П'єр Розенберг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 27 травня 2021, заснована на цій версії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Розенберг.
П'єр Розенберг
фр. Pierre Rosenberg
Ім'я при народженніфр. Pierre Max Rosenberg
Народився13 квітня 1936(1936-04-13)[1][2][…] (88 років)
Париж, Франція[1]
Країна Франція
Діяльністьмистецтвознавець, куратор мистецької виставки, колекціонер мистецтва, викладач університету, куратор
Alma materЛуврська школаd[1]
ліцей Карла Великого
Галузьмистецтвознавство[4] і образотворче мистецтво[4]
ЗакладЛуврська школаd
Кембриджський університет
Посадапрезидент, President-Director of Musée du Louvred і seat 23 of the Académie françaised[5]
ЧленствоФранцузька академія[1][6]
Національна академія дей-Лінчей[1]
Американська академія мистецтв і наук[1][7]
Академія Святого Луки[8]
Istituto Veneto di Scienze, Lettere ed Artid
Академія витончених мистецтвd
У шлюбі зBéatrice Juliette Ruth de Rothschildd
Нагороди
Кавалер ордена «За заслуги» командор ордена Академічних пальм Командор ордена Мистецтв і літератури командор ордена Почесного легіону хрест командора ордена за заслуги перед Федеративною Республікою Німеччиною Officer of the Order of Cultural Merit

П'єр Макс Розенбе́рг (фр. Pierre Rosenberg; 13 квітня 1936, Париж) — французький історик мистецтва. Член Французької академії. Був багаторічним директором Лувру у Парижі. Відомий знавець французького та італійського живопису XVII—XVIII століття. Розенберг користується міжнародною репутацією як дослідник творчості художника Нікола Пуссена.

Біографія

П'єр Розенберг провів своє дитинство в департаменті Лот і Гаронна та в департаменті Жиронда. Після Другої світової війни закінчив ліцей Карла Великого в Парижі. Здобув вищу юридичну освіту і диплом Школи Лувру, потім пройшов рік стажування в Єльському університеті (1961—1962).

Професійне життя Розенберга тісно пов'язана з Лувром. Він почав свою кар'єру 1962 року як асистент у відділі живопису. Потім він мав два дослідницькі відрядження, одну — до Інституту перспективних досліджень у Принстоні (1977), а другу — до Кембриджського університету (1986). З 1982 д 1984 рік він був президентом Товариства історії французького мистецтва («Société de l'Histoire de l'art français»), а в 1984 році — президентом Французького комітету історіїї мистецтва («Comité français d'histoire de l'art»). З 1994 року до виходу на пенсію у 2001 році обіймав посаду директора Лувру.

Лувр уночі, лютий 2007 року

На час директорства Розенберга в Луврі падає проект «Гранд Лувр», ініційований Франсуа Міттераном. У рамках цього проекту було реставровано галерею Аполлона та споруджено у дворі Лувру скляну піраміду (архітектор Бей Юймін). З 1989 року вона є головним входом до Лувру.

ГОловними темами досліджень Розенберга був малюнок і живопис у Франції та Італії в XVII—XVIII століттях. Він опублікував історико-критичні каталоги про твори Нікола Пуссена, Антуана Ватто і Жака-Луї Давида.

1995 року Розенберг був названий наступником Анрі Гуйєра у Французькій академії. Він є членом-кореспондентом американської академії мистецтв і наук (з 1990), членом американського Філософського товариства (з 1997 року), почесним членом королівської академії в Лондоні, членом 'національної академії деї Лінчеї і Академії святого Луки, обидва зі штаб-квартирою в Римі, членом Академії мистецтва і дизайну у Флоренції, Атенео Венето та Венеційського інституту науки, письменства й мистецтва у Венеції, а також Академії Клементина в Болоньї.

Розенберг одружений з Беатріс де Ротшильд.

Виставки

Між 1976 і 1995 роками були проведені ретроспективи від Шардена, Ватто, П'єра Сюблейра, Фрагонара, Лорана де ла Іра і НІкола Пуссена.

  • Під поглядом Ґете. вид. П'єр Розенберг. Два століття французького малюнка у Ваймарі. Виставка в музеї Жакмар-Андре у Парижі. 2005.
  • Пуссен і природа. Виставка музей витончених мистецтв, Більбао. 2007/08.

Публікації

Розенберг був одним із засновників часопису Revue de l'art і співредактором журналів Artibus et Historiae, Dialoghi, Museum Management and Curatorship та Revue du Louvre.

  • Le XVIIe français. Paris 1976
  • Tout l’œuvre peint de Watteau. Paris 1982, ISBN 2-08-010243-5
  • Watteau: 1684—1721. Mit Morgan Grasselli. Berlin 1985, ISBN 3-87584-144-1
  • Le chat et la palette. Le chat dans la peinture occidentale du XV. au XX. siècle. Mit Élisabeth Foucart-Walter. Paris 1987
  • Laurent La Hyre. 1606—1656. L'homme et l'œuvre. Ausstellung in Grenoble, Rennes, Bordeaux, Genf 1988
  • Catalogue raisonné des dessins de Poussin. Mit Louis-Antoine Prat. Mailand 1995
  • Du dessin au tableau: Poussin, Watteau, Fragonard, David et Ingres. Paris 2001
  • Jacques-Louis David 1748—1825. Catalogue rais. des dessins. Mit Louis-Antoine Prat. Mailand 2002
  • De Raphaël à la Révolution. Les relations artistiques entre la France et l'Italie. Mailand 2005, ISBN 88-7624-006-3
  • Dictionnaire amoureux du Louvre. Plon, Paris 2007, ISBN 978-2-286-04003-1

Примітки

  1. ↑ а б в г д е http://www.academie-francaise.fr/les-immortels/pierre-rosenberg?fauteuil=23&election=07-12-1995
  2. ↑ SNAC — 2010.
  3. ↑ The Fine Art Archive — 2003.
  4. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  5. ↑ Французька академія — 1635.
  6. ↑ Académie française
  7. ↑ https://www.amacad.org/person/pierre-rosenberg
  8. ↑ http://www.accademiasanluca.eu/it/accademici/id/1061/

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=П%27єр_Розенберг&oldid=32266627