Банська Штявниця
|
Координати 48°27′31″ пн. ш. 18°53′35″ сх. д. / 48.45861° пн. ш. 18.89306° сх. д.Координати: 48°27′31″ пн. ш. 18°53′35″ сх. д. / 48.45861° пн. ш. 18.89306° сх. д.
|
| Історичний центр міста Банська Штявниця [1] |
|
|---|---|
| Historic Town of Banská Štiavnica and the Technical Monuments in its Vicinity * | |
| * Назва в офіційному англомовному списку | |
|
|
|
 Світова спадщина  |
|
 Площа св. Трійці |
|
| 48°27′30″ пн. ш. 18°53′35″ сх. д. / 48.4586111111109972° пн. ш. 18.89305555555599980° сх. д.Координати: 48°27′30″ пн. ш. 18°53′35″ сх. д. / 48.4586111111109972° пн. ш. 18.89305555555599980° сх. д.{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний теґ на сторінку | |
| Країна |  Словаччина |
| Тип | Культурний |
| Критерії | (iv)(v) |
| Об'єкт № | 618 |
| Регіон ЮНЕСКО | Європа і Північна Америка |
| Історія реєстрації | |
| Зареєстровано: | 1993 (17 сесія) |
|
|
|
 Банська Штявниця на Вікісховищі |
|
Ба́нська Штя́вница (укр. Банська Щавниця, словац. Banská Štiavnica, нім. Schemnitz, угор. Selmecbánya) — місто в Словаччині, центр однойменного округу Банськобистрицького краю. Розташоване біля підніжжя гірського масиву Штявницькі Врхи.
Назва походить від латинського виразу «Terra banensium» (земля гірників), який закріпився за околицями Штявниці.
Історія[ред. • ред. код]
Перший видобуток корисних копалин почався на місці Банської Штявниці ще в III столітті, імовірно кельтами. У 1156 році Банська Штявниця згадується як шахтарське містечко. У 1217 році вперше згадується видобуток срібла на околицях міста, в 1238 Банська Штявниця отримує міські права. У XIII столітті сюди приходять німецькі колоністи з Тіролю та Саксонії. У 1443 році місто знищив сильний землетрус. У середині XV століття виникають Старий і Новий Замок— зміцнення проти турецьких набігів.
У 1627 році вперше у світовій історії при видобутку корисних копалин тут був застосований порох як вибухова речовина. У 1735 у Банській Штявниці виникає перша в Угорщині Гірнича школа, а у 1763 вищий навчальний заклад— Гірнича академія. У 1782 році Банська Штявниця була третім найбільшим містом Угорщини після Братислави й Дебрецена.
На сьогодні Банська Штявниця втратила своє промислове значення, але є популярним туристичним місцем Словаччини.
Населення[ред. • ред. код]
У місті за даними останнього перепису населення 2011 року, проживає 10409 осіб.
Національний склад населення (за даними перепису населення 2001 року):
- словаки — 93,92 %
- цигани (роми) — 2,02 %
- чехи — 0,57 %
- угорці — 0,40 %
- німці — 0,11 %
- українці — 0,06 %
- русини — 0,04 %
- поляки — 0,02 %
Склад населення за належністю до релігії станом на 2001 рік:
- римо-католики — 64,97 %,
- протестанти (еванєлики) — 7,63 %,
- греко-католики — 0,32 %,
- православні — 0,04 %,
- гусити — 0,01 %,
- не вважають себе віруючими або не належать до жодної вищезгаданої церкви: 25,19 %
Міста-побратими[ред. • ред. код]
Див. також[ред. • ред. код]
- Банська Штявниця (родовище)
- Світова спадщина ЮНЕСКО
- Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Словаччині
- Словацький гірничий музей у Банській Штявниці
- Астероїд 22185 Штявниця[2]
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ Ця сторінка має Властивість Вікіданих P910: основна категорія теми сторінки із значенням "Category:Banská Štiavnica", але не має назви українською мовою, яку треба додати за посиланням d:Special:SetLabelDescriptionAliases/Q8887046/uk. Це повідомлення можна вимкнути задавши параметр
|mcat=-в картці. - ↑ База даних малих космічних тіл JPL: Банська Штявниця (англ.).
Посилання[ред. • ред. код]
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.
- Офіційний сайт міста
- Старий Замок
- Новий Замок
- Туристична Банська-Штявниця
|
||||||||||||||
|
|
