Локар Едмон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Локар Едмон
фр. Edmond Locard
Ім'я при народженніфр. Alexandre Arnoult Edmond Locard[1]
Народився13 грудня 1877(1877-12-13)
Сен-Шамон
Помер4 травня 1966(1966-05-04) (88 років)
Ліон, Франція
ПохованняCemetery of Oullinsd[2][1]
Місце проживанняЛіон
Країна Франція
Національністьфрацуз
Діяльністькримінолог, письменник, журналіст, музичний критик, forensic scientist, лікар, правник
Alma materЛіонський університет
ГалузьКриміналістика
ЗакладQ114099277?[1]
ЧленствоЛіонська академія наук, красного письменства і мистецтвd (1966)[1]
БатькоArnould Locardd[1]
Діти (2[1])Denise Stagnarad[3][1]
Нагороди
командор ордена Почесного легіону

Локар Едмон (фр. Edmond Locard; 13 грудня 1877(18771213), Сен-Шамон, округ Сент-Етьєн — 4 травня 1966, Ліон) — французький судовий медик, криміналіст. Один з впроважувачів техніко-криміналістичних (техніко-поліцейських) методів у практику розслідування злочинів. Засновник першої криміналістичної лабораторії (Ліон, 1910).

Біографія

Походив з шотландської родини. Вивчав древні мови в домініканському коледжі Св. Фоми Аквінського, згодом медицину та право в Ліонському університеті, зокрема у відомого професора ортопедії Луї Леопольда Ольє. 1902 року захистив дисертацію на ступінь доктора медицини за темою «Судова медицина за великого короля» (фр. La médecine légale sous le Grand Roy). Став помічником професора-кримінолога Александра Лакассаня. В 1908 році приїхав до Парижа, де навчався в Альфонса Бертильйона. Вивчав роботу відділків поліції Берліна, Рима, Відня, Нью-Йорка та Чикаго. Відвідав відомого Швейцарського криміналіста Рудольфа Арчибальда Рейсса в Лозанському університеті.

1910 року на базі поліцейського управління Ліона Локару вдалося створити першу криміналістичну лабораторію.

1929 року в Лозанні був одним із співзасновників Міжнародної академії криміналістики, академія мала штаб-квартиру у Відні й проіснувала аж до Другої світової війни.

Е. Локар є автором низки праць з криміналістики, зокрема семитомного курсу «Трактат з криміналістики» (1931 – 40; у скороченому вигляді перекладений російською мовою під назвою «Руководство по криминалистике», М., 1941[4]) та ін [5].

Література та посилання

Примітки

  1. а б в г д е ж Saint-Pierre D. Dictionnaire historique des Académiciens de Lyon: 1700-2016Lyon: Académie des sciences, belles-lettres et arts de Lyon, 2017. — P. 1369. — ISBN 978-2-9559433-0-4
  2. https://www.landrucimetieres.fr/spip/spip.php?article3448
  3. https://www.leprogres.fr/beaujolais/2016/02/29/denise-stagnara-fille-d-edmond-locard-s-est-eteinte
  4. Локар Э. Руководство по криминалистике / Под ред. Митричева С.П.; Пер.: Познышев С.В., Терзиев Н.В. - М.: Юрид. изд-во НКЮ СССР, 1941. - 544 c.
  5. Наприклад: Локар Эдмон. Идентификация преступников по следам пор // Архив криминальной антропологии. - 1913 - Том 28.