Банська Штявниця

Історичний центр міста; Банська Штявниця
Historic Town of Banská Štiavnica and the Technical Monuments in its Vicinity
	Світова спадщина
	Площа св. Трійці
	48°27′31″ пн. ш. 18°53′35″ сх. д. / 48.4586111111387723° пн. ш. 18.89305555558377847° сх. д.
Країна	Словаччина
Тип	Культурний
Критерії	(iv)(v)
Об'єкт №	618
Регіон	Європа і Північна Америка
Зареєстровано:	1993 (17 сесія)
	Банська Штявниця у Вікісховищі

містечко
громада Словаччини
Банська Штявниця; словац. Banská Štiavnica [?] ±к:нп, засновані 1156 ±к:нп, засновані 1156
	герб
	Основні дані
	48°27′31″ пн. ш. 18°53′35″ сх. д.H G O
Країна	Словаччина
Край	Банськобистрицький
Округ	Банська Штявниця → SPARQL ←
Столиця для	Банська Штявниця
Перша згадка	1156
Засновано	1156
	Ж'яр-над-Гроном ?
Географічна зона	Штьявницькі гори (гірський хребет)
Водойма	Штявниця (річка)d (річка)
Висота над р.м.	621 м
Площа	46,38 км²
Населення	10 097 осіб (31 грудня 2017)
Міста-побратими	Hünenbergd, Секешфегервар
Телефонний код	+421-045
Автомоб. ном.	BS
Поштовий індекс	969 01
	Місцева влада
Веб-сторінка	banskastiavnica.sk/en/
Приматор	Надєжда Баб'якова
	Ідентифікатори і посилання
код LAU (NUTS)	SK516643
OpenStreetMap	↑388237 ·R (Банська Штявниця)
GeoNames	3061184
	Транспорт, відстані
	До крайового центру
	До Братислави
— фізична	136 км
Карта
	Банська Штявниця (Банськобистрицький край)
	Джерела:
	Vlastivedný slovník obcí na Slovensku. — Т. 1 A–J (1); Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона; Енциклопедичний словник Гранат; Desktop Encyclopedic Dictionaryd; Енциклопедія Нутталлаd; ;
	Банська Штявниця у Вікісховищі

Див. також: Штявніца

Ба́нська Штя́вница (укр. Банська Щавниця, словац. Banská Štiavnica, нім. Schemnitz, угор. Selmecbánya) — місто, громада, адміністративний центр округу Банська Штявниця, Банськобистрицький край, центральна Словаччина. Розташоване біля підніжжя гірського масиву Штявницькі Врхи.

Назва походить від латинського виразу «Terra banensium» (земля гірників), який закріпився за околицями Штявниці.

Історія[ред. | ред. код]

Перший видобуток корисних копалин почався на місці Банської Штявниці ще в III столітті, імовірно кельтами. У 1156 році Банська Штявниця згадується як шахтарське містечко. У 1217 році вперше згадується видобуток срібла на околицях міста, в 1238 Банська Штявниця отримує міські права. У XIII столітті сюди приходять німецькі колоністи з Тіролю та Саксонії. 1443-го року місто знищив сильний землетрус. У середині XV століття виникають Старий і Новий Замок — укріплення проти турецьких набігів.

У 1627 році вперше у світовій історії при видобутку корисних копалин тут був застосований порох як вибухова речовина. У 1735 у Банській Штявниці виникає перша в Угорщині Гірнича школа, а в 1763 вищий навчальний заклад — Гірнича академія. Тут викладали найавторитетніші вчені, запрошені урядом Австро-Угорщини з різних країн Європи: гірничу справу вели Х. Деліус та І. Пайтнер, металургію — Н. Жакен, мінералогію — Й. Скополі, хімію — знаменитий А. Лавуазьє.

У 1782 році Банська Штявниця була третім найбільшим містом Угорщини після Братислави й Дебрецена.

На сьогодні Банська Штявниця втратила своє промислове значення, але є популярним туристичним місцем Словаччини.

Населення[ред. | ред. код]

У місті за даними останнього перепису населення 2011 року, проживає 10409 осіб.

Національний склад населення (за даними перепису населення 2001 року):

словаки — 93,92 %
цигани (роми) — 2,02 %
чехи — 0,57 %
угорці — 0,40 %
німці — 0,11 %
українці — 0,06 %
русини — 0,04 %
поляки — 0,02 %

Склад населення за належністю до релігії станом на 2001 рік:

римо-католики — 64,97 %,
протестанти (еванєлики) — 7,63 %,
греко-католики — 0,32 %,
православні — 0,04 %,
гусити — 0,01 %,
не вважають себе віруючими або не належать до жодної вищезгаданої церкви: 25,19 %