Хуан Себастьян Елькано

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 17:54, 17 лютого 2021, створена Ruslan Lytvynenko (обговорення | внесок) (прибрав кому після словосполучення "як друга")
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хуан Себастьян Елькано
ісп. Juan Sebastián Elcano
Народився1486 або 1487[3]
Гетарія, Кастильська Корона
Помер4 серпня 1526(1526-08-04)[1][2][3]
Тихий океан, міжнародні води
·цинга
КраїнаІспанія
Діяльністьмандрівник-дослідник, мореплавець
Знання мовлатина, Archaic Basqued, іспанська і баскська
Посадакапітан судна
Військове званняофіцер ВМФd
БатькоDomingo Sebastián Elcanod
МатиCatalina del Puertod
Брати, сестриMartin Perez Elcanod, Ochoa Martinez de Elcanod, Sebastián Elcanod, Catalina Elcanod, Domingo Elcanod, Inés de Elcanod і Anton Martin Elcanod
ДітиDomingo de Elcano Fernandezd і N. Elcano Vidaurretad
Автограф

Хуа́н Себастья́н Елька́но (ісп. Juan Sebastián Elcano, баск. Juan Sebastian Elkano; 1486, Гетарія — 4 серпня 1526, Тихий океан) — баскійський мореплавець, що здійснив першу навколосвітню подорож: як друга людина в команді Фернана Магеллана, Елькано перейняв керівництво його експедицією, коли той загинув на Філіппінах.

Біографія

Його батьками були Домінґо Сабастьян Елькано I та Каталіна дель Пуерто, мав трьох братів: Домінґо Елькано II (був католицьким священиком), Мартіна Переса і Антона Мартіна. 1509 року був учасником іспанської експедиції кардинала Франсіска Хіменеса де Сіснероса проти алжирців. Згодом оселився в Севільї і став капітаном торговельного судна. Віддав судно генуезьким банкірам, аби сплатити борг, чим порушив іспанське право. Король Іспанії Карл V замінив покарання на участь в експедиції Фернана Маґеллана до Східної Індії, що стала першою навколосвітньою подорожжю.

Спершу був капітаном корабля «Консепсьйон». Попри участь у придушеному бунті в Патагонії, Магеллан пощадив його. Елькано провів п'ять місяців у кайданах, його звільнили після смерті Магеллана, аби він очолив рештки експедиції — судно «Вікторія». 18 березня 1522 року відкрив острів Амстердам на півдні Індійського океану. 6 вересня 1522 року прибув до Санлукар-де-Баррамеди разом із 18-ма членами екіпажу.

1525 року був учасником експедиції Лоаїси, під час якої разом із самим Лоаїсою керував шістьма кораблями на шляху до Індокитаю. Обоє загинули в Тихому океані 1526 року.

Посилання

  1. а б Find a Grave — 1996.
  2. а б Енциклопедія Брокгауз
  3. а б в Іспанська королівська академія історії — 1738.