилування від Рудольфа I. Пізніше був призначений губернатором Габором Бетленом директором бібліотеки в Дюлафехерварі. З 1618 служив дипломатом.

Найвідомішими його творами є його вірші, твір епістолярного жанру «Relatio» і «Olympyas carceraria», який є його особистим щоденником.

Твори[ред. | ред. код]

  • «Celadon. Ecloga… Bartphae», Erzsébetet 1594;
  • «Ungaria gratulans ser principi ac domino Maximiliano archiduci Austriaco… cum partes Ungariae Superioris ingreditur». Bártfa, 1595;
  • «Elegiae duae. Altera M. Joannis Bocatii P. L. altera P. Joannis Balogi Th. amincis lectoribus exhibendae», Bártfa, 1595;
  • «Oratio de profanitate Turcicae religionis, deque rebellionis maledicti regni initiis et incrementis». Wittenberg, 1596;
  • «Siracides vel Ecclesiasticus Jesu, filii Sirach, Paraeneses ad vitam bene beateque transigendam in locos communes redactae et versibus elegiacis redditae». 1596;
  • «Castra temperantiae». Bártfa, 1597;
  • «Musae parentales. U. ott», 1598;
  • «Munus Judiciale. U. ott», 1598;
  • «Novus Annus. U. ott». 1599;
  • «Hungaridos libri poematum», Bártfa, 1599;
  • «Commentatio epistolica de legatione sua ad Stephanum Bocskay. Transilvaniae principem, et suscepta cum eo anno», 1605;
  • «Olympias Carceraria», 1611;
  • «Salamon Hungaricus vel de Mathiae Corvini, potentissimi ac felicissimi… Hungariae regis… dictis. Cassoviae». 1611;
  • «Militia S. Georgii. U. ott». 1612;
  • «Hebdomelodia Psalmi 103. U. Ott», 1614;
  • «Anser nuptialis. U. Ott», 1618;
  • «Historia Parasceve. U. Ott», 1621.

Пам'ять[ред. | ред. код]

У Фечау на стіні Сербсько-німецької церкви прикріплена меморіальна табличка, присвячена Яну Боку.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Гугнин А. А., Введение в историю серболужицкой словесности и литературы от истоков до наших дней, Российская академия наук, Институт славяноведения и балканистики, научный центр славяно-германских отношений, М., 1997, стр. 27 — 28, ISBN 5-7576-0063-2
  • Magyar Életrajzi Lexikon
  • Lászlóffy Aladár: Bocatius János en volumo la 1-a de Erdélyi pantheon, 1998.
  • Rudolf Jenč: Stawizny serbskeho pismowstwa. Bd. 2, Bautzen 1960
  • Frido Mětšk: Bok, Jan. W: Jan Šołta, Pětr Kunze, Franc Šěn (wud.): Nowy biografiski słownik k stawiznam a kulturje Serbow. Ludowe nakładnistwo Domowina, Budyšin 1984, стр. 62