Юрженко Петро Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 18:36, 12 квітня 2021, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на кирилічні літери)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петро Іванович Юрженко
Народився 8 (20) грудня 1898
Новопетрівка, Засельська волость, Херсонський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер 9 липня 1975(1975-07-09) (76 років)
Херсон, Українська РСР, СРСР
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність хірург
Alma mater Одеський медичний інститут
Вчене звання доцент
Науковий ступінь кандидат медичних наук
Війна німецько-радянська війна
Військове звання лейтенант-полковник
Нагороди
орден Леніна орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Заслужений лікар УРСР

Петро Іванович Юрженко (нар. 20 грудня 1898, Дар-Олександрівка — пом. 9 липня 1975, Херсон) — український радянський хірург, кандидат медичних наук, доцент.

Біографія

Народився 8 [20] грудня 1898(18981220) року в селі Дар-Олександрівці Херсонського повіту Херсонської губернії (тепер Новопетрівка Снігурівського району Миколаївської області, Україна) в багатодітній селянській сім'ї. З 1912 по 1915 рік навчався у Херсонській воєнно-фельдшерській школі. Після закінчення навчання у 19151917 роках працював фельдшером в лазареті в Очакові. З 1917 по 1922 рік завідував фельдшерським пунктом в селі Баратівці. У 19221927 роках навчався в Одеському медичному інституті.

Після випуску завідував хірургічним відділенням окружної лікарні у Старобільську. З 1 липня 1937 року — головний лікар та завідувач хірургічним відділенням народної лікарні в Херсоні. У червні 1941 року захистив кандидатську дисертацію у Харкові. З початком німецько-радянської війни на базі народної лікарні був сформований очолюваний ним хірургічний польовий пересувний госпіталь № 575.

Закінчив війну у званні підполковника медичної служби і у вересні 1945 року став головним лікарем і завідувачем хірургічного відділення Херсонської обласної лікарні до 1961 року. У 1961 році він залишив посаду головного лікаря, але залишився завідувачем хірургічного відділення до 1975 року. Помер 9 липня 1975 року[1].

Відзнаки

меморіальна дошка

Вшанування пам'яті

Примітки