HD175362

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 05:21, 13 травня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (перекатегоризація)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
HD175362
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення 18г 56х 40,50с
Схилення -37° 20′ 35,7″
Видима величина (V) 5,36[1]
Характеристики
Спектральний клас B6
показник кольору U−B -0,70
яскравість B 5,172±0,005[2]
показник кольору B−V -0,147±0,003[2]
яскравість V 5,336±0,005[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y -0,07
індекс m1 0,12
індекс c1 0,25
індекс Hβ 2,69[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 5,290[2]
Мінімальна яскравість 5,360[2]
Період фотометричної
змінності зорі
3,67[2] доби
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) +1,3 ± 0,8[3] км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: 8,79± 1,26[2] мас/рік

за схиленням: -23,68± 0,76[2] мас/рік

Паралакс (π) 7,67 ± 0,94[2] мас
Відстань 425,24 світлових років
130,38 парсек
Абсолютна величина (MV) −0.38[4]
Подробиці
Маса 3.986 ± 0.267[4] M
Радіус 2.50 ± 0.47[4] R
Світність 250 ± 80[4] L
Ефективна температура 14600 ± 100[4]  K
lg g 4.24 ± 0.17[4]
Обертання 3.67375[4]
Інші позначення
V686 CrA, HD 175362, HIP 92989, HR 7129, CD-37 12982, GSC 7421-2297
Посилання
SIMBADдані для HD175362

HD175362 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу B6, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5,4.[1] Вона розташована на відстані близько 425,2 світлових років від Сонця.[2]

Фізичні характеристики

[ред. | ред. код]

Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 3,67 доби в межах від Hmin= 5,36 до Hmax= 5,29.[2]


Пекулярний хімічний склад

[ред. | ред. код]

HD175362 належить до Хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію й в її зоряній атмосфері спостерігається нестача He у порівнянні з його вмістом в атмосфері Сонця.


Магнітне поле

[ред. | ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу наявних ліній металів становить 3917,5± 215,9 Гаус.[5]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б в Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. Gontcharov G.A. Pulkovo compilation of radial velocities for 35495 stars in a common system 2006, Astron. Lett., 32, 759-771
  4. а б в г д е ж Briquet M., Hubrig S., De Cat P., Aerts C., North P., Schöller M. 2007, A&A, 466, 269
  5. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631