Рудольф-Крістоф фон Герсдорфф

Рудольф-Крістоф фон Герсдорфф
нім. Rudolf-Christoph Freiherr von Gersdorff
Оберст барон фон Герсдорфф (1944)
Народився	27 березня 1905(1905-03-27)[…] Любін, Нижньосілезьке воєводство, Республіка Польща
Помер	27 січня 1980(1980-01-27)[…] (74 роки) Мюнхен, Німеччина
Поховання	Східний цвинтар (Мюнхен)d
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець, боєць опору
Знання мов	німецька
Учасник	Друга світова війна
Титул	барон
Військове звання	Генерал-майор
Батько	Ernst Freiherr von Gersdorffd
Мати	Christine, Burggräfin und Gräfin zu Dohna-Schlodiend
У шлюбі з	Maria-Eva von Waldenburgd
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Срібний німецький хрест Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Нагрудний знак «За поранення» в чорному Командор ордена За заслуги перед ФРН || Орден Святого Йоанна (Бранденбург)
Медіафайли у Вікісховищі

Барон Рудольф-Крістоф фон Герсдорфф (нім. Rudolf-Christoph Freiherr von Gersdorff; 27 березня 1905, Любін — 27 грудня 1980, Мюнхен) — німецький офіцер, генерал-майор вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Активний учасник німецького руху Опору і планів замаху на Гітлера. Ініціатор створення благодійної організації Швидка допомога йоанітів.

Біографія

Рудольф-Крістоф був другим сином ротмістра, який пізніше став генерал-майором, барона Ернста фон Герсдорффа (1864—1926) і його дружини Крістіни (1880—1944).

Навчався Рудольф-Крістоф в школі Любіна до отримання атестата зрілості. Військова кар'єра Герсдорффа почалася в 1923 році в кавалерійському полку, з 1933 року — полковий ад'ютант в Бреслау.

Участь у Другій світовій війні

На початку Польської кампанії Герсдорф був третім офіцером генерального штабу 14-ї армії, яку потім перейменували в 12-ю і переправили на захід для участі у Французькій кампанії.

За сприяння свого двоюрідного брата Фабіана фон Шлабрендорфа Герсдорфф був переведений в групу армій «B», перейменовану 22 червня 1941 року в групу армій «Центр», для участі в операції «Барбаросса».

У квітні 1943 року барон фон Герсдорф був в числі представників Німеччини, які виявили масові поховання понад 4000 польських офіцерів, убитих підрозділами НКВС у Катині.

Замах на Гітлера

На 21 березня 1943 року в Берліні було намічено відвідування Гітлером, Герінгом, Гіммлером і Кейтелем виставки армійських трофеїв в збройовому музеї Цейхгауз, де відзначався день пам'яті загиблих на війні.

Учасники німецького руху Опору запланували здійснити під час цього візиту замах на фюрера і його наближених. Рудольф-Крістоф фон Герсдорф, будучи начальником розвідки групи армій «Центр», повинен був виступити в ролі екскурсовода. Узгодивши план з генерал-майором Геннінгом фон Тресковим, Герсдорфф вирішив пожертвувати собою, сховавши під одягом дві мініатюрні магнітні міни уповільненої дії (британського виробництва), щоб підірвати їх в безпосередній близькості від фюрера і його оточення. До цього часу барон фон Герсдорфф овдовів і вважав, що в цьому світі йому вже нема чого втрачати. Проте, він хотів бути впевнений, що його самопожертва принесе результат. Однак Гітлер зі свитою пробув на виставці набагато менше часу, ніж очікувалося, і план здійснити не вдалося.

Для підготовки нового замаху на Гітлера, наміченого на 20 липня 1944 року, Герсдорфф зберігав вибухові речовини і детонатори. Його спільник барон Вессель Фрейтаг фон Лорінггофен після провалу «змови генералів» покінчив життя самогубством, не видавши Герсдорффа, який виявився одним з небагатьох вцілілих учасників змови.

У післявоєнній Німеччині

Уникнувши переслідувань гестапо, Герсдорфф з 1945 по 1947 рік перебував в американському полоні. В ході розслідування військових злочинів він виступав в якості свідка. У 1946 році при розгляді Катинської справи в Нюрнберзі суду були представлені свідчення генерал-майора Рудольфа-Крістофа фон Герсдорффа.

У 1952 році через зростання числа дорожньо-транспортних пригод та нещасних випадків барон Рудольф-Крістоф фон Герсдорф ініціював створення в Ганновері зареєстрованої некомерційної організації Швидка допомога йоанітів, правління якої він очолював до 1963 року.

У 1979 році були видані спогади Герсдорффа, що стали одним з найважливіших джерел відомостей про військову опозиції режиму Гітлера.

Сім'я

У 1934 році барон фон Герсдорф одружився з Ренатою Кракер (1913—1942) з Шварценфельда, спадкоємицею сілезької промислової династії. У цьому шлюбі народилася дочка. Після смерті Ренати він одружився вдруге в 1953 році на Марії-Єві фон Вальденбург (1925—1986), родовід якої бере початок від Августа Прусського. Дітей у подружжя не було.

Вшанування пам'яті

В урочистій церемонії 25 листопада 1981 року бундесвер назвав ім'ям барона фон Герсдорффа відремонтовані колишні бельгійські казарми в Ойскірхені. Крім того, на його честь названі вулиці в містах Дортмунд, Реклінґгаузен, Марль, Фюрстенвальде, Айгене.

Звання

• Кандидат в офіцери (1 квітня 1923)
• Фанен-юнкер-єфрейтор (1 липня 1924)
• Фанен-юнкер-унтер-офіцер (1 листопада 1924)
• Фенрих (1 жовтня 1925)
• Обер-фенріх (1 серпня 1926)
• Лейтенант (1 грудня 1926)
• Обер-лейтенант (1 лютого 1929)
• Ротмістр (1 листопада 1934)
• Гауптман (20 квітня 1940)
• Майор (1 червня 1940)
• Оберст-лейтенант (1 березня 1942)
• Оберст Генштабу (1 січня 1943)
• Генерал-майор (8 березня 1945)

Нагороди

• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го і 3-го класу (12 років)
• Залізний хрест
  • 2-го класу (8 жовтня 1939)
  • 1-го класу (26 червня 1940)
• Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (28 липня 1942)
• Німецький хрест в сріблі (25 жовтня 1943)
• Лицарський хрест Залізного хреста (26 серпня 1943)
• Нагрудний знак «За поранення 20 липня 1944» в чорному (28 серпня 1944)
• Орден Святого Йоанна (Бранденбург), почесний командор
• Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», командорський хрест (1979)

Бібліографія

• Soldat im Untergang. Ullstein, Frankfurt/Main, Berlin, Wien 1977, ISBN 3-550-07349-6
• Fighting the Breakout: The German Army in Normandy from COBRA to the Falaise Gap (contributor) (2004). Mechanicsburg, PA: Stackpole Books. ISBN 978-1-85367-584-3

Література

• Вилль Бертольд. 42 покушения на Адольфа Гитлера. — Смоленск: Русич, 2003. — 352 с. — ISBN 5-8138-0427-7.
• Joachim Fest. Staatsstreich. Der lange Weg zum 20. Juli. Berlin 1994, ISBN 3-88680-539-5.
• Günter de Bruyn. Unter den Linden. Berlin 2002.
• Ulrich Cartarius. Opposition gegen Hitler. Deutscher Widerstand 1933—1945. Berlin 1984, ISBN 3-88680-110-1.
• R. Chr. Freiherr von Gersdorff. Soldat im Untergang. Ullstein Taschenbuchverlag, November 1982, ISBN 978-3-548-34008-1.
• Ernst Kaltenbrunner-Berichte an Bormann und Hitler über das Attentat vom 20. Juli 1944. In: Hans-Adolf Jacobsen. (Hrsg.) Spiegelbild einer Verschwörung.Busse-Seewald Verlag, 1983, ISBN 978-3-512-00657-9.

Посилання

• Біографія барона фон Герсдоррфа.