Бі́йчик[1], бойо́к[2] — частина затворно-спускового механізму вогнепальної зброї або вибухових пристроїв (мін, бомб), що безпосередньо передає ударну дію. Бійчик може мати різну форму: призначений для одноразового використання (у вибухових пристроях) зазвичай має загострений кінець; бійчик вогнепальної зброї для запалювання капсулянабою має закруглену форму[3].
У вогнепальній зброї, заряджуваної з казенної частини (рушниці, пістолети, гармати, великокаліберні міномети) ударник (курок) вдаряє бійчиком по капсулю, спричиняючи тим детонацію запалювальної суміші, яка потім запалює метальну вибухову речовину.
На мінометах, заряджуваних з дула, бійчик — це голка усередині казенника ствола, яка здійснює постріл, проколюючи капсуль вибивного набою. Бійчик міномета може бути як жорстко закріплений (на більшості мінометів), так і бути рухомим.
