Сіґрід Горда

Сігрід Горда Sigrid Storråda
Королева Швеції
980/984 — 995
Попередник:	Інгеборга Шведська
Наступник:	Ауд Норвезька
996 — 1014
Попередник:	Тува Датська
Наступник:	Емма Нормандська
1000 — 1014
Попередник:	Тюра Датська
Наступник:	Астрід Шведська
Народження:	між 960 - 972
Смерть:	після 1016
Країна:	Швеція і Королівство Данія
Рід:	пясти, кнютлінги
Батько:	Мешко I
Мати:	Дубравка (княгиня польська)
Шлюб:	Ерік Переможний, Свейн Вилобородий
Діти:	від 1-го шлюбу: Олаф, Хольмфріда; від 2-го шлюбу Кнуд Великий, Харальд, Астрід, Маргарита, Сігрід
Медіафайли у Вікісховищі

Сігрід Горда (швед. Sigrid Storråda) — героїня скандинавських саг, дружина конунгів Еріка VI Переможного і Свена Вилобородого.

Про Сігрід Горду, шведську королеву, що жила в другій половині Х століття, розповідав Сноррі Стурлусон, ісландський поет і історик XIII століття. Але і в героїчних сагах Сігрід залишила свій слід — як припинився звичай вбивати дружин під час похорону чоловіків. «Книга з Плоского острова» розповідає, як дружина шведського конунга Еріка Сігрід залишила його: знатна дама, чиє ім'я підходило для справжньої валькірії, заявила, що не хоче піти за ним в могилу. Ця жінка не поступалася в рішучості і гордості сучасним їй конунгам.

Вона пережила Еріка. Сігрід була вдовою і власницею багатьох земель (адже претендентів — чоловіків на королівство було чимало), вона пишалася своєю могутністю і мала славу провидиці. До неї в садибу з'являлися претенденти на її руку і серце — один з обласних норвезьких конунгів і конунг з Гардарики (можливо, один з дванадцяти літописних синів Володимира Святославича, хрестителя Русі). Сігрід прийняла їх з почестями і розмістила разом з дружинниками в одному великому будинку. Коли почався бенкет, конунги і їх дружинники — у тому числі і сторожа, яку вони не забули залишити біля дверей — напилися до забуття. Тоді Сігрід веліла підпалити будинок, а тих, хто вибереться з полум'я, рубати мечами. Королева сказала, що так вона хоче відучити дрібних конунгів приставати до неї зі сватанням. З тих пір вона звалася Сігрід Горда.

Сватання Олава Трюггвасона

Але через деякий час до Сігрід посватався Олав Трюггвасон, могутній конунг, і Сігрід прихильно прийняла його сватання і традиційний весільний подарунок — золоте кільце (за іншими джерелами браслет), яке конунг взяв в одному з розорених їм язичницьких капищ. Пізніше виявилося, що кільце всередині — мідне. Сігрід була розгнівана, сказавши, що Олав обдурить її й іншим разом. Але коли Олав з'явився до Швеції, вона погодилася на зустріч. Конунг наполягав на наверненні Сігрід до християнства, хоч вона відповіла, що не збирається змінювати віру своїх предків. Олав не чекав відмови, розніваний, він жбурнув рукавичкою в її обличчя зі злості, принизивши королеву. «Ти накликав на себе смерть» — сказала королева.

Сігрід вийшла заміж за данського конунга Свейна і, пригадавши колишню образу, стала підбурювати чоловіка проти Олава, який насмілився її образити. Величезний флот данців, шведів і яплів, що втікли з Норвегії від Олава виступили проти норвезького конунга. Олав бився на щоглі свого корабля — Довгого Дракона — але коли зрозумів, що йому не здолати ворогів, стрибнув у морську безодню і зник там.

Таким чином за безпосереднього впливу Сігрід Гордої був створений союз між Швецією та Данією. У шлюбі зі Свейном вона народила двох синів — майбутніх королів Данії Гаральда і Кнута, а також трьох дочок.

Суперечки

Історик Лаурит Вейбулл стверджував, що Сігрід була вигаданим персонажем. Його твердження ґрунтються на тому, що ісладські саги Саксона Граматика (1100—1200 р.) — недостовірні джерела, а ось більш старші записи Адама із Бремена (прибл. 1075 р.) можна вважати більш чіткими. Адам Бременський стверджував, що Олаф та Кнут сини невідомої віденської принцеси. Тітмар Мерзебурзький, що був сучасником королеви, також вказував на її слов'янське походження.

Виникнення імені Сігрід Генрик Янсон, докторант Гетеборзького університету, пояснює як плутанину із польським ім'ям.