Міхал Потоцький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Потоцький.
Міхал Потоцький
Michał Potocki
ПсевдоМихайло Потоцький 
Народився1660
Помер2 грудня 1749(1749-12-02)
ГромадянствоРіч Посполита
Діяльністьвійськовик, урядник
ПосадаВолинські воєводи[1], староста, Консул Конфедерації, посол Сейму Речі Посполитої[d], учасник виборів короля Польщіd, депутат[d], Писар Польний Коронний[d][2], Староста Сокальськийd, Староста Красноставськийd і Староста Блоськийd
Конфесіякатолик
РідПотоцькі
БатькоФелікс Казимир Потоцький
МатиКристина з Любомирських
Брати, сестриСтаніслав Владислав Потоцький, Юзеф Феліціян Потоцький і Єжи Потоцький
У шлюбі зМаркіяна Оґінськаd
ДітиФранцішек Ксаверій, Фелікс, Антоній, Пйотр, Кристина, Тереза, Анна
Герб
Герб

Міхал Потоцький на Підгайцях (пол. Michał Potocki, пом. 1750/1749?) — шляхтич гербу Пилява, військовий і державний діяч Республіки Обох Націй (Речі Посполитої).

Біографія

Син великого гетьмана коронного Фелікса Казімежа Потоцького та Кристини з Любомирських (дочки гетьмана польного коронного Станіслава Єжи Себастьяна Любомирського). Онук Станіслава «Ревери» Потоцького та Зофії Каліновської, небіж польного гетьмана Анджея Потоцького.[джерело?]

Розпочав військову кар'єру біля батька, з 1687 мав корогву гусарів. Наприкінці 1694 року, як і решта Потоцьких, був конкурентом волинського воєводи Яна Станіслава Яблоновського. У молодості — відомий авантюрист. Зокрема, 30 січня 1695 року був причиною гучного скандалу на дворі королеви. Напившись, взяв у руки «натуралії», показав їх також присутнім паннам, кілька разів вдарив «натураліями» об стіл.

Брав участь у Підгаєцькій кампанії 8-9 вересня 1698 року. Після битви п'яний викликав з королівського намету литовського табору мальборського воєводу Яна Єжи Пшебендовського, замахнувся на нього обухом — той ледве відхилився, що могло потім призвести до конфлікту між польським та саськими відділками. Був відданий під суд, після втручання матері Ян Станіслав Яблоновський прийняв його перепрошення, до очікуваного поєдинку з Я. Є. Пшебендовським не дійшло.

Посади: писар польний коронний (1714 р.), воєвода волинський (1726 р.), з 1686 року — староста красноставський, сокальський;[джерело?] посади відступив батько.[3]

Був власником маєтностей: Чернелиця[4] (протягом 3 років Чернелиця перебувала у його підпорядкуванні Юзефа Станіслава Потоцького, який 1697 відмовився від маєтку на користь Міхала Потоцького[5]; Михайлівка (село Брацлавського повіту[6])

Опікував єзуїтські колегіуми в Каліші, Луцьку, Красноставі. 1706 р. в його маєтностях переховувалися ксьондзи і ченці з Луцького колегіуму, 1708 р. здобув для нього «лібертацію». 8 вересня 1724 р. в костелі Сокаля урочисто коронували Сокальську ікону Матері Божої, домігся цього як «особливий добродій і синдик генеральний провінції руської», надав для цього кошти, 1724 р. (разом з Юзефом Потоцьким) придбали 2 золоті корони для ікони, 1732 р. придбав корону вартістю 100000 злотих. 1745 р. подарував колегіуму у Красноставі 300 книг в оправі. У вересні 1749 р. його стараннями в Луцьку коронували образ Матері Божої в костелі домініканців. Чимало посприяв розбудові дідичного Сендзішова.[7]

Помер 2 грудня 1749, був похований у костелі капуцинів у Сендзішові.[8]

Сім'я

Перша дружина — Зофія Анеля Чарнецька (пом. 1724), донька польного писаря, канівського старости Стефана Станіслава Чарнецького гербу Лодзя; була похована в костелі в Красноставі.[9] Діти:

Друга дружина — Марціанна з Оґінських (пом. 1766[10]). Діти:

Примітки

  1. ↑ Urzędnicy wołyńscy XIV-XVIII wieku: spisy / за ред. M. Wolski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 2007. — С. 153. — 188 с. — ISBN 978-83-85213-51-2
  2. ↑ Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 97. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
  3. ↑ Link-lenczowski A., Szklarska E. Potocki Michał (zm. 1749)… — S. 97. (пол.)
  4. ↑ Zaucha T. Kościół parafialny p.w. Św. Antoniego w Czernelicy // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. — Kraków : Antykwa, drukarnia «Skleniarz», 2010. — Cz. I : Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — T. 18. — 509 il. — S. 54. — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)
  5. ↑ Гощинський А. Чернелицький замок у другій половині XVII—XVIII столітті… — С. 42.
  6. ↑ Michałówka (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 304. (пол.) (пол.)
  7. ↑ Link-lenczowski A., Szklarska E. Potocki Michał (zm. 1749)… — S. 100—101. (пол.)
  8. ↑ Link-lenczowski A., Szklarska E. Potocki Michał (zm. 1749)… — S. 101. (пол.)
  9. ↑ Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności… — Lwów, 1728. — Т. 1. — S. 348. (пол.)
  10. ↑ Гощинський А. Чернелицький замок… — С. 43.
  11. ↑ Артур Гощинський. Чернелицький замок… — С. 45 (прим. 78).

Джерела

  • Гощинський А. Чернелицький замок у другій половині XVII—XVIII столітті // Пам'ятки України. — К., 2015. — № 7—9 (191) (лип.—вер.). — 84 с. — С. 38-45.
  • Link-lenczowski A., Szklarska E. Potocki Michał (zm. 1749) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVIII/1. — Zeszyt 116. — 1—176 s. — S. 97—101. (пол.)

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Міхал_Потоцький&oldid=31015259