Радіо НАРТ
 | ||||
| Країна |
 Україна | |||
|---|---|---|---|---|
| Місто трансляції | Київ | |||
| Територія |
Україна ( можна було слухати у Києві (70,4 ФМ), в Одесі, Харкові, Вінниці й на Донбасі). | |||
| Гасло | «Чесна хвиля» | |||
| Частота | 70,4 FM (у Києві) | |||
| Мова | українська | |||
| Вперше в ефірі | червень 2004 | |||
| Формат | розмовно-інформаційна | |||
| Головний редактор | Булкін Кирило Вікторович | |||
| Власник | Медіахолдинг Media International Group | |||
НАРТ (НАРТ-Чесна хвиля) — україномовна інформаційно-розмовна радіостанція, яка працювала в Україні у FM-діапазоні у 2004-2005 роках і зіграла важливу роль в перемозі кандидата, який позиціонував себе як демократ і проукраїнський діяч
Історія
Радіостанція Нарт була задіяна в середині 2004 року, як елемент одного із київських медіа-холдингів.
Ліцензію «НАРТ-Чесна хвиля» вибороло в 2004 році у змаганні... з «Громадським радіо», засновником якого був Олександр Кривенко[1].
НАРТ представляла себе як незалежна, правдива радіостанція – «НАРТ-Чесна хвиля».
Працювала в такому режимі з серпня 2004 року до травня 2005 року, тобто тільки на час виборів і утвердження в посаді третього президента України, використавши під час виборчої кампанії цей проект як сильний, дієвий і, як виявилось - результативний, пропагандистський ресурс.
Радіостанція «НАРТ-Чесна хвиля» користувалася великою популярністю у слухачів протягом всього періоду її діяльності (особливо в дні голосування), залишилась надзвичайною подією в медіа історії України.
Закриття
Після президентських виборів власники «Радіо НАРТ» змінили його концепцію – воно стало вже не інформаційно-розмовним, а, як більшість, музичним та було перейменовано.
Працівникам запропонували роботу на телеканалі «Гравіс».
От як розповідав про той період головний редактор радіостанції «НАРТ-Чесна хвиля» Кирило Вікторович Булкін[2]:
«Літо 2004 року. Жорстка цензура, підконтрольність медій, «темники». А за ними – слабкість режиму, який прогнив уже настільки, що й віжки контролю над журналістикою не міг як слід утримувати в руках. Свідченням цього стало й заснування опозиційної радіостанції «під носом» у влади – як у переносному сенсі, так і в прямому (розташування в тій самій будівлі, що й відділення Партії регіонів)»
Насправді це не було заснування нової радіостанції, купили радіо (під назвою НАРТ), яке вже давно існувало, але тривалий час не вело мовлення.
Вирішальну роль у можливості безперешкодного функціонування НАРТ відіграла домовленість про ретрансляцію на її хвилі радіопрограм радіостанцій «Свободи», Бі-Бі-Сі, «Німецької хвилі» - завдяки цьому радіостанцію не «прикрили» ще за старої влади: скандал вийшов би вже міжнародний.
Новини на радіостанції «Нарт-Чесна хвиля» робила активна й енергійна молодь – переважно студенти випускного курсу Інституту журналістики Київського університету під керівництвом головного редактора, а на ток-шоу працювали сумісники - відомі досвідчені журналісти і громадські діячі: Майя Нагорняк, Інна Підлуська , Ростислав Павленко, Юрій Луканов, Олександр Євтушенко, Оксана Рокита[3]. Кілька програм провів Данило Яневський. Уже 2005 року прийшли й вписалися в ефір Андрій Охрімович з радіо «Свобода» та Олена Трофимович з УР-1.
Керівництво Службою новин здійснював Олесь Ковальчук.
Ініціатором і натхненником проекту був Юрій Сторожук.
Радіо «НАРТ-Чесна хвиля» можна було слухати у Києві (70,4 ФМ), в Одесі, Харкові, Вінниці й на Донбасі.
Джерела
- Телекритика. Що було і що стало з радіо «Нарт-Чесна хвиля» - погляд зсередини
- Кирило Булкін. До 5-річчя початку мовлення «Радіо НАРТ–Чесна хвиля»
Примітки
- ↑ Інформаційно-розмовне радіо «Громадське радіо» вело мовлення в інтернеті, на хвилях регіональних радіостанцій та у 2004-2005 рр. на хвилях інформаційно-розмовного радіо «Ера-FM». Кривенко домагався отримання ліцензії на радіомовлення для «Громадського радіо», але без успіху.
- ↑ Кирило Булкін. Що було і що стало з радіо «Нарт-Чесна хвиля» - погляд зсередини. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 31 травня 2013.
- ↑ Це псевдо відомої журналістки поки що не розкрите.