Я і Фелікс
Я і Фелікс | |
|---|---|
| Я і Фелікс англ. Rock Paper Grenade | |
.jpg) офіційний постер до фільму | |
| Вид | художній фільм |
| Жанр | драма |
| Режисер | Ірина Цілик |
| Продюсер | Володимир Яценко Анна Яценко |
| Сценарист | Ірина Цілик Артем Чех |
| На основі | «Хто ти такий?» Артема Чеха |
| У головних ролях | Владислав Балюк Юрій Ізрик Андрій Чередник |
| Оператор | Вячеслав Цвєтков |
| Композитор | Юхим Чупахін |
| Монтаж | Іван Банніков |
| Художник | Марія Островська |
| Костюмер | Світлана Цілик |
| Кінокомпанія | ForeFilms, Limelite |
| Дистриб'ютор | Kinomania |
| Тривалість | 92 хв |
| Мова | українська |
| Країна |  Україна |
| Рік | 2022 |
| Дата виходу | 11 квітня 2024 |
| Кошторис | ₴ 11 998 593 |
| Касові збори | ₴ 1 296 295 (Україна)[1] |
| IMDb | ID 12923836 |
| Рейтинг | 16+ |
 Я і Фелікс у Вікісховищі | |
«Я і Фелікс» (англ. «Rock Paper Grenade»/«Felix and Me») — український драматичний фільм 2022 року, режисерський дебют Ірини Цілик в ігровому кіно. Знятий за мотивами автобіографічного роману «Хто ти такий?» українського письменника Артема Чеха. Світова прем'єра стрічки відбулася на 38-му Варшавському міжнародному кінофестивалі 18 жовтня 2022 року, перший показ в Україні відбувся в межах 6-го Київського тижня критики наприкінці 2022 року[2].
Фільм розповідає історію про дорослішання хлопчика Тимофія, яке припало на 1990-ті роки у пострадянській Україні. В основі сюжету — взаємини хлопця із власною сім'єю, друзями, першим коханням, а також його стосунки із Феліксом, колишнім військовим часів війни в Афганістані, який теж стає частиною його родини.
В широкий український прокат стрічка вийшла 11 квітня 2024 року[2].
На початку фільму лунає композиція «Болеро» та зображується дивакуватий танець немолодого чоловіка Фелікса, якого у кімнаті квартири бачить юнак Тимофій. Згодом, поспостерігавши за ним, Тимофій невдоволено виходить з квартири.
Далі розпочинаються основна сюжетна лінія. Події фільму розпочинаються у звичайній радянській квартирі провінційного українського міста (за романом — у Черкасах). У бабусі Лідії з'являється новий партнер — Фелікс, військовий, що 8 років служив в Афганістані. Відтепер вони з Лідією житимуть разом в її квартирі. А окрім Лідії, в квартирі також проживає її дочка Ольга та онук Тимофій. Після появи Фелікса стосунки між Лідою та Ольгою погіршуються, адже Ольга негативно сприйняла його появу: він п'є, що часто приводить до втрати контроля над собою. Вони часто конфліктують. В таких умовах проходить дорослішання Тимофія, який однак знаходить спільну мову з Феліксом: вони грають у шахи, гуляють на пляжі. Фелікс також показує малому Тимофію «Ксюху» (автомат Калашникова), що вкотре призводить до сварки між Ольгою та Лідою.
Тато Тимофія Олексій буває вдома рідко, ним цікавляться його знайомі-кримінальники. Тимофій дорослішає. В нього з'являється симпатія до дівчини Томи. Родина Тимофія переживає складні часи, брак грошей, а також борги. Фелікс, маючи певні зв'язки, вирішує допомогти Тимофію. Разом вони здають макулатуру, копають могили, а також Фелікс продає кілька гранат «Ф-1» невідомим злочинцям. За частину зароблених коштів, Фелікс купує Тимофію нові кросівки. Тимофій наважується ближче познайомитися з Томою. І вона відповідає взаємністю. Разом вони гарно проводять час.
Одного разу підвипивший Фелікс разом з Тимофієм натрапляють на вуличних бандитів. Між ними зав'язується бійка, під час якої Фелікс просить Тимофія дістати автомат з чорного дипломату, з яким Фелікс часто ходив. Фелікс зрештою перемагає бандитів, б'ючи їх не зупиняючись. Тимофій марно просить Фелікса зупинитись, а згодом тікає.
На Новий Рік Тимофій сильно хворіє. Через що його мама Ольга терміново приїжджає з Києва, де вона була на заробітках. Бабуся Лідія повідомляє про зникнення Фелікса. Тимофій намагається його відшукати, але безуспішно.
На автовокзалі друг Тимофія проводжає його на автобус. Тимофій перетворюється на дорослого чоловіка. Вийшовши з автобуса, він прямує у квартиру бабусі. Квартирант, що мешкає у бабусиній квартирі повідомляє, що був дзвінок від деякого полковника Фелікса Ігнатьєва, і що він хотів поговорити з Лідою, яка на той момент вже померла. «Значить, це все. Кінець» — відповів полковник і поклав слухавку.
На фіналі фільму знову Тимофій-підліток грає «Полонез Оґінського», а Фелікс просить зіграти ще.
- Андрій Чередник — Тимофій (дитина)
- Владислав Балюк — Тимофій (підліток)
- Юрій Іздрик — Фелікс Петрович
- Анастасія Карпенко — Мама Ольга
- Галина Веретельник-Степанова — Бабуся Лідія
- Андрій Ісаєнко — Батько Олексій
- Олександра Семенко — Тома
- Андрій Максимов — Друг Костя
- Володимир Гладкий — Тимофій (дорослий)
Проєкт як ідея виник у 2020 році. Робота над ним розпочалася на початку пандемії COVID-19. Тоді майбутні продюсери Володимир Яценко та Анна Соболевська (Яценко) запропонували Ірині Цілик створити спільне кіно. Вибір матеріалу для сценарію був зумовлений кінематографічним, на думку Цілик, потенціалом роману Артема Чеха, який на той час ще перебував на стадії рукопису[3].
Артем Чех, чоловік Ірини Цілик, виступив у проєкті як автор роману, як співавтор сценарію, а також як скрипт-супервайзер: «Цікаво було спостерігати за тим, як деякі знахідки сценарію перекочували у книжку. Ми одразу домовилися не триматися міцно за роман. Чех завжди був на знімальному майданчику й спостерігав чи ми дотримуємося сценарію. Значною мірою це наша авторська колаборація»,[4].
У березні 2020 року команда проєкту подала заявку на Тринадцятий конкурсний відбір Держкіно[5], і вже у липні того ж року проєкт здобув перемогу в категорії «Ігрові повнометражні фільми-дебюти (національне і спільне виробництво)» із залучення 100 % державного фінансування[6][2]. Виробником кінопроєкту стала компанія ТОВ «Лайм Лайт»[5].
Зйомки фільму розпочалися у вересні 2020 року, і тривали також до кінця року[7]. Фільмування відбувалося на різних локаціях у Києві, а також у Житомирі[4].
Спочатку Ірина Цілик не планувала залучати до фільму ані свого сина (Андрія Чередника), ані свого друга — поета Юрія Іздрика. Проте, коли настав час презентувати відео з ідеєю для пітчингу в Держкіно, у режисерки ще не було затверджених акторів. Тому вона вирішила знімати тих, хто був, за її словами, поруч: свою дитину та давнього товариша Юрія Іздрика[8][9]. З ним вона познайомилася, коли перебувала у турі Україною зі своєю збіркою віршів задовго до початку роботи над фільмом[10]. Попри сумніви режисерки щодо участі непрофесійного актора, Іздрик проявив високий рівень відповідальності та відданості процесу зйомок[10].
Планувалося, що прем'єра фільму відбудеться у другій половині 2021 року[5].
Проєкт здобув перемогу на 13-му конкурсі Держкіно, отримавши 100 % держфінансування в обсязі майже 12 мільйонів гривень[2][5].
Згідно з фінальними титрами фільму, у стрічці було використано 12 композицій. Нижче їх представлено у вигляді таблиці:
| Список треків | ||||
|---|---|---|---|---|
| # | Назва | Автор | Оригінальний виконавець | Тривалість |
| 1. | «Boléro» | Моріс Равель | Лондонський симфонічний оркестр | 15:30 |
| 2. | «No Limit» | Філ Вайлд, Жан-Поль де Костер, Рей Слайнгаард, Аніта Делс | 2 Unlimited | 3:43 |
| 3. | «Da Ghetto» | C-Block | C-Block | 5:12 |
| 4. | «Солодка Мрія» | Олег Майовський | Анна Марія | 5:08 |
| 5. | «Каролін» | Олександр Стьоганов | Вхід у змінному взутті | 3:51 |
| 6. | «Новорічне свято» | Сергій Підкаура | Хор «Територія А»[a] | 4:42 |
| 7. | «Little Flower Girl of Paris» | Вільям Гіллок | Вільям Гіллок | 1:30 |
| 8. | «Think About the Way» | Роберто Дзанетті | ICE MC | 4:20 |
| 9. | «Час, що минає» | Олександр Стьоганов | Вхід у змінному взутті | 3:09 |
| 10. | «Поплач» | Ігор Балан | Аква Віта | 4:29 |
| 11. | «Generation of Love» | Тріксі Дельгадо, Томмі Шле, Лукас Кордаліс, Енріко Заблер | Masterboy | 3:39 |
| 12. | «Полонез Огінського» | Міхал Огінський | Міхал Огінський | 2:57 |
Світова прем'єра цього фільму відбулася на Варшавському кінофестивалі у 2022 році.
Допрем'єрний показ стрічки за участі творчої команди відбувся 10 квітня у київському кінотеатрі «Оскар»[11].
У широкий національний прокат стрічка вийшла 11 квітня 2024 року[2]. Також відбувся тур спеціальних показів у різних містах України разом з творчою командою фільму, зокрема й режисеркою Іриною Цілик[12][13].
З 12 червня 2024 року кінострічка стала доступною на стримінговій платформі «Netflix» в Україні[b][14]. А з 14 червня — на українських стримінгових сервісах «Megogo» , «Sweet.tv» та «Kyivstar ТБ»[15].
- Коментарі
- ↑ а саме: гурти «Аква Віта», «ВУЗВ», «The вйо», «Форула води», Анжеліка Рудницька, Марина Одольська, Юльга Юнакова, Юрко Юрченко, Жанна Бондарук, Віктор Павлік.
- ↑ Доступно для перегляду тільки на території цієї країни.
- Джерела
- ↑ Rock Paper Grenade. Box Office Mojo. Процитовано 14 червня 2024.
- ↑ а б в г д «Ненавиджу вас всіх!» Трейлер фільму Ірини Цілик «Я і Фелікс» – драми про дорослішання в 1990-ті, знятої за книгою Артема Чеха. Media Business Reports (укр.). 12 лютого 2024. Архів оригіналу за 3 червня 2024. Процитовано 14 червня 2024.
- ↑ Гусейнова, Олена (11 квітня 2024). Як це — зняти свій перший ігровий фільм? Письменниця Ірина Цілик про стрічку "Я і Фелікс", що в прокаті з 11 квітня. suspilne.media. Суспільне Культура. Архів оригіналу за 27 травня 2024. Процитовано 14 червня 2024.
- ↑ а б Блаженко, Іра (18 квітня 2024). Фільм-подяка батькам: у Франківську творці презентували українську стрічку "Я і Фелікс"(ФОТО). Galka.if.ua (укр.). Архів оригіналу за 18 квітня 2024. Процитовано 16 червня 2024.
- ↑ а б в г Заявка на участь у конкурсному відборі (пітчингу) (PDF). https://usfa.gov.ua. 30 березня 2020. Архів оригіналу (PDF) за 9 травня 2020. Процитовано 16 червня 2024.
- ↑ Рада з державної підтримки кінематографії затвердила перелік кінопроєктів-переможців Тринадцятого конкурсного відбору Держкіно. usfa.gov.ua. 9 липня 2020. Процитовано 16 червня 2024.
- ↑ Хочемо створити дух провінційного міста 1990-х - Ірина Цілик про фільм "Я і Фелікс". Gazeta.ua. 12 вересня 2020. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 16 червня 2024.
Розпочати зйомки хочемо вже у вересні, бо треба схопити теплу натуру буквально за кілька днів. А основні – з жовтня до грудня.
- ↑ Базів, Любов (17 квітня 2024). Фільм «Я і Фелікс» – добра історія про недобрі 90-ті та про сьогодення. www.ukrinform.ua. Укрінформ. Архів оригіналу за 24 квітня 2024. Процитовано 16 червня 2024.
- ↑ Грабченко, Наталія (21 лютого 2023). "Багато в чому ми вчимося починати з нуля", – Ірина Цілик про перший ігровий фільм. suspilne.media. Суспільне Культура. Архів оригіналу за 8 лютого 2024. Процитовано 16 червня 2024.
- ↑ а б Бумаценко, Даня (11 квітня 2024). «Боже, це ж викапаний Фелікс!»: як знімали «Я і Фелікс» — дебютну ігрову стрічку Ірини Цілик. Вечір.Media. Архів оригіналу за 16 червня 2024. Процитовано 16 червня 2024.
- ↑ Наумова, Оксана (12 квітня 2024). «Я і Фелікс»: атмосфера 90-х, підліткове дорослішання, колоритний Іздрик і баланс світла й темряви. detector.media. Архів оригіналу за 3 травня 2024. Процитовано 16 червня 2024.
- ↑ Гусейнова, Олена (11 квітня 2024). Як це — зняти свій перший ігровий фільм? Письменниця Ірина Цілик про стрічку "Я і Фелікс", що в прокаті з 11 квітня. Процитовано 2024-16-06.
Також планується тур спеціальних показів у різних містах ― південь, схід, захід, центральна Україна. ... Я теж буду в турі...
- ↑ Галів, Олег; Некреча, Катерина; Островська, Ірина (16 квітня 2024). «Іздрик – найкращий Фелікс»: режисерка Ірина Цілик про фільм «Я і Фелікс». Радіо Свобода. Архів оригіналу за 16 квітня 2024. Процитовано 16 червня 2024.
- ↑ Заблоцька, Оксана (12 червня 2024). Фільм "Я і Фелікс" вийшов на Netflix. suspilne.media. Суспільне Культура.
- ↑ Фільм «Я і Фелікс» став доступний на трьох стримінгових платформах. www.ukrinform.ua. 14 червня 2024. Процитовано 16 червня 2024.