Армандо Тровайолі
| Армандо Тровайолі | |
|---|---|
| Armando Trovajoli | |
 | |
| Армандо Тровайолі. 1960 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 2 вересня 1917 |
| Місце народження | Рим |
| Дата смерті | 28 лютого 2013 (95 років) |
| Місце смерті | Рим |
| Роки активності | 1940 — 2001 |
| Громадянство |  Італія |
| Професії | піаніст, композитор, диригент, кінокомпозитор, джазмен, аранжувальник |
| Освіта | Національна академія Санта-Чечілія |
| Інструменти | фортепіано |
| Жанр | джаз |
| Псевдоніми | Armando Trovajoli |
| Заклад | Національна академія Санта-Чечілія |
| Нагороди |  |
| У шлюбі з | П'єр Анджелі |
| trovajoli.it | |
 Файли у Вікісховищі | |
Армандо Тровайолі (італ. Armando Trovajoli, також італ. Armando Trovaioli; 2 вересня 1917, Рим — 28 лютого 2013, Рим) — італійський піаніст, диригент, композитор. Один з найвідоміших авторів музики до італійського кіно, особливо в галузі італійської комедії[it].
Біографія
Армандо Тровайолі народився у сім'ї скрипаля й у віці чотирьох років почав грати на скрипці. Навчатися грати на фортепіано почав у шість років у музичній Академії Святої Цецілії в Римі, де також вивчав композицію під керівництвом Анджело Франческо Лаваньїно. З 1937 року грав як піаніст у джазовому оркестрі Рокко Грассо. З 1939 року працює з оркестром Сесто Карліні, який тоді був однією з найвідоміших італійських джазових формацій.[1]
Після Другої світової війни Тровайолі поєднував свою діяльність у джазі та легкій музиці з музичним навчанням у консерваторії, яку закінчив у 1948 році. У 1949 році він представляв Італію на Міжнародному джазовому фестивалі[de] в паризькому концертному залі Плеєль, де тоді виступали також такі музиканти, як Сідні Беше, Чарлі Паркер та Майлз Девіс.
У 1950 році він почав записувати грамофонну платівку з назвою «Музика для вашої мрії» (Musica per i vostri sogni). Пізніше у співпраці з П'єро Морганом (П'єро Піччоні) він створив цикл радіопередач з такою ж назвою — одну з перших спроб в Італії продемонструвати джазову музику для фортепіано зі струнним оркестром.
Поступово Тровайолі під псевдонімом «Ватро» почав писати пісні. У 1951 році американський продюсер італійського походження Діно де Лаурентіс запропонував йому написати музику для фільму режисера Альберто Латтуади «Анна»[it]. Пісня Тровайолі з цього фільму — «Чорний веселу́н» (El Negro Zumbon) стала світовим шлягером. У цьому ж році на запрошення Національної академії святої Цецилії в Римі з нагоди річниці смерті Джорджа Гершвіна (1898—1937) він як соліст виконав його фортепіанний концерт та Рапсодію у стилі блюз[en]. Оркестром Академії святої Цецилії диригував Віллі Ферреро[it].
У 1953 році він написав музику до фільму «Дві ночі з Клеопатрою» і диригував під час фестивалю італійської пісні «Санремо», де тріумфував своїм аранжуванням пісні-переможниці «Viale d'autunno» у виконанні Карли Боні[2].
Вибрана фільмографія
- 1954 — Дві ночі з Клеопатрою / Due notti con Cleopatra
- 1959 — Удівець / (Il Vedovo)
- 1960 — Чочара / La ciociara
- 1961 — Подвиги Геракла: Геракл у царстві тіней / Ercole al centro della Terra
- 1963 — Вчора, сьогодні, завтра / Ieri, oggi, domani
- 1963 — Чудовиська / I mostri
- 1964 — Вища невірність / Alta infedeltà
- 1964 — Шлюб по-італійськи / Matrimonio all'italiana
- 1964 — Італійці браві хлопці / Italiani brava gente
- 1965 — Лялечки / Le bambole
- 1965 — Комплекси / I complessi
- 1966 — Операція «Святий Януарій» / Operazione San Gennaro
- 1968 — Чи вдасться нашим героям знайти свого друга, який таємниче зник в Африці? / Riusciranno i nostri eroi a ritrovare l'amico misteriosamente scomparso in Africa?
- 1969 — У році Господа / Nell'anno del Signore
- 1970 — Дружина священника / La moglie del prete
- 1971 — Дозвольте представитися? Рокко Папалео / Permette? Rocco Papaleo
Примітки
- ↑ Армандо Тровайолі. Життя matteofirmi.wordpress.com (італ.)
- ↑ Carla Boni - Viale d'autunno - Festival di Sanremo 1953 youtube.com (італ.)
