Географія Грузії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Світлина з космосу
Карта Грузії

Географія Грузії — Республіка Грузія знаходиться на південному сході Європи і займає центральну і західну частину Закавказзя. Граничить на півночі з Росією, на сході з Азербайджаном, на півдні з Вірменією і Туреччиною. На заході омивається Чорним морем. Загальна площа 69,7 тис. км².

Назва[ред.ред. код]

Українська назва країни Грузія (груз. საქართველო — Сакартвело; вірм. Վրաստան — Врастан), імовірно, походить від персько-арабського найменування грузин gurğ, ğurğ, який був сприйнятий хрестоносцями і паломниками до Святої Землі як Jorgania, Giorginia і пов'язаний з ім'ям Святого Георгія, який нібито був популярний серед грузин. У часи козаччини грузин називали гурджіями.

За другою теорією, назву Грузія виводять від грец. γεωργός («geōrgós») — землероби.

За іншою теорією, назва Грузія була запозичена в ХІ або ХІІ столітті з сирійської мови gurz-ān/gurz-iyān, арабської ĵurĵan/ĵurzan, що походить, через перське gurğ/gurğān, з давньоіранської — vrkān/waručān неясного походження. Подібний топонім існує в Прикаспії Ґорґан, що означає перською земля вовків. Таку ж етимологію, імовірно, має вірменське слово Врастан (Վիրք). Інший варіант, від топоніму Гурджистан (gurj — гірський і stān), що входив до складу Перської імперії.

Грузинська назва Сакартвело (საქართველო) означає місце/земля картвелів, тобто грузин.

Розташування[ред.ред. код]

Крайні пункти[ред.ред. код]

Геологія[ред.ред. код]

Докладніше: Геологія Грузії

Територія Грузії характеризується приналежністю до рухомого альпійського поясу земної кори зумовила на невеликій площі різку зміну інтенсивних неотектонічних височин та низин. Цими рухами створено контрастний рельєф країни і зрештою її різноманітні ландшафти з безліччю типів клімату, гідрології, режиму, ґрунтового покриву, рослинності і тваринного світу.

Корисні копалини[ред.ред. код]

Рельєф[ред.ред. код]

Топографічна карта Грузії
Докладніше: Рельєф Грузії

Північна частина республіки зайнята гірською системою Великого Кавказу (Кавкасіоні) з висотами до 4500-5000 м над рівнем моря. Вища точка — гора Шхара (5068 м). Трохи нижче Казбегі (5033 м). Кавказ відноситься до молодих складчастих систем (тобто тектонічні процеси тут не завершені). Велика частина узбережжя Грузії поволі опускається. В середньому занурення суші Колхідської низовини становить близько 13 см в сторіччя. Наголошується висока сейсмічність території (особливо на сході, землетруси до 5-7 балів).

У вододільній частині Центрального Кавказу знаходяться відомі перевали — Хрестовий (2384 м), Мамісонський (2829 м), Рокський (2996 м). Південну Осетію (Грузія) і Північну Осетію-Аланію (Росія) зв'язує Рокський транспортний тунель Кавказької перевальної автомобільної дороги. Всього через Кавказький хребет ведуть дві автомобільні дороги — Транскавказька і Військово-грузинська. Третій шлях — узбережжя Чорного моря — після грузино-абхазької війни практично закритий.

Для високогірної частини країни характерні льодовики, на заході — карстові явища, а на сході — молоді вулканічні форми.

У Грузії знаходиться найглибша (1370 м) на території колишнього СРСР печера-прірва Сніжна на Бзибському хребті. Сніг і лід в ній зустрічаються на глибині 200 м. Широко відома Новоафонськая печера в Абхазії, яка до грузино-абхазької війни користувалася популярністю серед туристів. Це щонайдовша (3285 м) і найбільша за площею (49 565 м²) печера. Всього на хребтах Великого Кавказу знайдено близько 500 печер.

На півдні країни — хребти Малого Кавказу (висоти до 2850 м). Між Великим і Малим Кавказом — Колхідська низовина, що має форму трикутника з основою, зверненою до Чорного моря, а на сході — Іверійська западина, де тече річка Кура (Мткварі). Колхідська низовина нахилена на захід. У приморській смузі вона ледве підноситься над рівнем моря, а на сході поступово підвищується до 150 м, поки не упирається в гранітний хребет, що сполучає Великий і Малий Кавказ і що є вододілом між басейнами Чорного і Каспійського моря.

На крайньому півдні Грузії розташовується Південно-грузинське (Джавахетське) вулканічне нагір'я, для якого характерні лавові плато, ланцюги вулканів і каньйоноподібні ущелини річок. Вища точка нагір'я — гора Діді-абулі, 3301 м.

Узбережжя[ред.ред. код]

Берегова лінія Чорного моря (308 км), відрізняється рівними рисами. Описуючи плавну дугу, берег позбавлений значних заток і півостровів.

Клімат[ред.ред. код]

Докладніше: Клімат Грузії

Грузія лежить на кордоні напіввологого Середземномор'я, аридної безстічної Арало-каспійської западини і континентальних Передньозіатських нагір'їв. Клімат Грузії в цілому перехідного типу від субтропічного до помірного, з безліччю відхилень. Так, наприклад, вологий субтропічний клімат Колхідської низовини від берега Чорного моря до висоти 500–600 м характеризується унікальними рисами: найтеплішою зимою (3-6°С), найменшою річною амплітудою температур (17-21°С) і великою кількістю атмосферних опадів (1200–2800 мм). Морози нижче —5°С бувають тільки в окремі роки і викликаються вторгненням арктичних повітряних мас. Для даного регіону характерні сильні, нерідко тривалі східні вітри типу фьонів.

Гідрографія[ред.ред. код]

Льодовики[ред.ред. код]

Докладніше: Льодовики Грузії

Всього в Грузії понад 600 льодовиків з сумарною площею 520 км². Найбільш крупні льодовики розташовані в Сванетії.

Річки[ред.ред. код]

Докладніше: Річки Грузії

У Грузії налічується 25 075 річок загальною протяжністю 54,768 км. Найбільша річка східної Грузії — Мткварі, з її численними притоками (Потсхові, Діді Ляхві, Арагві, Іорі, Алазані, Паравані, Алгеті і Храмі), що впадає в Каспійське море. Найбільша річка західної Грузії — Ріоні з притоками (Цхеніцкалі, Техура і Квіріла). Також до значних річок відносять Інгурі, Кодорі, Аджарісцкалі, Корохі і Хобі. Всі річки західної Грузії відносяться до басейну Чорного моря.

Озера[ред.ред. код]

Докладніше: Озера Грузії

У Грузії більше 850 озер, проте їх загальна площа не перевищує 170 км². Найбільші за площею — озера Паравані (37 км²) і Паліастомі (17,3 км²) найглибші — Ріца (116 м) і Амткелі (72 м).

Ґрунтові води[ред.ред. код]

Ґрунти[ред.ред. код]

Докладніше: Ґрунти Грузії

У ґрунтовому плані Грузія підрозділяється 3 ґрунтові округи:

Рослинність[ред.ред. код]

Докладніше: Флора Грузії

У Грузії можна знайти такі унікальні екосистеми як Колхідські полідомінантні ліси з вічнозеленим підліском, субальпійське криволісся, ліси на затоплюваних територіях, альпійські луки, екосистеми печер і каньйонів, хвойні і листопадні ліси, аридні світлі ліси, степи. Колхіда є однією з рефугіумів, в якому ще збереглася багата дендрофлора третинного періоду: 88 видів дерев і чагарників.

Тваринний світ[ред.ред. код]

Докладніше: Фауна Грузії

Стихійні лиха та екологічні проблеми[ред.ред. код]

Докладніше: Екологія Грузії

Діяльність людини у відносно недавньому минулому викликала драматичні зміни природних екосистем Грузії. Площі, вкриті лісовою і семіаридною рослинністю значно скоротилися, відповідно, площі, зайняті другорядними луками і сільськогосподарськими угіддями, навпаки, збільшилися. Більш ніж три чверті Колхідської низовини і прилеглі підніжжя пагорбів повністю змінилися, в основному, завдяки осушенню заболочених територій.

Охорона природи[ред.ред. код]

Фізико-географічне районування[ред.ред. код]

Порівняно з відносно невеликою площею в Грузії є велика кількість різноманітних екосистем, що обумовлене складною топографією, кліматичними умовами і географічним положенням в цілому. Територія Грузії розподіляється між 4 біогеографічними регіонами:

  • Східним Середземноморським,
  • Північним Бореальним,
  • Ірано-Туранським,
  • Колхідським.

Сильно пересічений рельєф і складна конфігурація гірських хребтів забезпечують географічну і екологічну ізоляцію екосистем Грузії. Унаслідок кліматичних відмінностей між східною і західною частинами, значно варіюється і висотна поясна. У Західній Грузії є тільки п'ять висотних зон: лісова (нижче 1900 м), субальпійська (1900–2500 м), альпійська (2500-3100 м), субнівальна (3100-3600 м) і нівальна (понад 3600 м); тоді як в Східній Грузії — сім: напівпустель, сухих долин і світлого лісу (150–600 м), лісова (600–1900 м), субальпійська (1900–2500 м), альпійська (2500-3000 м), субнівальна (3000-3500 м) і нівальна (понад 3500 м).

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Грузія Це незавершена стаття з географії Грузії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.