Ласківці
| село Ласківці | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район/міськрада | Теребовлянський район |
| Рада/громада | Ласковецька сільська рада |
| Код КОАТУУ | 6125085200 |
| Основні дані | |
| Засноване | раніше 1443 |
| Населення | 1 946 |
| Площа | 7,997 км² |
| Густота населення | 243.34 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48153 |
| Телефонний код | +380 3551 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°10′39″ пн. ш. 25°34′08″ сх. д. / 49.17750° пн. ш. 25.56889° сх. д.Координати: 49°10′39″ пн. ш. 25°34′08″ сх. д. / 49.17750° пн. ш. 25.56889° сх. д. |
| Водойми | річка Звиняч |
| Відстань до районного центру |
22 км |
| Місцева влада | |
| Карта | |
 Ласківці
|
|
Ласківці
|
|
|
|
|
Ла́сківці — село Теребовлянського району Тернопільської області. Відстань від обласного центру до села становить 52 кілометри. Село Ласківці знаходиться на крайньому півдні Теребовлянського району.Відстань до районного центру становить 22 кілометри.
Зміст
Географія[ред. • ред. код]
Через село тече річка Звиняч, ліва притока Перейми.
Історія[ред. • ред. код]
Історія села є надзвичайно довгою. Ласківці ще за княжих часів (тоді село називалось Велике Око і Кузьминець) входило в склад Теребовлянського князівства. Після смерті князя Юрія II Тройденовича в 1340 році, останнього галицького князя, галицькими землями, Ласківцями в тому числі, підступно заволодів польський король Казимир III.
Проте у 1648 році населення Ласківець активно включилося за боротьбу проти польського поневолення під проводом Богдана Хмельницького. Тодішню власницю села та його околиць — Реґіну Потоцьку — було жорстоко вбито. В той час народ збунтувався під проводом Ілька Крупки. Але після того, як війська Богдана Хмельницького залишили західні землі України, поляки під керівництвом полковника Чернецького Стакого жорстоко розправились з селянами, село спалили, поголовно знищили тих, хто учасниками повстання.
На Ласківці не раз нападали турки і татари в часі польсько-турецької війни. Велика руйнація села припадає на 1676–1683 рр. Протягом цього часу Ласківці знаходилися між двома фронтами. З однієї сторони була кіннота яничарів і гетьмана Дорошенка, а з другої сторони — польська армія. Після 1683 року селяни знову потрапили під контроль Польщі і були закріпачені. У 1772 році село потрапляє під владу Австрійської імперії внасдок поділу Речі Посполитої.
У 1826 році у Ласківцях було організовано однокласову українську школу. Скасування панства і революція 1848 року здійснили значний вплив на формування національної свідомості населення.
У 2003 році мешканці села відзначали 555-річчя з дня першої письмової згадки про село на честь цього був встановлений пам’ятний знак при виїзді з села в сторону Могильниці.
Населення
Чисельність населення задо XIX століття офіційно невідома, хоч за розповідями людей чисельність населення була понад 4 тис. осіб. Але кількість населення почала зменшуватися, внаслідок еміграції
Офіційно зареєстровано,що в 1939 році кількість населення становила 3820 осіб. Вже у 1963 році, тут проживало 3004 осіб. Згідно перепису населення, який проводився у 2001 році,населення села становило 2006 осіб. А станом на 1 січня 2009 року кількість населення становила 1 946 осіб.
Назви піль: Перерит, Ралькова[1].
Поширені прізвища[ред. • ред. код]
Ваврик, Головацький, Винник, Голодюк, Дмитрик, Левенець, Лопоцький, Хитренький, Шмигельський[1].
Відомі люди[ред. • ред. код]
Народилися[ред. • ред. код]
- громадсько-політичний діяч М. Андрухів;
- український вчений-гідробіолог Арсан Орест Михайлович;
- релігійний діяч в Польщі і Римі о. Арсеній Антін Кулибаба, ЧСВВ
- релігійний діяч в США, військовий капелан о. Порфирій Петро Сивак, ЧСВВ
- вчений-теолог о. Михайло Мирослав Ваврик, ЧСВВ
- релігійний діяч, поет о. Маркіян Матей Когут, ЧСВВ
- громадсько-політичний діяч, нардеп Михайло Апостол
- сотник УПА О. Давибіда («Грім»);
- композитор, дириґент Б. Дерев'янко;
- художниця Г. Ковальчук;
- громадсько-політичний діяч, поет, краєзнавець, публіцист Михайло Ониськів;
- член-кореспондент Академії інженерних наук України Михайло Петрик;
- громадсько-політичний діяч Роман Заставний.
Пов'язані із селом[ред. • ред. код]
- З Ласківців бере початок один з коренів роду відомого священика УГКЦ о. Михайла Димида.
- У селі похований релігійний діяч підпільної УГКЦ о. Йосиф Іван Кушнір, ЧСВВ
Див. також[ред. • ред. код]
Примітки[ред. • ред. код]
Джерела[ред. • ред. код]
- Ониськів В., Уніят В. Ласківці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 320—321. — ISBN 966-528-199-2.
- Laskowce (Łaskowce) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1884. — T. V : Kutowa Wola — Malczyce. (пол.) — S. 86. (пол.)
|
|||||||||||
