Хосе Клементе Ороско
.svg){kind=small}
Хосе Клементе Оро́ско (ісп. José Clemente Orozco; нар. 23 листопада 1883, Саполтан — пом. 7 вересня 1949, Мехіко) — мексиканський живописець і графік, один із засновників національної школи монументального живопису та Синдикату революційних живописців, скульпторів і граверів і його член у 1922—1925 роках.
Біографія
Народився 23 листопада 1883 року в місті Саполтані (тепер С'юдад-Гусман, штат Халіско, Мексика). Навчався в Мехіко:
- у 1897—1899 роках у Національній сільськогосподарській школі;
- у 1904—1908 роках у Національній підготовчій школі на відділенні математики і архітектури;
- у 1908—1914 роках в Академії мистецтв.
У 1910—1917 роках брав участь у Мексиканській революції; у 1911—1915 роках співпрацював з революційною пресою. Через політичні переслідування в 1917—1919 і 1927—1934 роках жив в США. 1932 року подорожував по Європі.
Помер в Мехіко 7 вересня 1949 року. Похований в Мехіко в Ротонді видатних діячів.
Творчість
У 1913—1917 роках виконав серію акварелей «Мексика в революції». Виконав розписи:
- у 1922—1927 роках в Національній підготовчій школі в Мехіко:
- «Материнство»;
- «Руйнування старого світу»;
- «Окоп»;
- «Мир»;
- «Революціонери» та інші;
- у 1925 році в «Каса де Асулехос» в Мехіко;
- у 1926 році в промисловій школі в Орісабі (штат Веракрус).
_de_Jos%C3%A9_Clemente_Orozco_en_Pomona_College.jpg) фреска «Прометей» |
.jpg) розпис на куполі «Вогняна людина» |
 фреска «Мігель Ідальго» |
В еміграці у США створив розписи в:
- Помона-колледжі в Клермонті (1930, фреска «Прометей» та інші);
- Новій школі соціальних досліджень в Нью-Йорці (1930—1931);
- бібліотеці Бейкера Дартмут-коледжа в Гановері (1932—1934, фрески «Латинська Америка», «Аборигени» та інші).
Після повернення до Мексики розписав:
- Палац образотворчих мистецтв в Мехіко (1934);
- аудиторію Гвадалахарського університету (1936);
- Палац уряду (1937, фреска «Мігель Ідальго», 1948—1949) і Оспісіо Кабаньяс (1938—1939, розпис на куполі «Вогняна людина») в Гвадалахарі;
- бібліотеку «Габіно Ортіс» в Хікільпані, штат Мічоакан (1940);
- будівлю Верховного суду в Мехіко (1940—1941);
- церкви госпіталю Хесус Насарено в Мехіко (1942—1944);
- Національну школу вчителів в Мехіко (1947—1948, «Національна алегорія»);
- Національний музей історії в Чапультепеці (1948—1949, фреска «Беніто Хуарес»).
Автор численних станкових картин, літографій, малюнків, зокрема:
- поліптих «Пікуючий бомбардувальник» (1940, Музей сучасного мистецтва, Нью-Йорк);
- картини «Битва» (1920), «Прометей» (1949) — обидві в збірці А. Каррільо Хіля в Мехіко.
Також відомий як ілюстратор.
Вшанування пам'яті
У 1949 році в Гвадалахарі відкрито Музей-майстерню Ороско.
Примітки
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Jose Clemente Orozco
- ↑ Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
- ↑ а б Ороско Хосе Клементе // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Museum of Modern Art online collection
- ↑ https://www.pbs.org/wnet/americanmasters/database/orozco_j_interview_en.html
- ↑ http://www.moma.org/collection/works/33751
- ↑ https://www.sfmoma.org/artist/jose_clemente_orozco/
- ↑ https://americanart.si.edu/collections/search/artist/?id=3634
- ↑ https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/113423
Література
- «Исскуство стран и народов мира. Краткая художественная энциклопедия». Советская энциклопедия. Москва. 1965. Том 2. сторінка 648.(рос.);
- Костеневич А. Г. «Х. К. Ороско». Ленінград. 1969.(рос.);
- Ороско Хосе Клементе // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
- «Латинская Америка: Энциклопедический справочник» (в 2-х томах). Советская энциклопедия. Москва. 1982. Том 2. сторінка 280.(рос.);
- «Популярная художественная энциклопедия. Архитектура • Живопись • Скульптура • Графика • Декораивное искусство» (в 2-х томах). Советская энциклопедия. Москва. 1986. Том 2. сторінка 87.(рос.)
