Снітівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Снітівка
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Хмельницький район
Громада Летичівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA68040230400019243
Основні дані
Населення 423
Площа 2,804 км²
Густота населення 150,86 осіб/км²
Поштовий індекс 31543
Телефонний код +380 3857
Географічні дані
Географічні координати 49°19′31″ пн. ш. 27°31′40″ сх. д. / 49.32528° пн. ш. 27.52778° сх. д. / 49.32528; 27.52778Координати: 49°19′31″ пн. ш. 27°31′40″ сх. д. / 49.32528° пн. ш. 27.52778° сх. д. / 49.32528; 27.52778
Середня висота
над рівнем моря
301 м
Місцева влада
Адреса ради Хмельницька обл., Летичівський р-н, смт Летичів, вул. Соборна, 16
Карта
Снітівка. Карта розташування: Україна
Снітівка
Снітівка
Снітівка. Карта розташування: Хмельницька область
Снітівка
Снітівка
Мапа
Мапа

Сніті́вка — село в Україні, в Летичівській селищній територіальній громаді Летичівського району Хмельницької області. Населення становить 423 особи.

Через село протікає річка Вовк, в межах села в яку впадає річка Безіменна. На місцевості є великий ставок, який в наш час орендований. На центральній вулиці міститься парк, церква та пам'ятник воїнам, загиблим у німецько-радянській війні 1941—1945 років.

У 1990-х роках діяв кар'єр, де видобувався камінь та пісок. На вулиці Колгоспній знаходиться школа СЗОШ I—III ступенів № 1 та будинок культури.

Історія

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років помер щонайменше 301 житель села[1].

Відомі люди

Еразм Стогов (1797—1880)

В Снітівці мешкав дід Анни Ахматової по материнській лінії Еразм Стогов[ru]. Після того, як він відпрацював певний час начальником канцелярії жандармерії київського генерал-губернатора Дмитра Бібикова, придбав у Летичівському повіті маєток Снітівку і оселився тут[2].

Примітки

  1. Снітівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
  2. Дмитро Антонюк. Тіні Слобідки Шелехівської // ЛітАкцент. — 5 жовтня 2012 р.

Посилання