1025
| Рік: | |
|---|---|
| Десятиліття: | |
| Століття: | |
| Тисячоліття: |
| Григоріанський | 1025 MXXV |
| Ab urbe condita | 1778 |
| Ассирійський | 5775 |
| Бенгальський | 432 |
| Берберський | 1975 |
| Буддистський | 1569 |
| Бірманський | 387 |
| Візантійський | 6533–6534 |
| Китайський | 甲子年 (деревяний щур) 3721 або 3661 — до — 乙丑年 (деревяний бик) 3722 або 3662 |
| Коптський | 741–742 |
| Ефіопський | 1017–1018 |
| Єврейський | 4785–4786 |
| Індуські календарі | |
| - Вікрам самват | 1081–1082 |
| - Шака самват | 946–947 |
| - Калі Юґа | 4125–4126 |
| Іранський | 403–404 |
| Ісламський | 415–416 |
| Японський | Мандзю 2 (万寿２年) |
| Яванський | 927–928 |
| Юліанський | 1025 MXXV |
| Корейський | 3358 |
| Тайванський | 887 до РК 民前887年 |
| Тайський сонячний | 1567–1568 |
Початок Високого Середньовіччя • Епоха вікінгів • Золота доба ісламу • Реконкіста • Київська Русь
Геополітична ситуація[ред. | ред. код]
Візантію очолив Костянтин VIII. Конрад II є імператором Священної Римської імперії. Королем Західного Франкського королівства є, принаймні формально, Роберт II Побожний.
Апеннінський півострів розділений між численними державами: північ належить Священній Римській імперії, середню частину займає Папська область, на південь від Римської області лежать невеликі незалежні герцогства, південна частина півострова належить Візантії. Південь Піренейського півострова займає Кордовський халіфат, охоплений міжусобицею. Північну частину півострова займають християнські королівство Леон (Астурія, Галісія), де править Альфонсо V, Наварра (Арагон, Кастилія) та Барселона. Канут Великий є королем Англії й Данії.
У Київській Русі княжить Ярослав Мудрий. У Польщі почалося правління Мешко II В'ялого. У Хорватії триває правління Крешиміра III. Королівство Угорщина очолює Стефан I.
Аббасидський халіфат очолює аль-Кадір, в Єгипті владу утримують Фатіміди, в Середній Азії — Караханіди, у Хорасані — Газневіди. У Китаї продовжується правління династії Сун. Значними державами Індії є Пала, Пратіхара, Чола. В Японії триває період Хей'ан.
Події[ред. | ред. код]
- 18 квітня Папа Римський Іван XIX коронував Болеслава Хороброго з династії П’ястів королем Польщі. 17 червня Болеслав помер, і новим королем став його син, князь Мешко.
- Під час підготовки походу на Сицилію проти арабів у віці близько 69-и років помер візантійський василевс Василій II Болгаробійця. Одноосібним імператором став його брат Костянтин VIII, формально співімператор ще з 976.
- Ще перед смертю Василя II візантійці відбили в арабів Мессіну на Сицилії. Спроба Зірідів відбити Сицилію завершилася невдачею.
- Печеніги вчинили напад на Сірмій[1].
- Махмуд Газневі захопив Самарканд, завдавши поразки Караханідам та їхнім союзникам Сельджукам. Сельджуки покинули Хорезм і пішли в Хорасан. Восени Махмуд Газневі розпочав новий похід в Індію.
- Чола напала на Шривіджаю, борючись за торгові пости в Південно-Східній Азії. Хоча Шривіджая вижила, її могутність занепала.
Народились[ред. | ред. код]
Померли[ред. | ред. код]
- 17 червня — Болеслав Хоробрий, польський король.
- 15 грудня — Василій II Болгаробійця, візантійський імператор з 976.
Див. також[ред. | ред. код]
Виноски[ред. | ред. код]
- ↑ Louis Bréhier, « Vie et mort de Byzance » [archive], на http://bibliotheque.uqac.ca [Архівовано 23 лютого 2011 у Wayback Machine.], Albin Michel, 1946.