Ясмунд (національний парк)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ясмундський національний парк

нім. Jasmund[1]
Назва на честь Ясмунд
54°33′07″ пн. ш. 13°37′23″ сх. д. / 54.552° пн. ш. 13.623° сх. д. / 54.552; 13.623Координати: 54°33′07″ пн. ш. 13°37′23″ сх. д. / 54.552° пн. ш. 13.623° сх. д. / 54.552; 13.623
Країна  Німеччина[1]
Розташування Німеччина Мекленбург-Передня Померанія, Німеччина
Найближче місто Зассніц, Штральзунд
Площа 3070 га[1]
Засновано 12 September 1990
Об'єкт №: 1133bis-011
Статус: частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО[d]
Вебсторінка nationalpark-jasmund.de
Ясмунд (національний парк). Карта розташування: Німеччина
Ясмунд (національний парк)
Ясмунд (національний парк) (Німеччина)
Мапа

CMNS: Ясмунд у Вікісховищі
Ясмунд
Світова спадщина
The beech forest
54°33′ пн. ш. 13°39′ сх. д. / 54.550° пн. ш. 13.650° сх. д. / 54.550; 13.650
Країна  Німеччина[1]
Тип Nationalparkd
Критерії Natural: ix
Об'єкт № 1133bis-011
Зареєстровано: 2011 (35 сесія)

Мапа
CMNS: Ясмунд у Вікісховищі

Національний парк Ясмунд (нім. Nationalpark Jasmund) — природний заповідник на півострові Ясмунд, на північному сході острова Рюген у землі Мекленбурґ-Передня Померанія, Німеччина. Він відомий тим, що містить найбільші крейдяні скелі в Німеччині Кеніґштуль (нім. «королівське крісло»). Ці скелі досягають 161 м над Балтійським морем. Букові ліси за скелями також є частиною національного парку.

Має площу лише 30 км², це найменший національний парк Німеччини. Парк був заснований у 1990 році останнім урядом Східної Німеччини (НДР) до возз'єднання Німеччини .

25 червня 2011 року буковий ліс у парку було додано до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як продовження об'єкта «Букові праліси Карпат та інших регіонів Європи» через його непорушену природу та свідчення екологічної історії Європи від останнього льодовикового періоду[2].

Крейдяні скелі[ред. | ред. код]

Скелі національного парку Ясмунд належать до Рюгенської крейди. Крейдяні скелі зазнають постійної ерозії. З кожним штормом частини скель падають, включаючи скелі та скам'янілості губок, устриць і морських їжаків.

Найвеличнішою частиною скель є Кеніґштуль (укр. королівське крісло), яка підіймається до висоти 118 м. Одне з наймальовничіших і найвідоміших відслонень крейди, Wissower Klinken, впало в Балтійське море 24 лютого 2005 року внаслідок зсуву, спричиненого весняно-відлиговими погодними умовами[3].

Флора і фауна[ред. | ред. код]

Завдяки особливим геологічним особливостям національного парку Ясмунд він є домівкою для багатьох рідкісних рослин і тварин.

У лісах Штубніца, за скелями, є численні заповнені водою западини, більшість з яких виникли як мертві ополонки льодовикового періоду.[4] У цій місцевості зустрічається широкий спектр рослин, наприклад, чорна вільха, яблуня європейська, берека, тис і орхідеї (як Cypripedium calceolus).

У парку живуть різноманітні птахи: орлан-білохвіст, рибалочка блакитний, ластівка міська та сокіл-сапсан.

Управління відвідувачами[ред. | ред. код]

Центр національного парку Кеніґштуль

З моменту створення в 1934 році національний парк Ясмунд щороку приваблює сотні тисяч відвідувачів. Одне з головних завдань Управління національного парку полягає в тому, щоб різноманітні середовища існування парку залишалися в основному непорушеними, і в той же час дозволяли відвідувачам зазирнути в природу регіону. У березні 2004 року було відкрито центр для відвідувачів Кеніґштуль.

Галерея[ред. | ред. код]

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. а б в г Nationally designated areas (CDDA)
  2. Ancient and Primeval Beech Forests of the Carpathians and Other Regions of Europe. UNESCO World Heritage Centre. United Nations Educational, Scientific, and Cultural Organization. Процитовано 3 вересня 2022.
  3. Teil der "Wissower Klinken" abgestürzt [Part of the "Wissower latches" crashed]. Frankfurter Allgemeine (нім.). Frankfurt am Main. 24 лютого 2005. Процитовано 5 січня 2018.
  4. Sauer, Daniela, ред. (2012). Pleistocene and Holocene evolution of coastal NE Germany (Isle of Rügen). From the Northern Ice Shield to the Alpine Glaciations. Berlin: Geozon Science Media. с. 14. ISBN 978-3-941971-06-6.

Посилання[ред. | ред. код]