Координати: 59°55′48.219600100007″ пн. ш. 30°16′6.1176001000012″ сх. д. / 59.93006° пн. ш. 30.26837° сх. д. / 59.93006; 30.26837

Санкт-Петербурзький гірничий університет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 22:46, 26 листопада 2020, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (видалення зайвих параметрів)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Санкт-Петербурзький гірничий університет
СПГУ
Головний корпус СПГУ
59°55′48.219600100007″ пн. ш. 30°16′6.1176001000012″ сх. д. / 59.93006° пн. ш. 30.26837° сх. д. / 59.93006; 30.26837
Типнаціональний дослідницький університет
Країна Росія[1]
РозташуванняСанкт-Петербург
Засновано21 жовтня (3 листопада) 1773
ЗасновникКатерина II
Ректорпрофесор, д.т. н. Литвиненко Володимир Стефанович
Студентівпонад 7000
Докторів~120
Кандидатівпонад 400
ПриналежністьМіністерство науки та вищої освіти РФd[2]
ВипускникиКатегорія:Випускники Санкт-Петербурзького гірничого університету
Штаб-квартираСанкт-Петербург
Адреса199106, м. Санкт-Петербург В. О., 21-а лінія, 2
Сайтspmi.ru
Нагороди
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора
Мапа
CMNS: Saint Petersburg Mining University у Вікісховищі

Санкт-Петербурзький гірничий університет — перший у Росії вищий технічний навчальний заклад, заснований указом імператриці Катерини II 1773 року.

Станом на 2010 рік в університеті навчається понад 7 тис. студентів, ведеться підготовку бакалаврів, дипломованих спеціалістів та магістрів у 13 напрямах за 29 спеціальностями.

На 40 кафедрах і у філіалах університету працюють понад 120 докторів наук і професорів, понад 400 кандидатів наук і доцентів. Ведуться дослідження з основних проблем розвитку сировинної бази країни, раціонального природокористування, розробки прогресивних енергоощадних технологій видобутку і переробки корисних копалин. Університет має унікальні колекції, які містять понад 200 тисяч експонатів з усіх континентів і більш ніж з 80 країн світу.

Напрями підготовки

Структура

В структуру Санкт-Петербурзького державного гірничого університету входять 8 факультетів, військова кафедра та 2 філії:

Ректори

Відомі випускники

Примітки

  1. Directory of Open Access Journals — 2003.

Література та джерела