Стара Могильниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Стара Могильниця
Церква Пресвятої Трійці
Церква Пресвятої Трійці
Церква Пресвятої Трійці
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Громада Теребовлянська міська громада
Основні дані
Засноване 1564
Населення 607
Площа 2,82 км²
Густота населення 215,25 осіб/км²
Поштовий індекс 48152
Телефонний код +380 3551
Географічні дані
Географічні координати 49°11′35″ пн. ш. 25°37′37″ сх. д. / 49.19306° пн. ш. 25.62694° сх. д. / 49.19306; 25.62694Координати: 49°11′35″ пн. ш. 25°37′37″ сх. д. / 49.19306° пн. ш. 25.62694° сх. д. / 49.19306; 25.62694
Середня висота
над рівнем моря
306 м
Водойми "Гнила Рудка"
Відстань до
районного центру
16 км
Найближча залізнична станція Теребовля
Відстань до
залізничної станції
16 км
Місцева влада
Адреса ради 48100, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Теребовля, вул. Князя Василька, буд. 104а
Карта
Стара Могильниця. Карта розташування: Україна
Стара Могильниця
Стара Могильниця
Стара Могильниця. Карта розташування: Тернопільська область
Стара Могильниця
Стара Могильниця
Мапа
Мапа

CMNS: Стара Могильниця у Вікісховищі

Стара́ Моги́льниця — село в Україні, у Теребовлянській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Населення становить 607 осіб. Орган місцевого самоврядування Теребовлянська міська рада з 2015. До Старої Могильниці приєднано хутір Іванівка. 19641991 називалося Трудове.

Населення — 589 осіб (2007).

Історія[ред. | ред. код]

Поблизу села виявлено поселення трипільської культури[1].

Перша писемна згадка — 1497.

Згадується село 15 лютого 1467 року в книгах галицького суду [2].

Діяли товариства «Просвіта», «Січ», «Луг», «Сільський господар», «Рідна школа», кооператива.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Теребовлянської міської громади.[3]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теребовлянського району, село увійшло до складу Тернопільського району.[4]

Поширені прізвища[ред. | ред. код]

Бойчук, Борецький, Брейла, Гарига, Губіцький, Закордонець, Карась, Карпінський, Корчинський, Липинський, Луцький, Моронґ, Піндера, Ржевуський, Рольський, Смолярський, Харчевський ,Пивовар. [5].

Релігія[ред. | ред. код]

Церква Пресвятої Трійці

Є церква Пресвятої Трійці (початок 18 ст., ПЦУ, кам'яна).

Пам'ятники[ред. | ред. код]

Встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини (відновлено 1989), меморіальну дошку М. Зарицькому (1999), насипано символічну могилу Борцям за волю України (1993).

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Працюють ЗОШ 1-2 ступ., клуб, бібліотека, торговельний заклад.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

  • Володимир Василевич — диригент хорової капели «Трембіта»,[6] заслужений артист УРСР.
  • співак Я. Дмитрук,
  • Мирон Зарицький - вчений-математик, педагог.
  • Чорна Софія Пантелеймонівна - учасниця Руху Опору, доглядала дітей учасників Руху Опору в роки ІІ світової.Боролась з ворогами України.Робила необхідне для Перемоги над окупантами....

Пов'язані із селом[ред. | ред. код]

  • Працював і проживав педагог, етнограф, громадсько-культурний діяч Лука Гарматій.
  • Проживала людина християнської доброти і тяжкої долі - Чорна Софія Пантелеймонівна. Вислана за боротьбу з ворогами України. Похована с.Білка, Березівський р-н, Одеська обоасть

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Археологічні пам'ятки Української РСР. — К.: Наукова думка, 1966. — С. 313
  2. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.354, №3615 (лат.)
  3. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. Горбач О. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини / Відбиток з. «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. Мюнхен, 1971. — стор. 174
  6. П. Медведик. Василевич Володимир Владиславович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 223. — ISBN 966-528-197-6.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]