Сущин
 | Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
| село Сущин | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Тер. громада | Теребовлянська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040470280020526 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1564 |
| Населення | 437 |
| Територія | 2,054 км² |
| Густота населення | 251,220 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48131 |
| Телефонний код | +380 3551 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°22′47″ пн. ш. 25°43′58″ сх. д. / 49.37972° пн. ш. 25.73278° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48100, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Теребовля, вул. Князя Василька, буд. 104а |
| Карта | |
  Сущин | |
 Сущин | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Сущи́н — село в Україні, у Теребовлянській міській громаді Тернопільського району ,Тернопільської області, України. До 2015 був центром сільради, якій підпорядковане село Остальці. Від 2015 у складі Теребовлянської міської громади. Розташоване на лівому березі річки Гнізна
Населення — 437 осіб (2015).
На околиці села є пам'ятка природи — Сущинські джерела.
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки черняхівської культури.
Перша писемна згадка — 1512.
Діяли «Просвіта» й інші українські товариства.
15 червня 1934 р. село Сущин передане до Теребовлянського повіту з Тернопільського[1]
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Теребовлянської міської громади.[2]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теребовлянського району, село увійшло до складу Тернопільського району[3].
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610871, розташована у приміщенні будинку культури.
- Результати
- зареєстровано 325 виборців, явка 83,38%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 41,64%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 13,75%, за Радикальну партію Олега Ляшка — 8,92%.[4] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримала Алла Стечишин (самовисування) — 84,01%, за Миколу Люшняка (самовисування) і Олега Вітвіцького (Голос) — по 3,35%[5].
- церква святого Юрія (1863, УГКЦ),
- церква святого великомученика Юрія Переможця (УГКЦ),
- костел,
- «фігура» Матері Божої.
Маєток був споруджений в кінці XVIII століття родиною Коритовських та спочатку належав Юліані-Маріані Коритовській (Juliana Mariana Korytowska) (1815—1888), донці Францішека Коритовського (Franciszek Korytowski «z Plotycza». В кінці XIX та в першій половині XX століття власником цих сіл був Александр Пінінський (Aleksandr August Erazm Piniński) (02.06.1864 р.-16.05.1902 р.) Невелика за розміром, одноповерхова будівля з фасаду прикрашена портиком коринфського ордену. З протилежної сторони фасад будинку прикрашений великою колонадою. Звідси також відкривається красивий вид на річкову долину, збереглися частково дерева, що росли в саду за будинком.
Церква освячена іменами двох святих, святий Юрій –патрон Сущина, святий Дмитро-патрон Осталець. Жителі двох сіл належать до однієї парафії храму в Сущині. Дзвіниця церкви дерев'яна. Перенасли її в село Сущин із села Остальці, після того, як в Остальцях згоріла дерев'яна церква святого Дмитрія. Дзвіниця знаходиться поруч з церквою, але вже не використовується. При вході на церковне подвір'я височить вже нова дзвіниця на три дзвони. Один зветься «Дмитро», другий «Юрій».
Парохами служили отці Ігнатій Левицький, Климентій Слюзар, Володимир Слюзар, о. Юшкевич.
Довголітній парох села Климентій Слюзар тривалий час був деканом Микулинецького деканату УГКЦ.
Після його смерті парафію посів його син – Володимир Слюзар, який згуртував вірних і молодь, працював катехитом у місцевій школі.[6]
Костел був споруджений на початку XX століття (до 1919 року), коштом місцевого заможного господаря Миколи Фрица. За власні кошти він купив і дзвін який зараз стоїть на дзвіниці православної церкви, що знаходиться на пагорбі поруч. Коли костел було освячено то провадити меси у храмі приїздив ксьондз із сусіднього села Лошнів. З 1995 року в костелі відновлено відправи для греко-католицької громади села. В тій порі було споруджено і дзвіницю для греко-католицького храму, реставровано храм та замінено покрівля.
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1986), насипано символічну могилу Борцям за волю України (1991), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини.
Тут відбулося перепоховання 14 повстанців УПА, закатованих НКВС 1946. Коло них була знайдена граната, вид якої тягнувся дріт — мабуть, приготовлений подарунок родичам, які б намагались відкопати. Нове поховання — біля могили Січових Стрільців[7].
Працюють: Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельний заклад.
- Буртак Володимир Миколайович — український військовик, учасник російсько-української війни[8].
- ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów tarnopolskiego i trembowelskiego w województwie tarnopolskiem. [Архівовано 3 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. [Архівовано 2022-02-14 у Wayback Machine.]
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. [Архівовано 2022-02-14 у Wayback Machine.]
- ↑ СУЩИН | Теребовлянська громада | Тернопільська область. Тернопільщина (укр.). 3 березня 2020. Процитовано 4 серпня 2023.
- ↑ Р. «Свобода» 20.6.91
- ↑ Буртак Володимир Миколайович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 14 квітня 2024.
- Безкоровайний А., Івахів Г., Фурка Г. Сущин // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 334—336. — ISBN 978-966-457-246-7.
- Бігус М., Ковальков Ю. Сущин // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 376. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Suszczyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 606. (пол.)
