Хосе Мармоль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хосе Мармоль
Народився2 грудня 1817(1817-12-02)[1]
Буенос-Айрес, Аргентина[2]
Помер9 серпня 1871(1871-08-09)[3] (53 роки)
Буенос-Айрес, Аргентина[2]
ПохованняРеколета
КраїнаАргентина[4]
Діяльністьбібліотекар, письменник, дипломат, журналіст, поет, політик
Alma materNational School of Buenos Airesd
ПартіяУнітаристська партіяd

CMNS: Хосе Мармоль у Вікісховищі

Хосе Ма́рмоль (ісп. José Mármol; нар. 2 грудня 1817, Буенос-Айрес — пом. 9 серпня 1871, Буенос-Айрес) — аргентинський письменник. Належав до так званого «покоління 1837 року» аргентинських письменників-романтиків.

Біографія

Народився 2 грудня 1817 року в Буенос-Айресі. Навчався в Університеті Буенос-Айреса. У 1838 році увійшов в таємне революційне товариство «Молода Аргентина» («Травнева асоціація»). За виступи в пресі і участь у русі проти диктатури Х. М. Росаса був заарештований. У 18401852 роках перебував в еміграції в Уругваї і Бразилії.

Склеп в якому похований Х. Мармоль.

Помер в Буенос-Айресі 9 серпня 1871 року. Похований на цвинтарі Реколета.

Творчість

Свою творчість присвятив боротьбі проти диктатури Росаса. Твори:

  • «Поет» (1841, віршовані драми);
  • «Пісні пілігрима» (1847, поема);
  • «Пілігрим» (1847, поема);
  • «Гармонії» (1851, книга віршів);
  • «Смерть Росасу» (1851, політичний памфлет);
  • «Хрестоносець» (1851, віршовані драми);
  • «Амалія» (1855, історичний роман; російський переклад під назвою «Друзі — гірше ворогів», 1868).

Примітки

Література