Банська Штявниця
| Історичний центр міста Банська Штявниця | |
|---|---|
| Historic Town of Banská Štiavnica and the Technical Monuments in its Vicinity [3] | |
| Світова спадщина | |
 Площа св. Трійці | |
| 48°27′31″ пн. ш. 18°53′35″ сх. д. / 48.4586111111387723° пн. ш. 18.89305555558377847° сх. д. | |
| Країна |
 Словаччина |
| Тип | Культурний |
| Критерії | (iv)(v) |
| Об'єкт № | 618 |
| Регіон | Європа і Північна Америка |
| Зареєстровано: | 1993 (17 сесія) |
|
| |
 Банська Штявниця на Вікісховищі | |
Ба́нська Штя́вница (укр. Банська Щавниця, словац. Banská Štiavnica, нім. Schemnitz, угор. Selmecbánya) — місто, громада, адміністративний центр округу Банська Штявниця, Банськобистрицький край, центральна[d] Словаччина. Розташоване біля підніжжя гірського масиву Штявницькі Врхи.
Назва походить від латинського виразу «Terra banensium» (земля гірників), який закріпився за околицями Штявниці.
Зміст
Історія[ред. | ред. код]
Перший видобуток корисних копалин почався на місці Банської Штявниці ще в III столітті, імовірно кельтами. У 1156 році Банська Штявниця згадується як шахтарське містечко. У 1217 році вперше згадується видобуток срібла на околицях міста, в 1238 Банська Штявниця отримує міські права. У XIII столітті сюди приходять німецькі колоністи з Тіролю та Саксонії. 1443-го року місто знищив сильний землетрус. У середині XV століття виникають Старий і Новий Замок — укріплення проти турецьких набігів.
У 1627 році вперше у світовій історії при видобутку корисних копалин тут був застосований порох як вибухова речовина. У 1735 у Банській Штявниці виникає перша в Угорщині Гірнича школа, а в 1763 вищий навчальний заклад — Гірнича академія. У 1782 році Банська Штявниця була третім найбільшим містом Угорщини після Братислави й Дебрецена.
На сьогодні Банська Штявниця втратила своє промислове значення, але є популярним туристичним місцем Словаччини.
Населення[ред. | ред. код]
У місті за даними останнього перепису населення 2011 року, проживає 10409 осіб.
Національний склад населення (за даними перепису населення 2001 року):
- словаки — 93,92 %
- цигани (роми) — 2,02 %
- чехи — 0,57 %
- угорці — 0,40 %
- німці — 0,11 %
- українці — 0,06 %
- русини — 0,04 %
- поляки — 0,02 %
Склад населення за належністю до релігії станом на 2001 рік:
- римо-католики — 64,97 %,
- протестанти (еванєлики) — 7,63 %,
- греко-католики — 0,32 %,
- православні — 0,04 %,
- гусити — 0,01 %,
- не вважають себе віруючими або не належать до жодної вищезгаданої церкви: 25,19 %
Відомі особистості[ред. | ред. код]
В поселенні народився:
- Антон Гикіш (* 1932) — словацький прозаїк, драматург.
Міста-побратими[ред. | ред. код]
Hünenberg[en], Швейцарія
Моравська Тршебова, Чехія
Ольштинек, Польща
Птуй, Словенія
Шопрон, Угорщина
Див. також[ред. | ред. код]
- Банська Штявниця (родовище)
- Світова спадщина ЮНЕСКО
- Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Словаччині
- Словацький гірничий музей у Банській Штявниці
- Астероїд 22185 Штявниця[4]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Останні вибори до органів місцевого врядування Словаччини відбулися 11 листопада 2018 року. Дані про голову місцевого уряду можуть бути неактуальними.
- ↑ Banská Štiavnica. ŠÚ SR: sodbtn.sk (sk). // детальні статистичні дані
- ↑ * Назва в офіційному англомовному списку
- ↑ База даних малих космічних тіл JPL: Банська Штявниця (англ.).
Посилання[ред. | ред. код]
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.
- www.banskastiavnica.sk — офіційний сайт міста
- Banská Štiavnica - …. e-obce.sk ((словац.)). :
- населення
- історія
- природа
- культура
|
| |||||||||||
| ||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Словаччини. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
