Сачхере

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто[d]
Портал:Грузія
Сачхере
груз. საჩხერე
Панорама міста з боку фортеці Модінахе
Панорама міста з боку фортеці Модінахе
Основні дані
42°20′43″ пн. ш. 43°25′10″ сх. д.H G O
Країна Грузія Грузія
Мхаре Імереті
Муніципалітет Сачхерський d
Адміністративний центр Сачхерський муніципалітетd


Населення 6 140 (2014)
Часовий пояс (UTC+4)
Поштовий індекс ? пошук (Пошта Грузії)
Місцева влада
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 612256
Відстань
До центру краю
До Тбілісі
Карта
Сачхере. Карта розташування: Грузія
Сачхере
Сачхере
Сачхере (Грузія)
Сачхере. Карта розташування: Імереті
Сачхере
Сачхере
Сачхере (Імереті)

CMNS: Сачхере у Вікісховищі

Сачхере (груз. საჩხერე) — місто на півночі мхаре Імереті, західна Грузія. Адміністративний центр муніципалітету Сачхере.

Основною галуззю економіки міста є сільське господарство. Alva LLC оцінює кількість малих та середніх ферм та господарств у цій місцевості у 4,000, які підтримуються програмою технічної допомоги що фінансується агенцією USAID та керується програмою FTF неприбутковою організацією CNFA.[1].

Тролейбусна лінія[ред. | ред. код]

З 1967 по 2008 рік діяв міжміський тролейбусний маршрут «Чиатура — Сачхере». Лінія, що проходила серед гір уздовж річки Квіріла, була однією з найбільш мальовничих у СРСР. З самого заснування і до закриття по лінії її обслуговували тролейбуси Škoda 9Tr. Після розпаду СРСР, тролейбусна лінія працювала дуже нестабільно, в місті часто вимикали електрику, і тролейбус змушений був простоювати по кілька місяців (також, як і канатні дороги). У 2008 році система була закрита остаточно. Перед закриттям у місто встигли прийти списані в Тбілісі тролейбуси Škoda 14Tr, однак вони ніколи не виходили у Чиатурі на лінію. На даний момент в деяких місцях залишилася контактна мережа та розтяжки, а також списані тролейбуси на території колишнього депо.

Особистості[ред. | ред. код]

В місті народились:

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ioseb Gogitadze; Iza Komladze (2012). Alva Farm Service Center. Alva. Процитовано 2012-01-27.