Церква святого Димитрія Солунського (Понятівка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Свято-Дмитрівська церква
46°54′17″ пн. ш. 30°09′53″ сх. д. / 46.904889° пн. ш. 30.164833° сх. д. / 46.904889; 30.164833Координати: 46°54′17″ пн. ш. 30°09′53″ сх. д. / 46.904889° пн. ш. 30.164833° сх. д. / 46.904889; 30.164833
Тип споруди церква
Розташування Україна УкраїнаПонятівка
Перша згадка 1821 (203 роки)
Початок будівництва 1821
Належність Українська православна церква (Московський патріархат)
Єпархія Балтська єпархія УПЦ
Юрисдикція Балтська єпархія УПЦ (МП)
Адреса Понятівка, Роздільнянський район, Одеська область
Епонім Димитрій Солунський
Церква святого Димитрія Солунського (Понятівка). Карта розташування: Україна
Церква святого Димитрія Солунського (Понятівка)
Церква святого Димитрія Солунського (Понятівка) (Україна)
Церква святого Димитрія Солунського (Понятівка). Карта розташування: Одеська область
Церква святого Димитрія Солунського (Понятівка)
Церква святого Димитрія Солунського (Понятівка) (Одеська область)
Мапа
CMNS: Церква святого Димитрія Солунського у Вікісховищі

Свято-Дмитрівська церква (у минулому — Церква святого Йосипа Обручника) — чинна церква у Понятівці. Парафія святого Димитрія Солунського належить до Балтської єпархії Української православної церкви Московського Патріархату.

Історія

У 1821 році графом Понятовським збудовано кам'яну однопрестольну церкву святого Йосипа Обручника[1].

Відомо, що до 1902 року священником церкви був Ісаакій Попов[2].

З 1902 року церкву очолював Петро Петров Жуковський. Це було його 2-е місце несення служби. До цього був з 1895 року псаломщиком у цьому ж храмі.

Псаломщиком у 1895 році став Микола Вікторов Юрашев. Це було 1-е його місце несення служби.

У 1906 році церква розташовувалась у Понятівській волості Тираспольського повіту Херсонській губернії. Парафіянами були росіяни та болгари (1088 чоловік та 1028 жінок) з містечка Понятівка, селища Бакалова, Чекмежієва, Велізарієва + парафіяни приписної церкви при ст. Роздільна.

При церкві було однокласне міністерське училище, у якому навчалось 77 хлопців та 26 дівчат.

Капітал церкви сягав 30 рублів.

У церкві вели службу: священник та псаломщик. Священником був Петро Петров Жуковський (31 рік), закінчив Одеську духовну семінарію за 2-м розрядом, законовчитель в однокласному міністерському училищі, спостерігач за викладанням Закону Божого у двокласному залізничному училищі та завідувач і законовчитель у церковно-парафіяльної школи. Мав жінку та троє дітей (5, 3 та 1/2 років). Кар'єру почав у 1895 році на посаді диякона та священника. Плата в парафії становила 300 руб. Псаломщиком був Микола Вікторов Юрашев (39 рік), закінчив початкове училище. Мав жінку та доньку (4 роки). Кар'єру почав у 1895 році. Плата від парафії — 100 руб. Разом мали 33 десятин церковної землі[3].

8 листопада 1910 року колишній виконувач обов'язків псаломщика Йосиповскої церкви с. Йосипівка, Тираспольского повіту, Євфимій Дарієнко, відповідно до прохання, призначений виконувачем обов'язків псаломщика у церкву м. Понятівка[4].

На 1913-1914 рік місцева Свято-Миколаївська церква, яку надалі очолював священник Петро Петров, відносилась до Катаржинської благочинної округи[5][6].

На початку листопада 1914 року Ухвалою Єпархіального начальства затверджений на посаді церковного старости селянин Євфимій Остапенко на 3-є триріччя[7].

Примітки

  1. Справочная книга Херсонской епархіи. — Одесса: Типографія Е. И. Фесенко, 1906. — С. 658.(рос.)
  2. Памятная книжка для духовенства Херсонской епархіи. — Одесса: Типографія Е. И. Фесенко, 1902. — С. 194.(рос.)
  3. Справочная книга Херсонской епархіи. — Одесса: Типографія Е. И. Фесенко, 1906. — С. 658—659.(рос.)
  4. Херсонскія епархіальныя вѣдомости. — Одеса — № 22 (16 ноября) — 1910. — С. 535.(рос.)
  5. Памятная книжна Херсонской губерніи на 1913 годъ. — Херсонъ : Губернская Типографія, 1913. — С. 449.(рос.)
  6. Памятная книжна Херсонской губерніи на 1914 годъ. — Херсонъ : Губернская Типографія, 1914. — С. 419.(рос.)
  7. Херсонскія епархіальныя вѣдомости. — Одеса — № 22 (15 ноября) — 1914. — С. 407.(рос.)