Ян Рустем

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ян Рустем
Jonas Rustemas
Jan Rustem. Ян Рустэм (XIX, I).jpg
Автопортрет (XIX, I)
Дата народження 1762(1762)
Місце народження м. Константинополь, Османська імперія
Дата смерті 21 червня 1835(1835-06-21)
Місце смерті Дукштас, Литва, Російська імперія
Національність вірменин
Громадянство Flag of Poland.svg Польща
Жанр живопис
Навчання Варшава, Німеччина
Напрямок класицизм, романтизм
Роки творчості 1788-1832
Покровитель Адам Чарторийський
Вплив на Канут Русецький
Нагороди
Орден Святої Анни 2 ступеня
Звання професор
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Ян Рустем (Йонас Рустемас, Йонас Рустямас, польськ Jan Rustem, лит. Jonas Rustemas;1762, Константинополь (нині — Стамбул), Османська імперія — 9 (21)червня, 1835, Дукштас, Російська імперія (нині — Інгалінський район Утенського повіту Литви) — основоположник литовської національної художньої школи, професор Віленського імператорського університету, вчитель Тараса Шевченка

Біографія[ред.ред. код]

Ян Рустем народився у вірменській родині, з раннього дитинства втратив батьків і, будучи сиротою, потрапив у тяжке рабство.

У десятирічному віці Рустема викупив із неволі відомий польський генерал і меценат Адам Чарторийський, який помітив його надзвичайні здібності до малювання.

У 1774 році Чарторийський виїхав із Константинополя до Львова і вивіз туди малого Яна.

У Львові, вже вільний від рабства Рустем, одержав початкову освіту, пізніше у Варшаві почав навчатися майстерності малювання у таких відомих художників як Норблен де ла Гурден і Марчелло Бачареллі, навчався та працював художником у Берліні (17881790), деякий час жив і праював у Варшаві, працював художником в театрі М. Огінського в Слонімі.

У 1798 році переїзд у Вільно — йому надійшла престижна пропозиція працювати ад'юнктом (помічником) відомого польського художника Франциска Смуглевича (Franciszek Smuglewicz), директора (завідуючого) новоствореної (1797) кафедри малюнка і живопису[1] спочатку Головної Віленської школи, а з 1803 року перетвореної (переіменованої) на Імператорський віленський університет.

Після смерті (1807) Смуглевича, Рустем взяв на себе частину його обов'язків.

У 1811 році він став ад'юнкт-професором[2] ескізів, в 1819 році став професором живопису, а у 1821 призначений ординарним професором.

В 1820 році організував першу в Литві художню виставку, на якій були показані мистецькі твори його учнів.

Рустем вийшов у відставку в 1826 році, але продовжував читати лекції аж до своєї смерті (1835)[3], яка сталася поблизу м. Дукштас (Литва).

Серед учнів Яна Рустема були такі пізніше відомі художники: Тарас Шевченко, Казімеж Бахматович, Валентій Ванькович, Ян Дамель, Юзеф Олешкевич, Юзеф Озембловський, Наполеон Орда, Канут Русецький, Міхал Кулеша, Я. Дамель та Адам Шемеш.

Творча діяльність[ред.ред. код]

Ян Рустем був, перш за все, портретист. Він писав портрети професорів університету, поміщиків та інтелігенції Вільнюса.

Створив численні автопортрети.

Малював також пейзажі, релігійні образи, міфологічні та історичні сцени, декорації і костюми для Віленського театру.

Творчій манері Рустема притаманні стійкі композиційні засоби.

В ранніх роботах видно впливи французького класицизму, пізніше в його творах проявляються риси романтизму, а також сентименталізму.

Твори Яна Рустема зберігаються в музеях Литви, Польщі, Німеччини.


Нагороди[ред.ред. код]

Ян Рустем, як учитель Тараса Шевченка[ред.ред. код]

На майстер-клас Яна (Йонаса) Рустема Тарас Шевченко потрапив у 1829 році й навчався до 1830-го.

Про своє навчання у відомого в усій Європі майстра живопису Яна Рустема Тарас Григорович пам'ятав усе життя.

У його листі до польського історика та художника-аматора Броніслава Залеського (18201880), написаному в Новопетровському укріпленні 10 лютого 1855 року, є такий уривок:

«Ты спрашиваешь меня, можно ли тебе взять кисть и палитру. На это мне отвечать тебе и советовать довольно трудно, потому что я давно не видал твоих рисунков. И теперь я могу тебе сказать только, что говаривал когда-то ученикам своим старик Рустем, профессор рисования при бывшем Виленском университете: „Шесть лет рисуй и шесть месяцев малюй и будешь мастером“. И я нахожу совет его весьма основательным. Вообще, нехорошо прежде времени приниматься за краски. Первое условие живописи — рисунок и круглота, второе — колорит. Не утвердившись в рисунке, браться за краски — это все равно, что отыскивать ночью дорогу»[4].

У 1961 році на стіні будинку Вільнюського університету, де вчився юний Кобзар, було встановлено пам'ятну дошку з барельєфом Тараса Шевченка.

На ній — напис трьома мовами — литовською, українською й російською:

«У цьому будинку в майстерні художника І. Рустемаса вчився великий український поет-революціонер Тарас Шевченко».

Примітки[ред.ред. код]

  1. Початок, так званої, «Вільнюської школи живопису».
  2. Доцентом.
  3. За іншими даними — працював до 1831 року.
  4. Шевченко Т. Повне зібрання творів у 12-ти т.— Т.— 6.— К., 2003.— С. 87-88.

Джерела[ред.ред. код]