Банська Штявниця

містечко
громада Словаччини

Банська Штявниця словац. Banská Štiavnica  [?]
Герб
Основні дані
48°27′31″ пн. ш. 18°53′35″ сх. д.
Країна	Словаччина
Край	Банськобистрицький
Округ	Банська Штявниця
Столиця для	Банська Штявниця
Засновано	1156
Перша згадка	1156
Сусіди	Ж'яр-над-Гроном  ?
Водойма	Q1589047?(річка)
Висота над р.м.	621 м
Площа	46,38 км²
Населення	10 409 (2011)
Міста-побратими	Hünenberg
Телефонний код	+421-045
Автомоб. ном.	BS
Поштовий індекс	969 01
Місцева влада
Адреса	Mestský úrad Radničné námestie 1 969 24 Banská Štiavnica 1
Веб-сторінка	banskastiavnica.sk/en/
Староста	Надєжда Баб'якова
Ідентифікатори і посилання
код LAU (NUTS)	516643
OpenStreetMap	пошук у Nominatim ↑388237 ·R (Банська Штявниця)
GeoNames	3061184
Карта
Банська Штявниця (Банськобистрицький край)
Banská Štiavnica на Вікісховищі

Історичний центр міста Банська Штявниця
Historic Town of Banská Štiavnica and the Technical Monuments in its Vicinity *
* Назва в офіційному англомовному списку
Світова спадщина
Площа св. Трійці
48°27′30″ пн. ш. 18°53′35″ сх. д.
Країна	Словаччина
Тип	Культурний
Критерії	(iv)(v)
Об'єкт №	618
Регіон ЮНЕСКО	Європа і Північна Америка
Історія реєстрації
Зареєстровано:	1993 (17 сесія)
Банська Штявниця на Вікісховищі

Ба́нська Штя́вница (укр. Банська Щавниця, словац. Banská Štiavnica, нім. Schemnitz, угор. Selmecbánya) — місто в Словаччині, центр однойменного округу Банськобистрицького краю. Розташоване біля підніжжя гірського масиву Штявницькі Врхи.

Назва походить від латинського виразу «Terra banensium» (земля гірників), який закріпився за околицями Штявниці.

Історія

Перший видобуток корисних копалин почався на місці Банської Штявниці ще в III столітті, імовірно кельтами. У 1156 році Банська Штявниця згадується як шахтарське містечко. У 1217 році вперше згадується видобуток срібла на околицях міста, в 1238 Банська Штявниця отримує міські права. У XIII столітті сюди приходять німецькі колоністи з Тіролю та Саксонії. У 1443 році місто знищив сильний землетрус. У середині XV століття виникають Старий і Новий Замок— зміцнення проти турецьких набігів.

У 1627 році вперше у світовій історії при видобутку корисних копалин тут був застосований порох як вибухова речовина. У 1735 у Банській Штявниці виникає перша в Угорщині Гірнича школа, а у 1763 вищий навчальний заклад— Гірнича академія. У 1782 році Банська Штявниця була третім найбільшим містом Угорщини після Братислави й Дебрецена.

На сьогодні Банська Штявниця втратила своє промислове значення, але є популярним туристичним місцем Словаччини.

Населення

У місті за даними останнього перепису населення 2011 року, проживає 10409 осіб.

Національний склад населення (за даними перепису населення 2001 року):

• словаки — 93,92 %
• цигани (роми) — 2,02 %
• чехи — 0,57 %
• угорці — 0,40 %
• німці — 0,11 %
• українці — 0,06 %
• русини — 0,04 %
• поляки — 0,02 %

Склад населення за належністю до релігії станом на 2001 рік:

• римо-католики — 64,97 %,
• протестанти (еванєлики) — 7,63 %,
• греко-католики — 0,32 %,
• православні — 0,04 %,
• гусити — 0,01 %,
• не вважають себе віруючими або не належать до жодної вищезгаданої церкви: 25,19 %

Відомі особистості

В поселенні народився:

• Антон Гикіш (* 1932) — словацький прозаїк, драматург.

Міста-побратими

• Hünenberg, Швейцарія
• Моравська Тршебова, Чехія
• Ольштинек, Польща
• Птуй, Словенія
• Шопрон, Угорщина

Див. також

• Банська Штявниця (родовище)
• Світова спадщина ЮНЕСКО
• Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Словаччині
• Словацький гірничий музей у Банській Штявниці
• Астероїд 22185 Штявниця

Посилання

• Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.
• www.banskastiavnica.sk — офіційний сайт міста
• Старий Замок
• Новий Замок
• Туристична Банська-Штявниця