Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Буданів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Покрови Пресвятої Богородиці


49°09′36″ пн. ш. 25°42′13″ сх. д. / 49.16015300002777622° пн. ш. 25.70387000002777711° сх. д. / 49.16015300002777622; 25.70387000002777711Координати: 49°09′36″ пн. ш. 25°42′13″ сх. д. / 49.16015300002777622° пн. ш. 25.70387000002777711° сх. д. / 49.16015300002777622; 25.70387000002777711
Тип церква
Статус спадщини пам'ятка архітектури[d]
Країна  Україна
Розташування Буданів
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Буданів). Карта розташування: Україна
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Буданів)
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Буданів) (Україна)
Мапа

CMNS: Церква Покрови Пресвятої Богородиці у Вікісховищі

Церква Покрови Пресвятої Богородиці — парафія і храм Теребовлянського благочиння Тернопільської єпархії Православної церкви України в селі Буданів Тернопільського району Тернопільської області.

Історія церкви

У 1810 році під патронатом Михайла Баваровського розпочали будівництво храму. У 1852 році його освятили. Священнослужителі: За служіння о. Володимира Микорина у 1955 році церкву освятив архієпископ Львівський і Тернопільський Панкратій.

У 1972 році храм оновлено ззовні, у 1974 році поновлено розпис.

Біля храму є хресне знамення з написом: «1848—1898 рр., на честь 50-літньої пам'яті панування найяснішого цісаря Франца Йосифа». У 1992 році на свято Покрови парафію відвідав архієпископ Тернопільський і Бучацький Василій, який освятив іконостас.

У 1997 році придбали нове проборство. У 2000 році в центрі села поставили фігуру Божої Матері.

У 2001—2002 роках розпочали повну реконструкцію храму. У 2008 році на престольний празник храм освятив єпископ Тернопільський і Бучацький Нестор.

Парохи

  • о. Марковський (на парафії 56 років),
  • о. Микола Волинський,
  • о. Аполінарій Чемеринський (з 1869),
  • о. Василь Бойко (1930—1933),
  • о. Михаш Галабурда,
  • о. Антін Борса,
  • о. Степан Дзюбій (1936—1939),
  • о. Степан Никифорій (1939—1941),
  • о. Космина,
  • о. Василь Жарій (1942—1944),
  • о. Василь Рудяк (1944),
  • о. Стефан Горинь (1945),
  • о. Володимир Микорин (1946—1956),
  • о. Носальський (1956 ),
  • о. Василій Клим (1962—1999),
  • о. Богдан Калинюк (1991),
  • о. Павло Крицький,
  • о. Роман Тарнавський,
  • о. Василь Олійник (з грудня 1996).

Джерела