Ярополк Святославич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ярополк Святославич
Yaropolk svyatoslavich.jpg
Великий князь київський
Правління 972-978
Попередник Святослав Хоробрий
Наступник Володимир Великий
Біографічні дані
Дата народження 955(0955)
Київ
Дата смерті 11 червня 978
Родень
Дружина Кунігунда-Ірина
Династія Рюриковичі
Батько Святослав Хоробрий
Мати Предслава

Яропо́лк Святосла́вич (давньорус. Ѩропо́лкъ Свѧтосла́вичъ; *955 — 11 червня 978) — Великий князь Київський (972-978), правитель Київської Русі. Представник варязької династії Рюриковичів. Старший син київського князя Святослава Хороброго. Онук і вихованець княгині Ольги. Після смерті батька вів міжусобну війну з братами — деревлянським князем Олегом і новгородським князем Володимиром. 977 року захопив Деревлянську землю, вбивши Олега. Того ж року завоював Новгород, вигнав Володимира і став князем новгородським (977-978). Проте наступного року, після повернення брата із варягами, втратив і Новгород, і Київ. Загинув під час переговорів у Родені на Росі від рук варягів Володимира.

Біографія[ред.ред. код]

Молодість[ред.ред. код]

Під час батькових походів виховувався бабкою Ольгою.

969 року батько Святослав поставив Ярополка київським удільним князем. Сам Святослав планував правити державою з Переяславця на Дунаї. Як повідомляє «Історія Польщі» Яна Длугоша, що, можливо, спиралася на Перемишльський звід, Ярополк мусив задовільнитися цим і не втручатися у справи сусідів. Цю версію вважали достовірною історики Микола Карамзін, Євген Перфецький, Михайло Тихомиров, Юрій Лимонов, Олексій Шахматов, Леонтій Войтович. Її заперечував лише Констянтин Бестужев-Рюмін[1].

За вплив на Ярополка боролися язичники і християни із супроводу княгині Ольги. Як зазначає Іоакимів літопис: «Ярополк же бе муж кроткий и милостивый ко всем, любляще христианы и асче сам не крестися народа ради, но никому не претяше». З часом перевагу в оточенні Ярополка здобули язичники — воєвода Свенельд та батькові ветерани. Вони підштовхнули Ярополка до майбутньої боротьби з братами за владу[1].

По смерті Святослава 972 року Ярополк перебрав верховну владу над Руссю.

Контакти із Заходом[ред.ред. код]

Оскільки від часів Святослава тривала ворожнеча із Візантією, Ярополк підтримував зв'язки із її противниками у Західній Європі. Зокрема, Ламберт Ашаффенбурзький повідомляє, що 973 року посли Ярополка прибули до імператора Оттона І й взяли участь у Рейхстазі в Кведлінбурзі, Саксонія. 979 року посли від Папи Римського приїздили до Києва. Леонід Войтович вбачає в цьому симптоматичне поверення до політики княгині Ольги[1].

Міжусобиці й загибель[ред.ред. код]

Вбивство Ярополка

Бажаючи об'єднати всю Русь під своєю владою, Ярополк вів боротьбу з братами: 977 року, перемігши Олега, який загинув при штурмі стольного града деревлян Вручия, приєднав Деревлянську землю, і одразу ж захопив Новгород, прогнавши Володимира, який, проте, за допомогою варягів 979 року повернув собі Новгород, а згодом здобув Київ.

Ярополк відступив до Роденя, де був убитий з відома Володимира. Дата смерті записана сучасником князя — християнським літописцем. На думку Леоніда Войтовича, це є побіжним свідченням хрещення самого Ярополка[1]. Ймовірно, київського князя поховали за напівхристиянським обрядом у кургані, розташованому в урочищі Королевино біля Таганчі, в околицях Роденя (сучасна Черкаська область, Канівський район).

1044 року останки Ярополка перенесли до Десятинної церкви за наказом Ярослава Мудрого. Леонтій Войтович вважає, що гробниця Ярополка в цій церкві могла бути кенотафом, оскільки не личило ховати призвідця братовбивчої війни 977-978 років поруч із його жертвою Олегом та братом Володимиром. Крім того, сам Ярослав Мудрий був вихованцем воєводи Блуда, одного з винуватців загибелі князя Ярополка[1].

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ярополк Святославич

Попередник
Святослав Хоробрий
Alex K Kievan Rus..svg Великий князь Київський
972-978
Alex K Kievan Rus..svg Наступник
Володимир Великий