Атомний ракетний підводний крейсер стратегічного призначення проекту 667А

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Проект 667А Навага
Yankee class SSBN.svg
Yankee Notch.jpg
Під прапором СРСР СРСР
Спуск на воду 1969-1974 рр (34 човни)
Виведений зі складу флоту 1990-2009 рр
Основні характеристики
Тип корабля Підводний човен атомний з балістичними ракетами
Розробник проекту ЦКБ МТ «Рубін»
Головний конструктор Ковалів С. М.
Класифікація НАТО Yankee-I
Швидкість (надводна) 15 вузлів (29 км/год)
Швидкість (підводна) 28 вузлів (54 км/год)
Робоча глибина занурення 320 м
Гранична глибина занурення 450 м
Автономність плавания 90 діб
Екіпаж 119 осіб (32 офіцери, 38 мічманів, 49 матросів,)
Розміри
Водотоннажність надводна 7760 т
Водотоннажність підводна 11500 т
Довжина найбільша (по КВЛ) 128 м
Ширина корпусу найб. 11,7 м
Середня осадка (по КВЛ) 7,9 м
Силова установка
2 водо-водяних реактори ВМ-2-4, 2паротурбіни ОК-700 загальною потужністю 52000 к. с.
Озброєння
Торпедно-
мінне озброєння
4 носових ТА калібру 553-мм (16 торпед, дві з ядерною ГЧ ), 2 ТА калібру 450-мм (4-6 торпед)
Ракетне озброєння шахтний комплекс Д-5, 16 ракет Р-27 (РСМ-25)

Проект 667А Навага - серія радянських підводних човнів з ракетами балістичними (ПЧАРБ), атомних ракетних підводних крейсерів стратегічного призначення, озброєних комплексом Д-5 з 16 балістичними ракетами Р-27 (РСМ-25).

Історія[ред. | ред. код]

Роботу по створенню підводного ракетоносця другого покоління була розпочата в 1958 році в ЦКБ-18 (нині ЦКБ МТ «Рубин»).

Конструкція[ред. | ред. код]

Корпус[ред. | ред. код]

Легкий корпус обтічної форми виготовлений з сталі ЮЗ. Міцний корпус має форму циліндра діаметром 9,4 м, виготовлений з маломагнітної сталі АК-29, товщиною 40-мм. Шпангоути виготовлені з симетричних зварних таврів. Перегородки з сталі АК-29, товщиною 12 мм, розраховані на тиск у 10 атмосфер й розділяють міцний корпус на 10 відсіків:

1. торпедний відсік;

2. акумуляторний відсік, житлові приміщення, офіцерські каюти;

3. центральний пост, пульт ГЕУ;

4. ракетний відсік;

5. ракетний відсік;

6. дизель-генераторний відсік;

7. реакторний відсік;

8. турбінний відсік;

9. турбінний відсік;

10. електродвигунний відсік.

Енергетичне обладнання[ред. | ред. код]

Шумність човна 100-130 Дб на 1Па на відстані 1 м.

Радіоелектронне і гідроакустичне обладнання[ред. | ред. код]

Радіоелектронне обладнання човнів складається з: -бойової інформаційно-управлінської системи “Туча”, котра забезпечує застосування ракетного і торпедного озброєння; -гідроакустичного комплексу “Керч”; -радіолокаційного комплексу “Альбатрос”; -навігаційного комплексу “Сігма”, з 1972 року комплекс “Тобол”, а пізніше і систему супутникової навігації “Циклон”.

Озброєння[ред. | ред. код]

Головним озброєнням човнів проекту 667А є ракетний комплекс Д-5 у котрий входять 16 пускових установок з балістичними рідкопаливними ракетами Р-27, вагою 14.5 тон і з дальністю діх 2400 км. Боєголовка моноблочна потужністю 1 Мт. Старт ракет тільки підводний

Торпедне озброєння складається з 6 носових торпедних апаратів (4 калібру 533-мм і 2 калібру 450-мм. Загальний боєкомплект становить 22 торпеди, в тому числі дві торпеди з ядерною головною частиною. При необхідності додатковий торпедний боєкомплект може бути прийнятим в приміщення переобладнаної офіцерської кают-компанії.

Експлуатація[ред. | ред. код]

Ремонти і модернізації[ред. | ред. код]

Інциденти[ред. | ред. код]

Бойове використання[ред. | ред. код]

Модифікації[ред. | ред. код]

Проект 667АУ Налим[ред. | ред. код]

Встановлений вдосконалений ракетний комплекс Д-5У (9 човнів)

Проект 667АМ Навага-М[ред. | ред. код]

Переобладнання човна К-140 для проведення випробувань твердопаливної ракети Р-31.

Проект 667М Андромеда[ред. | ред. код]

Переобладнання човна К-420 для проведення випробувань стратегічних надзвукових (М=2,5-3,0) крилатих ракет “Метеорит-М” з дальністю понад 5000 км

Проект 667АТ Груша[ред. | ред. код]

Переобладнання трьох човнів (К-253, К-236, К-399) для використання як носіїв дозвукових стратегічних крилатих ракет РК-55 “Гранат”

Проект 667АК «Аксон-1»[ред. | ред. код]

Переобладнання човна К-403 (1979-1983) для випробування гідроакустичного комплексу “Скат-3”

Проект 09780 «Аксон-2»[ред. | ред. код]

Переобладнання човна К-415 (1987-1988) для випробовування гідроакустичних комплексів для човнів 4-го покоління.


Сучасний статус і перспективи[ред. | ред. код]

Оцінка проекту[ред. | ред. код]

Порівняльна таблиця ПЧАРБ другого покоління.
Країна Flag of the United States.svg США Flag of the United States.svg США СРСР СРСР СРСР СРСР СРСР СРСР Велика Британія Велика Британія Франція Франція
ПЧАРБ Лафаєт Джеймс Медісон
Бенджамін Франклін
667А Навага 667Б Мурена 667БД Мурена-М Резолюшен Редутабль
Побуловано 19611964 19621967 19641974 19711977 19731975 19641969 19641985
Експлуатація 19631994 19641995 19671995? 19731999? 19751999 19661996 19692008
Кількість 9 10+12 34 18 4 4 6
Водозаміщення (т)
надводне
підводне
7 250
8 250
7 250
8 250
7 760
11 500
8 900
13 700
10 500
15 750
7 500
8 500
8 100
8 900
Число ракет 16 «Поларіс» А-3 потім «Посейдон» С-3 16 «Посейдон» С-3 або «Трайдент I» С-4 16 Р-27 12 Р-29 16 Р-29Д 16 «Поларіс» А-3ТК 16 M1 потім М2
потім М20 потім M4
ГЧ: блоків* потужністю 3*600Кт
10*50Кт
10*50Кт
8*100Кт
1*1Мт 1*1Мт 1*800Кт 3*600Кт 1*500Кт
1*500Кт
1*1,2Мт
6*150Кт
Вага ГЧ (кг) 760кг
2000кг
2000кг
1360кг
650кг 1100кг 1100кг 760кг 1360кг
1360кг
1000кг
 ?
Дальність (км) 4300км
4600км
4600км
8* 7400км
2400км 7800км 9100км 4300км 3000км
3200км
3200км
5000км


Представники[ред. | ред. код]

Назва Проект Закладений Спущений на воду Прийнятий флотом Виведений з Флоту
Човни проекту 667А побудовані в Сєвєродвінську
К-137. 667А, 667У 4 листопада 1964 11 вересня 1966 6 листопада 1967 3 квітня 1994
К-140[ru] 667А, 667АМ 19 вересня 1965 23 серпня 1967 30 грудня 1967 19 квітня 1990
К-26. 667АУ 30 грудня 1965 23 грудня 1967 3 жовтня 1968 17 липня 1988
К-32. 667А 25 лютого 1966 25 квітня 1968 26 жовтня 1968 19 квітня 1990
К-216. 667А 6 червня 1966 6 серпня 1968 27 грудня 1968 1985
К-207. 667А 4 листопада 1966 20 вересня 1968 30 грудня 1968 30 травня 1989
К-210 . 667А 16 грудня 1966 29 грудня 1968 4-6 серпня 1969 17 липня 1988
К-249. 667А 18 березня 1967 30 березня 1969 27 вересня 1969
К-253[ru] 667А, 667АТ 26 червня 1967 5 червня 1969 27 вересня 1969 28 листопада 1969
К-395. 667А, 667АТ 8 вересня 1967 28 липня 1969 5 грудня 1969
К-408[ru] 667А, 667АТ 20 січня 1968 10 вересня 1969 25 грудня 1969 17 липня 1988
К-411 Оренбург 667А, 667АН 25 травня 1969 16 січня 1970 31 серпня 1970 17 березня 1989
К-418. 667А 29 червня 14 березня 1970 22 вересня 1970 17 березня 1989
К-420. 667А, 667М 12 жовтня 1968 25 квітня 1970 29 жовтня 1970
К-423. 667А, 667АТ 13 січня 1969 7 квітня 1970 13 листопада 1970
К-403 Казань 667А, 667АК-1 18 серпня 1969 25 березня 1971 12 серпня 1971 2010
К-245. 667АУ 16 жовтня 1969 9 серпня 1971 16 грудня 1971 19 квітня 1990
К-214. 667АУ 19 лютого 1970 1 вересня 1971 31 грудня 1971 17 березня 1989
† К-219[ru] 667АУ 28 травня 1970 8 жовтня 1971 31 грудня 1971 3 жовтня 1986
К-228. 667АУ 4 вересня 1970 3 травня 1972 30 вересня 1972 3 вересня 1994
К-241. 667АУ 24 грудня 1970 9 червня 1972 23 жовтня 1972 16 червня 1991
К-444. 667АУ 8 квітня 1971 1 серпня 1972 9 грудня 1972 30 вересня 1994
Човни проекту 667А побудовані в Комсомольську-на-Амурі
К-339. 667А 23 лютого 1968 23 червня 1969 24 грудня 1969 19 квітня 1990
К-434. 667АУ 23 лютого 1969 29 травня 1970 30 листопада 1970 17 березня 1989
К-236. 667АУ 17 квітня 1969 28 серпня 1970 27 грудня 1970 19 квітня 1990
К-389. 667А 26 липня 1970 27 червня 25 листопада 1971 19 квітня 1990
К-252. 667А, 667А 25 грудня 1970 12 вересня 1971 31 грудня 1971 17 березня 1989
К-258. 667А 30 березня 1971 26 травня 1972 30 вересня 1972 16 червня 1991
К-446. 667АУ 7 листопада 1971 8 серпня 1972 30 грудня 1972 — 22 січня 1973 17 березня 1993
К-451. 667АУ 23 лютого 1972 29 квітня 1973 7 вересня 1973 16 червня 1991
К-436. 667АУ 7 листопада 1972 25 липня 1973 5 грудня 1973 16 червня 1991
К-430. 667АУ 27 липня 1973 28 липня 1974 25 грудня 1974 14 березня 1992

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]


Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Осипенко,Л.; Жильцов,Л.; Мормуль,Н. Атомная подводная эпопея. Подвиги, неудачи, катастрофы. Издательство: М.: А/О «Боргес»
  • Тарасов А. Е. Атомный подводный флот 1955–2005. — М.: АСТ, Мн.: Харвест, 2006. — 216 с. — ISBN 985-13-8436-4
  • Шунков В. Н. Подводные лодки. Поппури, Минск, 2004
  • Скляров А. И. Подводный ледокол стратегического назначения // Наука и Жизнь. — 1998. — № 7.
  • Скляров А. И. Подводный ледокол стратегического назначения // Наука и Жизнь. — 1998. — № 8.
  • Ю. И. Александров, А. Н. Гусев. Боевые корабли мира на рубеже XX—XXI века. Справочник. Часть I. Подводные лодки. СПб 2000.
  • Осипенко,Л.; Жильцов,Л.; Мормуль,Н. Атомная подводная эпопея. Подвиги, неудачи, катастрофы. Издательство: М.: А/О «Боргес»
  • Ю.В.Апальков: Подводные лодки советского флота 1945–1991, том I. 2009, ISBN 978-5-903080-55-7.
  • Справочник «Подводные лодки России», том IV, часть 1, 1ЦНИИ МО РФ (кораблестроения ВМФ), ЦКБ «Рубин», СПБ, 1996 год.
  • Norman Polmar und Kenneth J. Moore: Cold War submarines: the design and construction of U.S. and Soviet submarines, 1945–2001. Potomac Books Inc., 2003, ISBN 978-1-57488-594-1 (englisch)
  • CHANT, Chris. Válečné lodě současnosti. Praha : Deus, 2006. ISBN 80-86215-81-4. S. 256.
  • PEJČOCH, Ivo; NOVÁK, Zdeněk; HÁJEK, Tomáš. Válečné lodě 7 – Druhá část zemí Evropy po roce 1945. Praha : Ares, 1998. ISBN 80-86158-08-X. S. 353.
  • Jan Radziemski, "Hiroszima" i jej siostry. Historia atomowych okrętów podwodnych projektu 658 w: Okręty Wojenne nr 6/2003, ISSN 1231-014X