Стара Могильниця
| село Стара Могильниця | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Громада | Теребовлянська міська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1564 |
| Населення | 607 |
| Площа | 2,82 км² |
| Густота населення | 215,25 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48152 |
| Телефонний код | +380 3551 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°11′35″ пн. ш. 25°37′37″ сх. д. / 49.19306° пн. ш. 25.62694° сх. д.Координати: 49°11′35″ пн. ш. 25°37′37″ сх. д. / 49.19306° пн. ш. 25.62694° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
306 м |
| Водойми | "Гнила Рудка" |
| Відстань до районного центру |
16 км |
| Найближча залізнична станція | Теребовля |
| Відстань до залізничної станції |
16 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48100, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Теребовля, вул. Князя Василька, буд. 104а |
| Карта | |
  Стара Могильниця | |
 Стара Могильниця | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Стара́ Моги́льниця — село в Україні, у Теребовлянській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Населення становить 607 осіб. Орган місцевого самоврядування Теребовлянська міська рада з 2015. До Старої Могильниці приєднано хутір Іванівка. 1964–1991 називалося Трудове.
Населення — 589 осіб (2007).
Історія[ред. | ред. код]
Поблизу села виявлено поселення трипільської культури[1].
Перша писемна згадка — 1497.
Згадується село 15 лютого 1467 року в книгах галицького суду [2].
Діяли товариства «Просвіта», «Січ», «Луг», «Сільський господар», «Рідна школа», кооператива.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Теребовлянської міської громади.[3]
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теребовлянського району, село увійшло до складу Тернопільського району.[4]
Поширені прізвища[ред. | ред. код]
Бойчук, Борецький, Брейла, Гарига, Губіцький, Закордонець, Карась, Карпінський, Корчинський, Липинський, Луцький, Моронґ, Піндера, Ржевуський, Рольський, Смолярський, Харчевський ,Пивовар. [5].
Релігія[ред. | ред. код]
_%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B0_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F.jpg)
Є церква Пресвятої Трійці (початок 18 ст., ПЦУ, кам'яна).
Пам'ятники[ред. | ред. код]
Встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини (відновлено 1989), меморіальну дошку М. Зарицькому (1999), насипано символічну могилу Борцям за волю України (1993).
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Працюють ЗОШ 1-2 ступ., клуб, бібліотека, торговельний заклад.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Володимир Василевич — диригент хорової капели «Трембіта»,[6] заслужений артист УРСР.
- співак Я. Дмитрук,
- Мирон Зарицький - вчений-математик, педагог.
- Чорна Софія Пантелеймонівна - учасниця Руху Опору, доглядала дітей учасників Руху Опору в роки ІІ світової.Боролась з ворогами України.Робила необхідне для Перемоги над окупантами....
Пов'язані із селом[ред. | ред. код]
- Працював і проживав педагог, етнограф, громадсько-культурний діяч Лука Гарматій.
- Проживала людина християнської доброти і тяжкої долі - Чорна Софія Пантелеймонівна. Вислана за боротьбу з ворогами України. Похована с.Білка, Березівський р-н, Одеська обоасть
Галерея[ред. | ред. код]
-
Церква Пресвятої Трійці -
Символічна могила Борцям за волю України -
Пам'ятний хрест -
Сільський краєвид
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Археологічні пам'ятки Української РСР. — К.: Наукова думка, 1966. — С. 313
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.354, №3615 (лат.)
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Горбач О. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини / Відбиток з. «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. Мюнхен, 1971. — стор. 174
- ↑ П. Медведик. Василевич Володимир Владиславович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 223. — ISBN 966-528-197-6.
Джерела[ред. | ред. код]
- Хаварівський Б. Стара Могильниця // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 330—331. — ISBN 978-966-528-279-2.
Посилання[ред. | ред. код]
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |