Сапер
Сапе́р (фр. saper — робити підкоп) — військовослужбовець інженерних військ. Саперні підрозділи призначені для ведення інженерної розвідки противника та місцевості, обладнання та утримання мінно-вибухових загороджень, проробки проходів у загородженнях противника та перевезення мінних тралів.
У збройних силах деяких іноземних держав терміну сапери відповідав термін «піонери»[1].
Термін сапер з'явився у військової справі з середини 16 століття, коли в арміях західноєвропейських країн почали формувати інженерні підрозділи для використання сап. Терміном «сапер» до XVII століття називали військовослужбовців, які здійснювали підступи (підриви, підкопи) під фортечні споруди противника для їх подальшого руйнування[2]. 1678 року сапери були виділені в спеціальні частини і підрозділи у Франції, а в 1712 р. в Росії[2]. У XVIII—XIX століттях коло завдань саперів поступово розширювалася. А вже у XX столітті відбулася їх спеціалізація — і зі складу саперів виділилися залізничники, повітроплавці, автомобілісти й ін.[2]. Входить у ВОС в Україні та деяких країнах колишнього СРСР.
У Німеччині, Австрії та частково у Франції саперні частини були злиті з понтонними; у Росії вони існували окремо.
Завдання[ред. | ред. код]
Основним завданням саперів є інженерне забезпечення військових дій оборонного або наступального характеру. Входили у загальний склад інженерних військ і призначалися для виконання у воєнний час різних робіт у полі і у фортецях[1].
Історично завданням саперів було:
- створення підкопів під оборонні споруди або риття траншей для таємного наближення до позицій супротивника;
- створення власних фортифікаційних споруд на лінії фронту;
- забезпечення переправ через річки, болота, озера;
- налагодження ліній постачання й відновлення зруйнованих об'єктів інфраструктури;
- знешкодження мін, ракет та снарядів.
Типи[ред. | ред. код]
Святкування[ред. | ред. код]
Професійні свята саперів відзначаються:
- Україна — 3 листопада (День інженерних військ України);
- Вірменія — 7 вересня (День інженерних військ Вірменії);
Сапери в масовій культурі[ред. | ред. код]
- Широко поширене прислів'я «Сапер помиляється тільки один раз»[3][4], поява якого пов'язано з високою небезпекою робіт із розмінування та знешкодження боєприпасів, коли будь-яка помилка може бути летальною, а також жарт: «Сапер помиляється двічі: перший раз, коли стає сапером».
- Сапер — комп'ютерна гра-головоломка, яка набула поширення завдяки операційній системі «Microsoft Windows», в базовий комплект поставки якої вона включається.
- Сапер Водічка — персонаж роману Ярослава Гашека «Пригоди бравого вояка Швейка»
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Мурашкинцев А. Саперы // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. XXVIIIa. — С. 379. (рос. дореф.)
- ↑ а б в Сапёры // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- ↑ Олександр Загородній, Сапер помиляється один раз [Архівовано 17 лютого 2018 у Wayback Machine.], газета «Хотинські вісті»
- ↑ Сапер помиляється один раз [Архівовано 17 лютого 2018 у Wayback Machine.] // Національний університет цивільного захисту України, 19.06.2009
Джерела[ред. | ред. код]
- (рос.)Яковлев, К. В., «Сапер — профессия героическая». — М.: Воениздат, 1990. — 2-е изд., доп. — 119 с.: ил.
- (рос.)Затылкин, Б. В., «Профессия — сапер», — М.: ДОСААФ, 103 с.; 1978 г.
- (рос.)Николаев И. Н., «Дорогие мои саперы». — М.: Воениздат, 1965 г.
Посилання[ред. | ред. код]
- Могильники // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 1024-1025. — 1000 екз.
- (рос.)Старицкий И. Воспоминания сапера тридцатых и сороковых годов // Русский архив, 1885. — Кн. 2. — Вып. 6. — С. 324—328. [Архівовано 28 червня 2013 у Wayback Machine.]
- (рос.)Знак «Отличный минёр» [Архівовано 28 березня 2009 у Wayback Machine.]
