Урсула фон дер Ляєн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Урсула фон дер Ляєн
нім. Ursula von der Leyen
Ursula von der Leyen presents her vision to MEPs 2 (portrait crop).jpg
Ім'я при народженні нім. Ursula Gertrud Albrecht
Прізвисько Rosie
Псевдо Rose Ladson[1]
Народилася 8 жовтня 1958(1958-10-08) (61 рік)
Іксель, округ Брюссель-Столиця, Брюссельський столичний регіон, Бельгія
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany.svg Німеччина[2]
Діяльність лікарка, політикиня
Alma mater Hannover Medical Schoold, Геттінгенський університет і Ганноверський університет
Науковий ступінь доктор медицини[3]
Знання мов німецька, англійська і французька
Заклад Hannover Medical Schoold і Hannover Medical Schoold
Членство European Union Parliamentary Group in the German Bundestagd[4]
Посада міністр оборони[d][5], федеральний міністрd, Federal Minister of Labour and Social Affairsd, федеральний міністрd, член Бундестагу Німеччиниd[6], Member of the Landtag of Lower Saxonyd, член Бундестагу Німеччиниd[7] і Президент Європейської комісії
Партія Християнсько-демократичний союз
Конфесія лютеранство[8]
Рід Von der Leyend
Батько Ernst Albrechtd
Мати Adele Albrechtd
Брати, сестри  • Hans-Holger Albrechtd
У шлюбі з Heiko von der Leyend
Діти (7) David von der Leyend, Sophie von der Leyend, Maria Donata von der Leyend, Victoria von der Leyend, Johanna von der Leyend, Egmont von der Leyend і Gracia von der Leyend
Зріст 161 см
Автограф Ursula von der Leyen signature.svg
Нагороди
Сторінка в Інтернеті ursula-von-der-leyen.de

У́рсула фон дер Ля́єн[9] (нім. Ursula von der Leyen, дошлюб. Альбрехт, нім. Albrecht; нар. 8 жовтня 1958(19581008), Іксель, Брюссельський столичний регіон, Бельгія) — німецька політикиня, членкиня Християнсько-демократичного союзу, міністерка оборони Німеччини у 2013—2019 роках. 16 липня 2019 року за поданням Європейської ради Урсула фон дер Ляєн була обрана Європейським парламентом на посаду президента Європейської комісії.[10] Свою роботу у Європейській комісії вона розпочне 1 листопада 2019 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Урсула Альбрехт народилася і провела майже всі дитячі роки у Брюсселі (Бельгія), де її батько працював у Єврокомісії. Батько, Ернст Альбрехт[de] (нар. 1930) — колишній прем'єр-міністр федеральної землі Нижня Саксонія. Є нащадком знатного роду Бременського барона Людвіга Кнопа (1821—1894), який у XIX столітті займався торгівлею бавовни.

З 1986 року Урсула Альбрехт вийшла заміж за професора медицини Гайка фон дер Ляєн — нащадка знатного роду фон дер Ляєн з Крефельда. У пари є семеро дітей, які народились у період з 1987 по 1999 рік.

Урсула фон дер Ляєн належить до лютеранської церкви.

Освіта[ред. | ред. код]

Після закінчення гімназії Урсула фон дер Ляєн розпочала навчання із археології. У 1977 році вона вивчала макроекономіку в Геттінгенському університеті та Вестфальському університеті імені Вільгельма у Мюнстері; у 1978 році навчалася в Лондонській школі економіки. У 1980 році Урсула фон дер Ляєн знову змінює напрямок навчання і розпочинає навчання у Ганноверській медичній вищій школі, де в 1987 році склала державний іспит та отримала дозвіл на ведення лікарської практики.[11] Фон дер Ляєн обійняла посаду асистента лікаря-гінеколога у відділенні гінекології у клініці свого навчального закладу. Закінчивши аспірантуру в Ганноверському університеті імені Лейбніца в 1991 році, отримала докторський ступінь із медицини.[12]

З 1994 року, після народження близнят (на той час вона вже була матір'ю трьох дітей), Урсула фон дер Ляєн більше не вернулась до своєї медичної кар'єри. З 1992 по 1996 сім'я проживала в Каліфорнії, де чоловік фон дер Лаєн викладав у Стенфордському університеті.[13] З 1998 по 2002 рік Урсула фон дер Ляєн працювала науковою співробітницею Фрідріха Вільгема Шварца у відділі епідемології, соціальної медицини та дозслідження із охорони здоров'я у Ганноверській вищій медичній школі, де 2001 році вона отримала ступінь магістра медицини.[11]

Політична діяльність[ред. | ред. код]

Партійна діяльність[ред. | ред. код]

Урсула фон дер Ляєн є членкинею партії Християнсько-демократичного союзу (ХДС) з 1990 року. У період з 1996 по 1997 рік брала участь у технічній групі ХДС землі Нижня Саксонія; опісля — у робочій групі лікарів ХДС землі Нижня Саксонія.

На федеральному з'їзді партії ХДС у Дюссельдорфі у грудні 2004 року, після несподіваної поразки Геманна-Йосефа Аренца у першому турі, фон дер Ляєн була обрана у презицію ХДС. З листопада 2010 року — заступниця федерального голови ХДС.[14] На голосуванні 2018 року політикиня отримала найнижчу кількість голосів на цю посаду 57,47 %[15] у порівнянні з 72,4 % у 2016[16] та 70,5 % 2014 році.[17]

Комунальна політика[ред. | ред. код]

З 2001 по 2004 рік Урсула фон дер Ляєн належала до міської ради міста Зенде, була головою фракції ХДС. Окрім того, вона була членкинею Регіональної асамблеї регіону Ганновера та головою Комітету з питань охорони здоров'я та лікарень.

Депутатка ландтагу та міністерка соціальної політики землі Нижня Саксонія (2003 bis 2005)[ред. | ред. код]

У 2003 році на виборах до ландтагу землі Нижня Саксонія Урсула фон дер Ляєн отримала прямий мандат у виборчому окрузі Лерте. 4 березня 2003 року вона зайняла посаду міністерки соціальних справ, жінок, сім'ї та здоров'я в уряді землі Нижня Саксонія під керівництвом прем'єр-міністра Крістіана Вульффа. Оскільки фон дер Ляєн стала міністеркою федерального уряду Німеччини, вона відмовилася від свого мандата в грудні 2005 року.

Незважаючи на масові протести, з 1 січня 2005 року фон дер Ляєн скасувала виплату людям з вадами зору в землі Нижня Саксонія. Її наступниця Мехтільд Росс-Лютманн повернула ці виплати у 2007 році, які, проте, були значно нижчими.[18]

Депутатка у Бундестазі[ред. | ред. код]

На виборах 2009, 2013 та 2017 років Урсула фон дер Ляєн висувала свою кандидатуру від другого виборчого округу міста Ганновера. На цих виборах їй завжди вдавалося здобути перемогу у своїх конкурентів із СДП. Фон дер Ляєн ставала депутаткою Бундестагу за списками землі Нижня Саксонія.

Міністерка у Федеральному уряді Німеччини (2005—2019)[ред. | ред. код]

Міністерка у справах сім'ї, людей похилого віку, жінок та молоді Німеччини (2005—2009)[ред. | ред. код]

Див. також: Перший уряд Ангели Меркель

З 17 серпня 2005 року Урсула фор дер Ляєн була у команді ХДС/ХСС у справах сім'ї та охорони здоров'я на федеральних виборах 2005, належавши до виборчої команди Ангели Меркель. 22 листопада 2005 року фон дер Ляєн склала присягу, ставши міністром у справах сім'ї, людей похилого віку, жінок та молоді Німеччини у першому уряді Ангели Меркель.

Міністерка праці та соціальних питань (2009—2013)[ред. | ред. код]

Див. також: Другий уряд Ангели Меркель

Після виборів до Бундестагу у 2009 році фон дер Ляєн здобула посаду міністра праці та соціальних питань у другому уряді Ангели Меркель. Кандидатура фон дер Ляєн обговорювалася на посаду міністра з охорони здоров'я,[19][20] яку, однак, отримав політик Вільної демократичної партії (ВДП) — Філіпп Реслер.

Фон дер Ляєн призначили на посаду міністра праці та соціальних питань 30 листопада 2009 року після відставки Франца Йозефа Юнга 30 листопада 2009 року.

Міністерка оборони (2013—2019)[ред. | ред. код]

Див. також: Третій уряд Ангели Меркель та четвертий уряд Ангели Меркель

17 грудня 2013 Урсула фон дер Ляєн обійняла посаду міністра оборони від великої коаліції ХДС/ХСС та СДП у третьому уряді Ангели Меркель, ставши першою жінкою на цій посаді.[21] 14 березня 2018 року вона знову стала міністеркою оборони від великої коаліції ХДС/ХСС та СДП у четвертому уряді Ангели Меркель.[22] Протягом всього періоду на цій посаді фон дер Ляєн, які і її попередники, мусіла розв'язувати проблеми недостатніх військових запасів німецького війська.

У 2019 році був сформований парламентський комітет, який розслідує численні угоди Федерального міністерства оборони про надання консалтингових послуг без дотримання закону про закупівлі,[23] у зв'язку з цим на фон дер Ляєн подано скаргу.[24]

Вибори на посаду голови Єврокомісії (2019)[ред. | ред. код]

Урсула фон дер Ляєн презентує свою програму перед депутатами Європейського парламенту у Стразбурзі, 2019

На початку липня 2019 року лідери країн Євросоюзу домовилися внести на розгляд кандидатуру фон дер Ляєн на посаду президента Європейської комісії. Політикиня оголосила, що йде у відставку з поста міністерки оборони Німеччини незалежно від результатів голосування в Європарламенті, щоб «на повну силу служити Європі».[25]

16 липня затверджена Європейським парламентом на посаду президента Європейської комісії. Її кандидатуру підтримали 383 депутати (при потрібному мінімумі — 374), проти проголосували 327 членів парламенту.[26] Фон дер Ляєн стане першою жінкою на чолі Єврокомісії з 1 листопада 2019 року, коли приступить до виконання обов'язків.

Політичні погляди[ред. | ред. код]

Урсула фон дер Ляєн підтримує відправлення військ для участі в місіях в Афганістані, ЦАР, Сирії та Малі. Виступає за створення єдиних збройних сил європейських країн, щоб посилити роль Європи в НАТО.[27] У Білій книзі Бундесверу, де сформульовані національні інтереси Німеччини, німецькі збройні сили вбачають у Росії партнера. Урсула фон дер Ляєн заявила, що в умовах української кризи це неможливо і хоче дати нове визначення Росії.[28] Виступає проти поставок зброї для України, оскільки це може стати приводом для відкритих воєнних дій в Україні з боку Росії.[29]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://www.zeit.de/2016/26/ursula-von-der-leyen-brexit-london
  2. http://www.nytimes.com/2010/01/18/world/europe/18iht-womenside.html
  3. Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #130338303 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  4. http://www.europa-union.de/ueber-uns/parlamentariergruppen/deutscher-bundestag/niedersachsen-mdb/
  5. https://www.bmvg.de/portal/a/bmvg/start/ministerium/der_minister/ursula_von_der_leyen/!ut/p/z1/04_Sj9CPykssy0xPLMnMz0vMAfIjo8zinSx8QnyMLI2MQkxcXQ0cLcydAzxDPY0MTEz0wwkpiAJKG-AAjgb6wSmp-pFAM8xxm2GsH6wfpR-VlViWWKFXkF9UkpNaopeYDHKhfmRGYl5KTmpAfrIjRKAgN6LcoNxREQBbGVXh/dz/d5/L2dBISEvZ0FBIS9nQSEh/#Z7_B8LTL2922T4EE0A87CPIUI2043
  6. basic data about the members of the Bundestag
  7. https://bundeswahlleiter.de/bundestagswahlen/2017/gewaehlte/bund-99/v.html
  8. http://www.bundestag.de/bundestag/abgeordnete18/biografien/L/leyen_ursula/258710
  9. Написання Ля́єн відповідає українському правопису та використовується поважними німецькими україномовними виданнями. Написання на кшталт Ляйєн, Лайєн та подібне — використовують українські ЗМІ, які роблять огляди преси на основі переважно російських мас-медіа: наприклад, матеріал 112 Україна створений на основі повідомлення російської редакції DW тощо.
  10. President-elect Ursula von der Leyen. European Commission - European Commission (en). Процитовано 2019-07-16. 
  11. а б Deutscher Bundestag - Dr. Ursula von der Leyen. Deutscher Bundestag (de). Процитовано 2019-07-17. 
  12. Leyen, Ursula von der. C-reaktives Protein als diagnostischer Parameter zur Erfassung eines Amnioninfektionssyndroms bei vorzeitigem Blasensprung und therapeutischem Entspannungsbad in der Geburtsvorbereitung. Процитовано 2019-07-17. 
  13. Ursula von der Leyen | German politician. Encyclopedia Britannica (en). Процитовано 2019-07-17. 
  14. Dr. Ursula von der Leyen. Christlich Demokratische Union Deutschlands (de). 2013-03-14. Процитовано 2019-07-17. 
  15. Wahl der CDU-Vizes: Schlechtes Ergebnis für von der Leyen. Spiegel Online (de). 2018-12-07. Процитовано 2019-07-17. 
  16. Wittrock, Philipp (2016-12-06). CDU-Führungskreis: Merkels Erben. Spiegel Online (de). Процитовано 2019-07-17. 
  17. - Hintergrund: Das neue CDU-Präsidium. General-Anzeiger Bonn (de). 2014-12-09. Процитовано 2019-07-17. 
  18. DVBS - horus 1/2015 - Schwerpunkt: Sozialleistungen auf dem Prüfstand - Uwe Boysen: Der Kampf ums Blindengeld – eine unendliche Geschichte mit verschiedenen Ausgängen. web.archive.org (de). 2015-09-27. Процитовано 2019-07-17. 
  19. Online, FOCUS. Favoritin im Rennen ums Gesundheitsministerium. FOCUS Online (de). Процитовано 2019-07-17. 
  20. Online, FOCUS. Favoritin im Rennen ums Gesundheitsministerium. FOCUS Online (de). Процитовано 2019-07-17. 
  21. Leithäuser, Johannes. Verteidigungsministerin von der Leyen: Große Fußstapfen, große Aufgaben (de). ISSN 0174-4909. Процитовано 2019-07-17. 
  22. Große Koalition: Das neue Kabinett auf einen Blick. Spiegel Online. 2018-03-14. Процитовано 2019-07-17. 
  23. Deutscher Bundestag - 1. Untersuchungsausschuss des Verteidigungsausschusses gemäß.... Deutscher Bundestag (de). Процитовано 2019-07-17. 
  24. Gebauer, Matthias (2018-10-18). Affäre um externe Berater: Strafanzeige gegen Ursula von der Leyen. Spiegel Online (de). Процитовано 2019-07-17. 
  25. tagesschau.de. Verteidigungsministerium: Von der Leyen kündigt Rücktritt an. tagesschau.de (de). Процитовано 2019-07-17. 
  26. President-elect Ursula von der Leyen. European Commission - European Commission (en). Процитовано 2019-07-16. 
  27. Фон дер Лаєн: «Я завжди була європейкою, ще до того, як дізналася, що я німкеня»
  28. Ляйен: ВС ФРГ не могут считать РФ партнером при украинском кризисе // «РИА Новости», 17.02.2015 (рос.)
  29. Фон дер Ляйен: поставки оружия на Украину помешают решению конфликта // «РИА Новости», 06.02.2015 (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]