Ґальвано Делля Вольпе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ґальвано Делля Вольпе
Західна філософія
Народження 24 вересня 1895(1895-09-24)
Імола, Італія
Смерть 13 липня 1968(1968-07-13) (72 роки)
Рим
Громадянство (підданство) Flag of Italy.svg Італія
Знання мов
  • італійська[1]
  • Ім'я при народженні Galvano Della Volpe
    Діяльність
  • історик філософії
  • Школа / Традиція марксизм
    Основні інтереси державаполітикаідеолоґіямистецтво
    Вплинув Коллєтті
    Alma mater Болонський університет
    Зазнав впливу
  • ЛєнінМаркс
  • Історичний період Філософія XX століття

    Ґальвано Делля Вольпе (італ. Galvano Della Volpe; 24 вересня 1895, Імола, Італія — 13 липня 1968, Рим) — італійський філософ-марксист, представник сцієнтистського напрямку.

    Життєпис[ред. | ред. код]

    Народився в аристократичній родині. Вивчав філософію у Болонському університеті. Потім викладав філософію у ліцеях Болоньї та Равенни, а після — з 1939 по 1965 — був професором історії філософії й естетики в університеті Мессіни. 1944 року Делля Вольпе вступив до Італійської комуністичної партії і до самої смерти був одним з провідних філософів партії та постійним автором теоретичних журналів «Сочьєта» та «Рінашіта».

    Ідейна спадщина[ред. | ред. код]

    Делля Вольпе автори численних творів з історії філософії, лоґіки, естетики та критики ідеолоґії. Розпочавши свій інтелєктуальну еволюцію як послідовник італійського геґельянця Джованні Джентіле, під впливом подій другої світової війни (1939—1945) він перейшов на марксистські позиції і згодом зробив вагомий внесок у розвиток і поширення марксистської філософії й естетики в Італії. У своїх творах італійський філософ піддавав критиці сучасну буржуазну ідеолоґію (а такою він вважав зокрема й «геґельянський марксизм» Герберта Маркуза) і запропонував своє розв'язання на основі матеріялістичної діялєктики проблєм сучасної філософії й естетики. Делля Вольпе спробував розробити суто матеріялістичну теорію естетики, наполягаючи на важливости структурних характеристик і суспільного процесу виробництва творів мистецтва; такий погляд протистояв інтуїтивній концепції Бенедетто Кроче, що його Вольпе розглядав як продовження романтичних і містичних традицій XIX ст. За Вольпе, смак є головним джерелом естетичного судження. Відстоював принцип позитивного гуманізму, виступаючи як проти сучасних позитивістських течій (таких як лоґічний позитивізм і неоемпіризм), так і проти світського та реліґійного екзистенціялізму.

    Серед книжок, що повною мірою представляють погляди італійського філософа, — «Лоґіка як позитивна наука» (1950), «Руссо та Маркс» (1956) і «Критика смаку» (1960). Варіянт марксизму, запропонований Делля Вольпе, надихнув цілу школу, що у своєрідний спосіб інтерпретувала Марксові філософські твори. Серед його учнів — Лючіо Коллєтті, Маріо Россі, Умберто Черроні.

    Твори[ред. | ред. код]

    • Ідеалізм мистецтва та проблєма катеґорія (L'idealismo dell'atto e il problema delle categorie, 1924).
    • Філософія досвіду Дейвида Юма (La filosofia dell'esperienza di David Hume, 1933—1935).
    • Криза романтичної естетики (Crisi dell'estetica romantica, 1941).
    • Лоґіка як позитивна наука (Logica come scienza positiva, 1950).
    • «Руссо та Маркс» і инші нариси матеріялістичної критики (Rousseau e Marx e altri saggi di critica materialistica, 1956).
    • Критика смаку (Critica del gusto, 1960).
    • Позитивний гуманізм і марксистська еманципація (Umanesimo positivo e emancipazione marxista, 1964).
    • Ключі до історичного матеріялізму (Chiave della dialettica storica, 1964).
    • Критика сучасної ідеолоґії. Нариси з діялєктичної теорії (Critica dell'ideologia contemporanea. Saggi di teoria dialettica, 1967).

    Література[ред. | ред. код]

    • Гальвано Делла Вольпе. Критика вкуса. — Москва: «Искусство», 1979.(рос.)
    • John Fraser, An Introduction to the Thought of Galvano Della Volpe, London: Lawrence & Wishart, 1977.(англ.)
    • Nicolao Merker, «Galvano Della Volpe», in Dizionario Biografico degli Italiani, vol. 38, Istituto dell'Enciclopedia italiana, Roma 1990.(італ.)
    • Mario Montano, «On the Methodology of Determinate Abstractions: Essay on Galvano della Volpe». in Telos, issue 7 (1971), pp. 30-49.(англ.)
    • Nicola Vulpe, «della Volpe, Galvano», in Irena Rima Makarek (ed.), Encyclopedia of Contemporary Literary Theory, Approaches, Scholars, Terms, Toronto: University of Toronto Press, 1993, pp. 291—293.(англ.)

    Посилання[ред. | ред. код]

  • ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.