Вале (Грузія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто (1962), населений пункт Грузіїd, прикордонний населений пунктd
Портал:Грузія
Вале
груз. ქალაქი ვალე
Основні дані
41°37′00″ пн. ш. 42°52′40″ сх. д.H G O
Країна Грузія Грузія
Мхаре Самцхе-Джавахеті
Муніципалітет Ахалціхський
Akhaltsikhe Uyezdd

Перша згадка 10 століття
Статус з 1962 року

Природний район Erusheti ranged (гірський хребет)
Водойма Поцховісцкаліd (річка)
Висота над р.м. 1100 ± 100 м
Населення 5148 осіб (2023)[1]
Часовий пояс UTC+4
Телефонний код +995-365
Поштовий індекс 0800[2] (Пошта Грузії)
Місцева влада
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 611230
OpenStreetMap 2013748 ·R (Ахалціхський муніципалітет, Akhaltsikhe Uyezd)
Відстань
До центру краю
До Тбілісі
Карта
Вале. Карта розташування: Грузія
Вале
Вале
Вале (Грузія)
Вале. Карта розташування: Самцхе-Джавахеті
Вале
Вале
Вале (Самцхе-Джавахеті)
Мапа

CMNS: Вале у Вікісховищі

Вале (груз. ვალე) — місто в Ахалціхському муніципалітеті, мхаре Самцхе-Джавахеті, південна Грузія. Статус міста отримано в 1962 році. Населення 3646 чол. (перепис 2014 р.). Вперше згадується як село в X ст.

Розташування та клімат

Розташоване на правому березі річки Поцхові, на пологому північному схилі Ерушетського хребта. Висота над рівнем моря — від 1000 до 1200 м, відстань до Ахалціхе — 12 км.

У Вале гірсько-степовий клімат. Тут холодна малосніжна зима та тривало тепле літо. Середньорічна температура 9 °C, у січні — 3,8 °C, у липні 20,2 °C. Річні опади 550 мм.

Інфраструктура

Формування Вале, як міста, пов'язане з видобутком бурого вугілля, але через низькі техніко-економічні показники, видобуток вугілля з 1974 року зменшився. У Вале є промислові підприємства, заклади охорони здоров'я, освіти та культурні установи, залізнична станція.

Культура та релігія

У Вале є пам'ятка грузинської архітектури — середньовічна Грузинська церква Богородиці (X–XVI ст.). Початково збудована як собор з банями (остання чверть X ст.), проте реконструйована під трьохнефну базиліку в XVI ст. На фасаді залишився достатньо багатий первісний декор собору: дверні та віконні декорації, карнизи. Особливо визначними є зразки рельєфних скульптур — композиція центрального вікна зі сходу, фігури світських осіб на південному фасаді, литаври на західних дверях із зображенням вершників та інше. Дах будівлі дзвіниці встановлено у XVIII чи XIX ст. У місті наявна значна вірмено-грузинська католицька спільнота.

Примітки

Посилання