Сущин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Сущин
Маєток XIX ст.jpg
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Теребовлянський район
Рада/громада Сущинська сільська рада
Код КОАТУУ 6125088601
Основні дані
Засноване 1564
Населення 516
Територія 2,054 км²
Густота населення 251,220 осіб/км²
Поштовий індекс 48131
Телефонний код +380 3551
Географічні дані
Географічні координати 49°22′47″ пн. ш. 25°43′58″ сх. д. / 49.37972° пн. ш. 25.73278° сх. д. / 49.37972; 25.73278Координати: 49°22′47″ пн. ш. 25°43′58″ сх. д. / 49.37972° пн. ш. 25.73278° сх. д. / 49.37972; 25.73278
Місцева влада
Адреса ради с. Сущин, Теребовлянський р-н, Тернопільська обл., 48131
Сільський голова Безкоровайний Андрій Григорович
Карта
Сущин. Карта розташування: Україна
Сущин
Сущин
Сущин. Карта розташування: Тернопільська область
Сущин
Сущин

Сущи́н — село Теребовлянського району Тернопільської області. Центр сільради, якій підпорядковане село Остальці. Розташоване на лівому березі річки Гнізна

Населення — 507 осіб (2007).

На околиці села є пам'ятка природи — Сущинські джерела.

Історія[ред. | ред. код]

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки черняхівської культури.

Перша писемна згадка — 1512.

Діяли «Просвіта» й інші українські товариства.

15 червня 1934 р. село Сущин передане до Теребовлянського повіту з Тернопільського[1]

Релігія[ред. | ред. код]

Є церква св. Юрія (1863), «фігура» Матері Божої., костел

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Маєток XIX ст.[ред. | ред. код]

Маєток Пінінських
Маєток Пінінських

Маєток був споруджений в кінці XVIII століття родиною Коритовських та спочатку належав Юліані-Маріані Коритовській (Juliana Mariana Korytowska) (1815—1888), донці Францішека Коритовського (Franciszek Korytowski «z Plotycza». В кінці XIX та в першій половині XX століття власником цих сіл був Александр Пінінський (Aleksandr August Erazm Piniński) (02.06.1864 р.-16.05.1902 р.) Невелика за розміром, одноповерхова будівля з фасаду прикрашена портиком коринфського ордену. З протилежної сторони фасад будинку прикрашений великою колонадою. Звідси також відкривається красивий вид на річкову долину, збереглися частково дерева, що росли в саду за будинком.

Церква св. Юрія 1863 р.[ред. | ред. код]

Церква св. Юрія, споруджена 1863 р.

Церква освячена іменами двох святих, святий Юрій –патрон Сущина, святий Дмитро-патрон Осталець. Жителі двох сіл належать до однієї парафії храму в Сущині. Дзвіниця церкви дерев'яна. Перенасли її в село Сущин із села Остальці, після того, як в Остальцях згоріла дерев'яна церква святого Дмитрія. Дзвіниця знаходиться поруч з церквою, але вже не використовується. При вході на церковне подвір'я височить вже нова дзвіниця на три дзвони. Один зветься «Дмитро», другий «Юрій».

Костел 1919 р.[ред. | ред. код]

Костел в Сущині

Костел був споруджений на початку XX століття (до 1919 року), коштом місцевого заможного господаря Миколи Фрица. За власні кошти він купив і дзвін який зараз стоїть на дзвіниці православної церкви, що знаходиться на пагорбі поруч. Коли костел було освячено то провадити меси у храмі приїздив ксьондз із сусіднього села Лошнів. З 1995 року в костелі відновлено відправи для греко-католицької громади села. В тій порі було споруджено і дзвіницю для греко-католицького храму, реставровано храм та замінено покрівля.

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1986), насипано символічну могилу Борцям за волю України (1991), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини.

Тут відбулося перепоховання 14 повстанців УПА, закатованих НКВС 1946. Коло них була знайдена граната, вид якої тягнувся дріт — мабуть, приготовлений подарунок родичам, які б намагались відкопати. Нове поховання — біля могили Січових Стрільців[2].

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Працюють ЗОШ 1-2 ступ., Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельний заклад.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]