Підводні човни проєкту 667А «Навага»

Підводні човни проєкту 667А «Навага»
Під прапором	СРСР
Спуск на воду	1969—1974 рр (34 човни)
Виведений зі складу флоту	1990—2009 рр
Проєкт
Тип ПЧ	Атомний підводний човен з балістичними ракетами
Розробник проєкту	ЦКБ МТ «Рубін»
Головний конструктор	Ковалів С. М.
Класифікація НАТО	Yankee-I
Основні характеристики
Швидкість (надводна)	15 вузлів (29 км/год)
Швидкість (підводна)	28 вузлів (54 км/год)
Робоча глибина занурення	320 м
Гранична глибина занурення	450 м
Автономність плавання	90 діб
Екіпаж	119 осіб (32 офіцери, 38 мічманів, 49 матросів)
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ)	128 м
Ширина корпусу найб.	11,7 м
Середня осадка (по КВЛ)	7,9 м
Водотоннажність надводна	7760 т
Озброєння
Торпедно- мінне озброєння	4 носових ТА калібру 553-мм (16 торпед, дві з ядерною ГЧ), 2 ТА калібру 450-мм (4-6 торпед)
Ракетне озброєння	шахтний комплекс Д-5, 16 ракет Р-27 (РСМ-25)

Підводні човни проєкту 667А «Навага» — серія радянських підводних човнів з балістичними ракетами (ПЧАРБ) — за радянською класифікацією — атомних ракетних підводних крейсерів стратегічного призначення, озброєних комплексом Д-5 з 16 балістичними ракетами Р-27 (РСМ-25).

Історія

Роботи по створенню підводного ракетоносця другого покоління були розпочаті в 1958 році в ЦКБ-18 (нині ЦКБ МТ «Рубін»).

Корпус

Легкий корпус обтічної форми виготовлений з сталі ЮЗ. Міцний корпус має форму циліндра діаметром 9,4 м, виготовлений з маломагнітної сталі АК-29, товщиною 40 мм. Шпангоути виготовлені з симетричних зварних таврів. Перегородки з сталі АК-29, товщиною 12 мм, розраховані на тиск у 10 атмосфер й розділяють міцний корпус на 10 відсіків:

1. торпедний відсік;
2. акумуляторний відсік, житлові приміщення, офіцерські каюти;
3. центральний пост, пульт ГЕУ;
4. ракетний відсік;
5. ракетний відсік;
6. дизель-генераторний відсік;
7. реакторний відсік;
8. турбінний відсік;
9. турбінний відсік;
10. електродвигунний відсік.

Енергетичне обладнання

Шумність човна 100–130 Дб на 1 Па на відстані 1 м.

Радіоелектронне і гідроакустичне обладнання

Радіоелектронне обладнання човнів складається з:

• бойової інформаційно-управлінської системи «Туча», котра забезпечує застосування ракетного і торпедного озброєння;
• гідроакустичного комплексу «Керч»;
• радіолокаційного комплексу «Альбатрос»;
• навігаційного комплексу «Сігма», з 1972 року комплекс «Тобол», а пізніше і систему супутникової навігації «Циклон».

Озброєння

Головним озброєнням човнів проєкту 667А є ракетний комплекс Д-5, у котрий входять 16 пускових установок з балістичними рідкопаливними ракетами Р-27, вагою 14.5 тонн і з дальністю дії 2400 км. Боєголовка моноблочна потужністю 1 Мт. Старт ракет тільки підводний.

Торпедне озброєння складається з 6 носових торпедних апаратів (4 калібру 533-мм і 2 калібру 450-мм. Загальний боєкомплект становить 22 торпеди, в тому числі дві торпеди з ядерною головною частиною. У разі необхідності додатковий торпедний боєкомплект може бути прийнятим в приміщення переобладнаної офіцерської кают-компанії.

Проєкт 667АУ «Налим»

Встановлений вдосконалений ракетний комплекс Д-5У (9 човнів).

Проєкт 667АМ «Навага-М»

Переобладнання човна К-140 для проведення випробувань твердопаливної ракети Р-31.

Проєкт 667М «Андромеда»

Переобладнання човна К-420 для проведення випробувань стратегічних надзвукових (М=2,5-3,0) крилатих ракет «Метеорит-М» з дальністю понад 5000 км.

Проєкт 667АТ «Груша»

Переобладнання трьох човнів (К-253, К-236, К-399) для використання як носіїв дозвукових стратегічних крилатих ракет РК-55 «Гранат».

Проєкт 667АК «Аксон-1»

Переобладнання човна К-403 (1979—1983) для випробування гідроакустичного комплексу «Скат-3».

Проєкт 09780 «Аксон-2»

Переобладнання човна К-415 (1987—1988) для випробовування гідроакустичних комплексів для човнів 4-го покоління.

Оцінка проєкту

Порівняльна таблиця ПЧАРБ другого покоління
Країна	США	США	СРСР	СРСР	СРСР	Велика Британія	Франція
ПЧАРБ	Лафаєт	Джеймс Медісон Бенджамін Франклін	667А «Навага»	667Б «Мурена»	667БД «Мурена-М»	Резолюшен	Редутабль
Побудовано	1961—1964	1962—1967	1964—1974	1971—1977	1973—1975	1964—1969	1964—1985
Експлуатація	1963—1994	1964—1995	1967—1995?	1973—1999?	1975—1999	1966—1996	1969—2008
Кількість	9	10+12	34	18	4	4	6
Водозаміщення (т) надводне підводне	7 250 8 250	7 250 8 250	7 760 11 500	8 900 13 700	10 500 15 750	7 500 8 500	8 100 8 900
Число ракет	16 «Поларіс» А-3, потім «Посейдон» С-3	16 «Посейдон» С-3 або «Трайдент I» С-4	16 Р-27	12 Р-29	16 Р-29Д	16 «Поларіс» А-3ТК	16 M1, потім М2, потім М20, потім M4
ГЧ: блоків* потужністю	3*600 Кт 10*50 Кт	10*50 Кт 8*100 Кт	1*1 Мт	1*1 Мт	1*800 Кт	3*600 Кт	1*500 Кт 1*500 Кт 1*1,2 Мт 6*150 Кт
Вага ГЧ (кг)	760 кг 2000 кг	2000 кг 1360 кг	650 кг	1100 кг	1100 кг	760 кг	1360 кг 1360 кг 1000 кг  ?
Дальність (км)	4300 км 4600 км	4600 км 8* 7400 км	2400 км	7800 км	9100 км	4300 км	3000 км 3200 км 3200 км 5000 км

Представники

Назва	Проєкт	Закладений	Спущений на воду	Прийнятий флотом	Виведений з Флоту
Човни проєкту 667А, побудовані в Сєвєродвінську
К-137	667А, 667У	4 листопада 1964	11 вересня 1966	6 листопада 1967	3 квітня 1994
К-140	667А, 667АМ	19 вересня 1965	23 серпня 1967	30 грудня 1967	19 квітня 1990
К-26	667АУ	30 грудня 1965	23 грудня 1967	3 жовтня 1968	17 липня 1988
К-32	667А	25 лютого 1966	25 квітня 1968	26 жовтня 1968	19 квітня 1990
К-216	667А	6 червня 1966	6 серпня 1968	27 грудня 1968	18 липня 1988
К-207	667А	4 листопада 1966	20 вересня 1968	30 грудня 1968	30 травня 1989
К-210	667А	16 грудня 1966	29 грудня 1968	6 серпня 1969	17 липня 1988
К-249	667А	18 березня 1967	30 березня 1969	27 вересня 1969	17 липня 1988
К-253	667А, 667АТ	26 червня 1967	5 червня 1969	1 листопада 1969	20 червня 1993
К-395	667А, 667АТ	8 вересня 1967	28 липня 1969	5 грудня 1969	1 вересня 2002
К-408	667А, 667АТ	20 січня 1968	10 вересня 1969	25 грудня 1969	17 липня 1988
К-411 «Оренбург»	667А, 667АН	25 травня 1969	16 січня 1970	31 серпня 1970	2004
К-418	667А	29 червня 1968	14 березня 1970	22 вересня 1970	17 березня 1989
К-420	667А, 667М	12 жовтня 1968	25 квітня 1970	29 жовтня 1970	1 жовтня 1994
К-423	667А, 667АТ	13 січня 1969	7 квітня 1970	13 листопада 1970	7 серпня 1994
К-426	667А	17 квітня 1969	28 серпня 1970	22 грудня 1970	19 квітня 1990
К-415	667А, 09780	4 липня 1969	26 вересня 1970	30 грудня 1970	17 липня 1988
К-403 «Казань»	667А, 667АК-1	18 серпня 1969	25 березня 1971	12 серпня 1971	2004
К-245	667А, 667АУ	16 жовтня 1969	9 серпня 1971	16 грудня 1971	14 березня 1992
К-214	667А, 667АУ	19 лютого 1970	1 вересня 1971	31 грудня 1971	24 червня 1991
† К-219	667АУ	28 травня 1970	8 жовтня 1971	31 грудня 1971	6 жовтня 1986
К-228	667АУ	4 вересня 1970	3 травня 1972	30 вересня 1972	3 вересня 1994
К-241	667АУ	24 грудня 1970	9 червня 1972	23 жовтня 1972	16 червня 1992
К-444	667АУ	8 квітня 1971	1 серпня 1972	9 грудня 1972	30 вересня 1994
Човни проєкту 667А, побудовані в Комсомольську-на-Амурі
К-339	667А	23 лютого 1968	23 червня 1969	24 грудня 1969	19 квітня 1990
К-434	667АУ	23 лютого 1969	29 травня 1970	30 листопада 1970	17 березня 1989
К-236	667АУ	17 квітня 1969	28 серпня 1970	27 грудня 1970	19 квітня 1990
К-389	667А	26 липня 1970	27 червня 1971	25 листопада 1971	19 квітня 1990
К-252	667А, 667А	25 грудня 1970	12 вересня 1971	31 грудня 1971	17 березня 1989
К-258	667А	30 березня 1971	26 травня 1972	30 вересня 1972	16 червня 1991
К-446	667АУ	7 листопада 1971	8 серпня 1972	30 грудня 1972 — 22 січня 1973	17 березня 1993
К-451	667АУ	23 лютого 1972	29 квітня 1973	7 вересня 1973	16 червня 1991
К-436	667АУ	7 листопада 1972	25 липня 1973	5 грудня 1973	16 червня 1991
К-430	667АУ	27 липня 1973	28 липня 1974	25 грудня 1974	14 березня 1992

Див. також

• Список підводних човнів ВМФ СРСР
• Список підводних човнів ВМС США
• Дизельні підводні човни (за типами і країнами)
• Список підводних човнів Великої Британії

Посилання

• "РПКСН — Проект 667А «Навага», 667АУ «Налим»^{[недоступне посилання з червня 2019]}
• «Проект 667А „Навага“ (NATO — Yankee-1), 667АУ „Налим“»
• Забытое детище «Арсенала»

Література

• Осипенко, Л.; Жильцов, Л.; Мормуль, Н. Атомная подводная эпопея. Подвиги, неудачи, катастрофы. Издательство: М.: А/О «Боргес»
• Тарасов А. Е. Атомный подводный флот 1955—2005. — М.: АСТ, Мн.: Харвест, 2006. — 216 с. — ISBN 985-13-8436-4
• Шунков В. Н. Подводные лодки. Поппури, Минск, 2004
• Скляров А. И. Подводный ледокол стратегического назначения // Наука и Жизнь. — 1998. — № 7.
• Скляров А. И. Подводный ледокол стратегического назначения // Наука и Жизнь. — 1998. — № 8.
• Ю. И. Александров, А. Н. Гусев. Боевые корабли мира на рубеже XX—XXI века. Справочник. Часть I. Подводные лодки. СПб 2000.
• Осипенко, Л.; Жильцов, Л.; Мормуль, Н. Атомная подводная эпопея. Подвиги, неудачи, катастрофы. Издательство: М.: А/О «Боргес»
• Ю. В. Апальков: Подводные лодки советского флота 1945—1991, том I. 2009, ISBN 978-5-903080-55-7.
• Справочник «Подводные лодки России», том IV, часть 1, 1ЦНИИ МО РФ (кораблестроения ВМФ), ЦКБ «Рубин», СПБ, 1996 год.
• Norman Polmar und Kenneth J. Moore: Cold War submarines: the design and construction of U.S. and Soviet submarines, 1945—2001. Potomac Books Inc., 2003, ISBN 978-1-57488-594-1(англ.)
• CHANT, Chris. Válečné lodě současnosti. Praha: Deus, 2006. ISBN 80-86215-81-4. S. 256.
• PEJČOCH, Ivo; NOVÁK, Zdeněk; HÁJEK, Tomáš. Válečné lodě 7 — Druhá část zemí Evropy po roce 1945. Praha: Ares, 1998. ISBN 80-86158-08-X. S. 353.
• Jan Radziemski, «Hiroszima» i jej siostry. Historia atomowych okrętów podwodnych projektu 658 w: Okręty Wojenne nr 6/2003, ISSN 1231-014X