5261 Еврика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
(5261) Еврика
Дані про відкриття
Дата відкриття 20 червня 1990 року
Відкривач(і) Девід Леві і Генрі Хольта
Місце відкриття Паломарська обсерваторія (США)
Позначення
Тимчасові позначення
Категорія
Орбітальні характеристики
Епоха:
Велика піввісь км
Орбітальний період діб
Ексцентриситет орбіти
Фізичні характеристики

5261 Еврика (дав.-гр. εὕρηκα) — невеликий троянський астероїд Марса, розташований у точці Лагранжа L5 марсіанської орбіти. Рухається по орбіті Марса, на 60° позаду від планети. Перший виявлений троянський астероїд Марса[1].

Основні дані[ред.ред. код]

Мінімальна відстань до Землі — 0,5 а. о., до Венери — 0,8 а. о., до Юпітера — 3,5 а. о. У процесі свого руху по орбіті слідом за Марсом, з урахуванням вікової варіації, його середня відстань від Сонця змінюється від 1,5 - 1,8 а. о. (близько 1850 року), до 1,3 - 1,6 а. о. (2040 року). Довгострокове чисельне інтегрування показує, що, попри коливання астероїда навколо точки L5, його орбіта є стабільною.

З часу відкриття астероїда Еврика 20 червня 1990 року Девідом Леві і Генрі Хольта в Паломарській обсерваторії США, «Центр малих планет» визнав ще три інших астероїда, виявлених біля Марса, як «марсіанських троянців»: (121514) 1999 UJ7 у точці L4, а також (101429) 1998 VF31[1] та 2007 NS2[2] в точці L5. Крім того, було виявлено щонайменше ще шість астероїдів (2001 FR127, 2001 FG24, 2001 DH47, (36017) 1999 ND43, 1998 QH56, (152704) 1998 SD4)[3][4], які рухаються в резонансі з Марсом 1:1, але не виявляють поведінки, характерної для троянських астероїдів.

Спектральні дослідження цього астероїда в інфрачервоному діапазоні вказують на його належність до спектрального класу A, але видимий спектр свідчить про наявність в його складі ангріту, різновиди ахондритних метеоритів, складений на 90 % і більше з авгіту. Цей тип астероїдів має червонуватий відтінок поверхні з помірним альбедо. Астероїд перебуває глибоко всередині стабільної зони Лагранжа, тобто цей астероїд, найімовірніше, сформувався на цій орбіті й перебуває там упродвож більшої частини історії Сонячної системи, а не прилетів з головного поясу астероїдів.

Назва походить від грецького вигуку «Еврика», який означає радість від здійснення відкриття[5][6].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Andrew S. Rivkin, Richard P. Binzel, Schelte J. Bus и Jennifer A. Grier, — «Spectroscopy and Classification of Mars Trojan Asteroids», Bulletin of the American Astronomical Society 34, 2002, p. 840.
  • S. Tabachnik и N. Wyn Evans, — «Cartography for Martian Trojans», The Astrophysical Journal 517, 1999, pp. L63-L66.

Посилання[ред.ред. код]