Ілва Йоганссон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 23 грудня 2020, заснована на цій версії.
Ілва Йоганссон
швед. Ylva Johansson
Народилася13 лютого 1964(1964-02-13)[1] (60 років)
комуна Гуддінге, лен Стокгольм, Швеція[1]
Країна Швеція
Діяльністьполітична діячка
Alma materЛундський університет (1988)[1] і Стокгольмський педагогічний інститутd (1992)
Знання мовшведська
Посадаміністер охорони здоров'я Швеціїd, міністр освіти Швеціїd, депутат риксдагуd[1], депутат риксдагуd, депутат риксдагуd, депутат риксдагуd[2], міністр працевлаштування Швеціїd, Міністр інтеграціїd, депутат риксдагуd[3], Member of the Committee on Health and Welfared, Member of the Committee on the Labour Marketd і European Commissioner for Home Affairsd[4]
ПартіяСоціал-демократична партія Швеції і Ліва партія (1991)[1]
У шлюбі зErik Åsbrinkd[5] і Bo Hammard[1]
Нагороди

Йлва Джулія Маргарета Йоханссон (швед. Ylva Johansson) — шведський політик, комісар з питань внутрішніх справ у Комісії фон дер Ляєн, з 2014 по 2019 рік — міністр зайнятості Швеції. Раніше вона працювала міністром шкіл з 1994 по 1998 рік, а також міністром соціального забезпечення та людей похилого віку з 2004 по 2006 рік. Йоханссон є членом шведського Риксдагу з 2006 року.

Біографія

Елва Йоханссон навчалася в Лундському університеті та педагогічному коледжі Стокгольмського університету в 1985—1988 та 1991—1992 роках відповідно. Отримала ступінь магістра наук у галузі освіти. На загальних виборах 1988 року вона була обрана членом Риксдагу від лівої партії — комуністів (ВПК)[6]. Пізніше вона вийшла з партії та приєдналася до соціал-демократів[7].

З 1992 по 1994 роки вона працювала вчителем, поки прем'єр-міністр Інгвар Карлссон не призначив її міністром у справах шкіл у своєму уряді. У 1998 році вона та тодішній міністр фінансів Ерік Абрінк публічно підтвердили, що закохані та оголосили про намір розлучитися зі своїми партнерами. Незабаром після цього Йлва Йоханссон залишила уряд. У наступні роки вона працювала в приватному секторі.

У 2004 році прем'єр-міністр Ганс Перссон призначив Йлву Йоханссон на посаду міністра охорони здоров'я та людей похилого віку.

Вона має двох дітей від шлюбу з колишнім чоловіком, Бо Хаммаром та сина від Еріка Асбрінка.

Примітки

  1. ↑ а б в г д е Asker B., Norberg A. Enkammarriksdagen 1971-1993/94 ledamöter och valkretsar / på Riksdagens uppdrag utarbetad av Björn Asker och Anders Norberg. — 1996. — Т. 1. — С. 88.
  2. ↑ Protokoll 2014/15:6 Fredagen den 3 oktober — 2014.
  3. ↑ Protokoll 2018/19:1 Måndagen den 24 september — 2018.
  4. ↑ The Commissioners | 2019-2024
  5. ↑ Expressen — Bonnierkoncernen, 2015.
  6. ↑ Därför får Ylva Johansson sparken. Expressen (швед.). Процитовано 13 березня 2018.
  7. ↑ Regeringskansliet, Regeringen och (27 листопада 2014). Cv Ylva Johansson. Regeringskansliet (sv-se) . Архів оригіналу за 14 березня 2018. Процитовано 13 березня 2018.

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ілва_Йоганссон&oldid=30391276