Безруков Владислав Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 10:45, 2 жовтня 2020, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (заміна синтаксу відповідно до обговорення)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Безруков Владислав Вікторович
Народився 25 лютого 1940(1940-02-25) (84 роки)
Помер 16 вересня 2023(2023-09-16) (83 роки)
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність лікар
Alma mater Національний медичний університет імені О.О. Богомольця
Галузь фізіологія[1]
Заклад Національна академія медичних наук України
Посада директор Інституту геронтології АМН України
Науковий ступінь доктор медичних наук
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Державна премія України в галузі науки і техніки — 2003 Заслужений діяч науки і техніки України

Владисла́в Ві́кторович Безру́ков (нар. 25 лютого 1940) — український науковець та медик, доктор медичних наук (1983), академік Національної академії медичних наук України (з 2011; професор з 1998), заслужений діяч науки і техніки України (1998)[2], лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2003)[3], директор Інституту геронтології АМН України (з 1988); художник.

Біографія

Народився 25 лютого 1940 року.

Освіта: Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, аспірантура Інституту геронтології АМН України.

Завідувач лабораторії соціальної геронтології (1989–2004), завідувач лабораторії фізіології з 1999 року, а з 1988 року — директор цього Інституту.

Основні напрями науково-дослідної роботи: фізіологія старіння (вивчення змін в нейрогуморальній регуляції кровообігу, систем антиоксидантного захисту та оксиду азоту, ендотеліальної дисфункції, гіпоталамічних механізмів старіння організму, вікових особливостей гіпоталамічної регуляції вегетативних та ендокринних функцій, ролі гіпоталамічних порушень в розвитку віково-залежної патології, гіпоталамічних впливів на тривалість життя) та соціальна геронтологія (вивчення феномену довголіття, прискореного старіння населення України, соціально-гігієнічних факторів ризику розвитку віково-залежних захворювань, оцінка стану здоров'я та потреб у різних видах медико-соціальної допомоги людям похилого віку).

Автор понад 530 наукових праць, зокрема 23 монографій і навчальних посібників з фізіології і соціальної геронтології, 4 авторських свідоцтв. Підготував 4 докторів та 10 кандидатів наук.

Головний редактор науково-практичного журналу «Проблемы старения и долголетия»; член редколегій або редакційних рад часописів «Журнал Академії медичних наук України», «Кровообіг та гемостаз», «Лікарська справа» та інших видань.

Відзнаки і нагороди

Творчість

Малювати почав з дитинства, оволодів технікою малюванням олівцем, тушшю, аквареллю, пастеллю, оілйними фарбами. Більшість художньої спадщини становлять пейзажі, також міські пейзажі, портрети, натюрморти.

Примітки

  1. Czech National Authority Database
  2. а б Указ Президента України від 3 квітня 1998 року № 246/98 «Про відзначення нагородами України медичних працівників»
  3. а б Указ Президента України від 23 грудня 2003 року № 1480/2003 «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2003 року»
  4. Указ Президента України від 21 серпня 2015 року № 491/2015 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»

Джерела