Сачхере

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто
Портал:Грузія
Сачхере
груз. საჩხერე
Основні дані
42°20′20″ пн. ш. 43°24′14″ сх. д.H G O
Країна Грузія Грузія
Мхаре Імереті
Муніципалітет Сачхерський
Адміністративний центр Сачхерський муніципалітет


Висота над р.м. 500 м
Населення 6 140 (2014)
Часовий пояс UTC+4
Поштовий індекс ? пошук (Пошта Грузії)
Місцева влада
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 612256
Відстань
До центру краю
До Тбілісі
Карта
Сачхере. Карта розташування: Грузія
Сачхере
Сачхере
Сачхере (Грузія)
Сачхере. Карта розташування: Імереті
Сачхере
Сачхере
Сачхере (Імереті)
Мапа

CMNS: Сачхере у Вікісховищі

Сачхере (груз. საჩხერე) — місто в Грузії, у мхаре Імеретії, адміністративний центр Сачхерського муніципалітету.

Географія[ред. | ред. код]

Місто розташоване на півночі мхаре Імеретія, на заході Грузії, на березі річки Квіріла, лівої притоки річки Ріоні.

Клімат[ред. | ред. код]

Кліматограма Сачхере
СЛБКТЧЛСВЖЛГ
 
 
107
 
 
4
−5
 
 
89
 
 
5
−4
 
 
117
 
 
8
−1
 
 
115
 
 
14
3
 
 
108
 
 
19
9
 
 
98
 
 
23
13
 
 
81
 
 
26
16
 
 
65
 
 
27
17
 
 
77
 
 
22
12
 
 
102
 
 
16
7
 
 
104
 
 
10
1
 
 
109
 
 
5
−4
Середня макс. і мін. температури повітря (°C)
Атмосферні опади (мм), за рік : 1172 мм.

Джерело: «Climate-Data.org» (англ.)[4]


Історія[ред. | ред. код]

У західній частині міста виявлено археологічну пам'ятку, яка відноситься до ранньої бронзової доби.

Сачхере як поселення, вперше згадується в історичних джерелах у XVII ст. У пізньофеодальну добу це був розвинений торговий пункт. За словами Вахушті Багратіоні, Сачхере було разташоване на лівому березі річки Квіріла. Місто розташовувалось на дорозі, що веде зі сходу на захід Грузії. Французький мандрівник Жан Шарден і європейські місіонери вказали у своїх записках саме цей шлях, який являв собою майбутній торговий шлях з Індії та Ірану і з'єднував Тбілісі з Імеретинським царством[5].

У 1830-х роках Сачхере було невеликим містечком, де жили грузини та вірмени. Будинки були розташовані на пагорбі на півночі міста. На 1926 рік громада Сачхери складалася з 15 сіл, її населення становило 8103 особи, а площа – 142,9 км².

Оголошено містом у 1964 році[6].

Населення[ред. | ред. код]

Станом на 2022 рік чисельність населення міста налічує 5 607 осіб.

Рік Чисельність
1926 2757 [2]
1939 4518 [2]
1959 6469 [2]
1970 7311
Рік Чисельність
1979 7085 [2]
1989 7842 [2]
2002 6660 [2]
2014 6140 [1]
Рік Чисельність
2016 6040 [2]
2017 5982 [2]
2018 5948 [2]
2019 5853 [2]
Рік Чисельність
2020 5792 [2]
2021 5729 [2]
2022 5607 [2]
2023 5531 [3]

Економіка[ред. | ред. код]

Основною галуззю економіки міста є сільське господарство. «Alva LLC» оцінює кількість малих та середніх ферм та господарств у цій місцевості у 4,000, які підтримуються програмою технічної допомоги що фінансується агенцією USAID та керується програмою «Фермер до фермера» (FTF) неприбутковою організацією «CNFA»[7].

Тролейбусна лінія[ред. | ред. код]

З 1967 по 2008 роки діяв міжміський тролейбусний маршрут «Чіатура — Сачхере». Лінія, що проходила серед гір уздовж річки Квіріла, була однією з найбільш мальовничих у СРСР. З самого заснування і до її закриття лінію обслуговували тролейбуси Škoda 9Tr. Після розпаду СРСР, тролейбусна лінія працювала дуже нестабільно, в місті найчастіше виникали проблеми з електрикою, тож тролейбус змушений був більш ніж простоювати декілька місяців ніж працювати, як і канатні дороги. У 2008 році система була остаточно закрита. Перед закриттям до міста встигли надійти списані у Тбілісі вживані тролейбуси Škoda 14Tr, але вони так і ніколи не вийшли у Чіатурі на лінії. Нині в деяких місцях залишилася залишки контактної мережі та розтяжки, а також списані тролейбуси на території колишнього депо.

Видатні особи[ред. | ред. код]

Уродженці:

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б перепис населення Грузії (2014)
  2. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб http://pop-stat.mashke.org/georgia-cities.htm
  3. а б https://www.geostat.ge/en/modules/categories/41/population
  4. Сачхере «Climate-Data.org» (англ.)
  5. Asatʻiani, Levan (1965). Cʻxovreba Akaki Ceretʻlisa (груз.). Gamomcʻemloba "Nakaduli". 
  6. Материалы по этнографии Грузии (груз.). Sakʻartʻvelos SSR mecʻnierebatʻa akademiis gamomcʻemloba. 1987. 
  7. Ioseb Gogitadze; Iza Komladze (2012). Alva Farm Service Center. Alva. Процитовано 27 січня 2012.