6-та піхотна дивізія (США)

6-та піхотна дивізія (США) 6th Infantry Division (United States)
Нарукавний шеврон дивізії
На службі	1917 — 1921 1939 — 1949 1950 — 1956 1986 — 1994
Країна	США
Вид	Армія США
Тип	піхотна дивізія
Роль	механізовані війська
Чисельність	дивізія
Прізвиська	«Червона зірка» (англ. "Red Star" «Шоста спостережна» (англ. "Sight Seein' Sixth"
Гасло	«На передку» (англ. "On the Line"
Війни/битви	Перша світова війна Західний фронт Стоденний наступ Мез-Аргоннська операція Друга світова війна Війна на Тихому океані Новогвінейська кампанія Друга Філіппінська кампанія Битва за Лусон Вторгнення в затоку Лінґайєн Війна в Перській затоці Операція «Щит пустелі» Операція «Буря в пустелі»
Командування
Визначні командувачі	Едвін Девіс Патрік, Орландо Ворд
Знаки розрізнення
Емблема дивізії (варіант)
Медіафайли на Вікісховищі

6-та піхотна дивізія (США) (англ. 6th Infantry Division (United States) — військове з'єднання, піхотна дивізія армії США. Дивізія брала участь у бойових діях Першої та Другої світових воєн, а також у кампанії в Перській затоці.

Історія

Перша світова війна

6-та піхотна дивізія армії США була сформована в листопаді 1917 року і складалася з 11-ї (51-го, 52-го піхотних полків, 17-го кулеметного батальйону) і 12-ї (53-го і 54-го піхотних полків, 18-го кулеметного батальйону), 6-ї польової артилерійської бригади (3-го, 11-го і 78-го полків польової артилерії) 16-го кулеметного батальйону, 318-го інженерного полку, підрозділів підтримки й забезпечення. По завершенні формування підрозділи дивізії передислокували до Нью-Йорку, звідкіля у липні 1918 року з'єднання перекинули через океан до Франції. Після маршів і тренувань у західній Франції 31 серпня 6-та дивізія зайняла 37 км сектор оборони у Вогезах.

У вересні 1918 року дивізія брала участь у великому Мез-Аргоннському наступі. За три місяці перебування на фронті 6-та дивізія втратила вбитими або померлими від ран 38 осіб та 348 — пораненими. Вона підтримувала активну оборону на одному важливому напрямі та відігравала головну роль у тактичному плані на іншому. Бійці 6-ї дивізії відзначилися в боях, багато з них отримали Хрест «За видатні заслуги» та Воєнний хрест. Дивізію високо оцінив генерал Джон Першинг за її внесок у перемогу над кайзерівською армією.

У червні 1919 року 6-та дивізія повернулася до США і 30 вересня 1921 року в Кемп-Грант, Іллінойс, була демобілізована, за винятком 12-ї піхотної бригади та деяких допоміжних підрозділів. У міжвоєнний період частини 6-ї дивізії перебували у складі 6-го армійського корпусу. До середини 1927 року більшість інших формувань дивізії були організовані разом з особовим складом Організованого резерву як неактивні підрозділи регулярної армії.

Друга світова війна

12 жовтня 1939 року 6-та піхотна дивізія була вдруге активована у Форт Льюїс, штат Вашингтон.

У липні та серпні 1943 року дивізію перекинули на Гаваї, щоб зайняти оборонні позиції на острові Оаху та навчатися веденню бойових дій у джунглях. 31 січня 1944 року дивізія перемістилася до Мілн-Бей, Нова Гвінея, і тренувалася до початку червня 1944 року. Вперше підрозділи дивізії взяли участь у бою в районі Тоем-Вакде в Голландській Новій Гвінеї, надалі війська залучалися до патрулювання 14-18 червня після того. 21-30 червня, рухаючись на захід від Тоема, підрозділи дивізії вступили у кровопролитну битву з ворогом біля Лоун-Трі-Хілл і до 12 липня тримали оборону в районі Маффін-Бей. 30 липня, після короткого відпочинку, дивізія здійснила висадку штурмового десанту у Сансапорі на півострові Фогелькоп. Її підрозділи захищали узбережжя від мису Ваймак до річки Мега та перебували в цьому районі до грудня 1944 року.

9 січня 1945 року дивізія висадилася в затоці Лінґайєн і переслідувала японців до пагорбів Кабанатуан 17-21 січня, 7 лютого захопивши Муньоса. 13 лютого її формування вирушили ушив на північний схід до затоки Дігалан і затоки Балер, ізолюючи ворожі сили на півдні Лусона. 1-й піхотний полк діяв на Батаані 14-21 лютого, перерізаючи півострів від Абукая до Багача. Дивізію перекинули на лінію Шімбу на північний схід від Маніли 24 лютого, де вона зайняла гору Матаба 17 квітня, 29 квітня — гору Пакаваган, 29 червня — Болог, 10 липня — хребет Лейн на горі Санто-Домінго та 12 липня — Кіанган. 6-та дивізія залишалася в долині Кагаян і Кордильєрах до дня перемоги у війні. Пізніше її перекинули до Кореї з метою виконання окупаційних функцій.

Див. також

• 6-та окрема механізована бригада (Україна)
• 6-та фольксгренадерська дивізія (Третій Рейх)
• 6-та піхотна дивізія (Фінляндія)
• Шоста січова стрілецька дивізія
• Авіаційно-ракетне командування армії США
• Командування управління інсталяціями армії США

Джерела

• 6th Infantry Division — Sight Seein' Sixth(англ.)
• 6th Infantry Division(англ.)
• 6th Infantry Division (Light) «Red Star»(англ.)

Література

• The Division Public Relations Section, The 6th Infantry Division in World War II, 1939 to 1945, (Battery Press 1947).
• Nathan Prefer, MacArthur's New Guinea Campaign March –August 1944, (Combined Books 1995).
• Gordon L. Rottmen, Inside the US Army Today, Osprey Publishing 1988