Гавришівська волость
Гавришівська волость | ||||
Центр | Гавришівка | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 26 070 (1885) | |||
Населення | 12 989 осіб (1885) | |||
Густота | 45.6 осіб / км² | |||
Гавришівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Вінницького повіту Подільської губернії з центром у селі Гавришівка.
Станом на 1885 рік складалася з 26 поселень, 22 сільських громад. Населення — 12989 осіб (7200 чоловічої статі та 7053 — жіночої), 1779 дворових господарства[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 15733 | 10740 |
Приватної власності | 9580 | 5073 |
Іншої власності | 757 | 524 |
Загалом | 26070 | 16337 |
Основні поселення волості:
- Гавришівка — колишнє державне село при струмкові за 12 верст від повітового міста, 946 осіб, 103 дворових господарства, православна церква, школа, постоялий будинок, лавка. За 8 версти — паровий млин.
- Великі Крушлинці — колишнє державне село при урочищі Калитка, 1000 осіб, 144 дворових господарства, православна церква, школа, постоялий будинок, 2 лавки.
- Гуменне — колишнє власницьке село, 428 осіб, 61 дворове господарство, православна церква, постоялий будинок.
- Козинці — колишнє власницьке село, 570 осіб, 83 дворових господарства, православна церква, школа, постоялий будинок, цегельний завод.
- Косаківка — колишнє власницьке село при урочищі Кобильна, 328 осіб, 42 дворових господарства, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
- Коханівка — колишнє власницьке село, 604 особи, 98 дворових господарств, православна церква, школа, постоялий будинок, 2 лавки, водяний млин.
- Малі Крушлинці — колишнє власницьке село при урочищі Хомутна, 1443 особи, 208 дворових господарств, православна церква, католицька каплиця, школа, постоялий будинок, лавка.
- Мелешківська Лука — колишнє власницьке село, 1207 осіб, 159 дворових господарств, православна церква, 2 постоялих будинки, 2 водяних млини.
- Парпурівці — колишнє власницьке село при річці Батіг, 313 осіб, 25 дворових господарств, православна церква, школа, постоялий будинок.
- Пеньківка — колишнє власницьке село, 510 осіб, 84 дворових господарств, постоялий будинок, водяний млин.
- Писарівка — колишнє власницьке село, 829 осіб, 95 дворових господарств, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
- Сиваківці — колишнє власницьке село при річці Десна, 501 особа, 71 дворове господарство, православна церква, школа, постоялий будинок.
- Сокиринці — колишнє власницьке село, 942 особи, 90 дворових господарств, православна церква, постоялий будинок.
- Солов'ївка — колишнє власницьке село, 135 осіб, 22 дворових господарства, православна церква, постоялий будинок.
- Телепеньки — колишнє власницьке село при струмкові, 731 особа, 84 дворових господарства, православна церква, католицька каплиця, постоялий будинок.
- Хижинці — колишнє власницьке село, 900 осіб, 94 дворових господарства, православна церква, школа, постоялий будинок.
- Щітки — колишнє власницьке село, 510 осіб, 122 дворових господарства, постоялий будинок.
Джерела
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Hawryszówka 2). wieś rządowa, powiat winnicki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. (пол.)
- Hawryszówka wieś, powiat winnicki, 12 km od Winnicy // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 555. (пол.)
Посилання
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |