Шевченкове (Ніжинський район)
село Шевченкове | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Чернігівська область |
Район | Бахмацький район |
Рада | Гайворонська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA74040130130077506 |
Основні дані | |
Населення | 70 (2006) |
Площа | 0,24 км² |
Густота населення | 291,67 осіб/км² |
Поштовий індекс | 16563 |
Телефонний код | +380 4635 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°0′28″ пн. ш. 32°51′23″ сх. д. / 51.00778° пн. ш. 32.85639° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
133 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 16563, Чернігівська обл., Бахмацький р-н, с.Гаворон, вул.Хітєєва,4 |
Карта | |
Мапа | |
Шевче́нкове — село в Україні, Чернігівській області, Бахмацькому районі. До 1951 року - Шостопа́лів хутір.
Належить до Гайворонської сільської ради.
Історія
Шостопалів хутір був населений родинами з прізвищем Шостопал, які в часи комуністичного панування почали писатися також і як Шестопал. Почав різко зростати у 1930-ті роки, коли сюди почали масово переселювати мешканці сусіднього села Гайворон. З'явилися родини Товкунів, Соломських, Гегенів, Штурмаків[1].
Села заселялось згідно Столипинської земельної реформи та в перші роки радянської влади.
Також до села тікали від сталінської депортації представники родин "бахмацький німців", зокрема й родина Кольвіц (Kollwitz), яка переписалася більш українським "Кульвіс". Поховані на сільському цвинтарі, нащадки живуть у м. Бахмач та Київ.
В елі з 1930 по 1970 роки розміщалося торфопідприємство та колективне підприємство "Червона Зірка" (1930-1950).
Нинішній стан
Більшість населення - люди пенсійного віку числом до 25 осіб, що постійно мешкають тут. Улітку приїжджають жити їхні діти із сусідніх сіл та Бахмача.
На території села, при самій трасі "Бахмач-Дмитрівка", гіпсовий пам'ятник поету Тарасу Шевченку (1950). Його відреставровано 2008 року - постамент зміцнений металевим листом.
Два цвинтарі: за залізничною колією, який, фактично, належить до с. Веселого та, власне, шевченківський - добре доглянутий, із поминальним столом. Тут же могила майора медичної служби сталінських військ, який загинув поблизу села 1943.
Окремі хати куплені під дачі. Неподалік - залізниця. Старовинний дубовий гай, дерево з якого, за переказами, йшло на будівництво с. Рубанка. У 1960-их роках силами селян висаджено сосновий бір, який поширюється тепер в бік села Гайворон самосівом.
Традиції
Церкви на території села немає. Храмове свято збігається з гайворонським - Покрова Богородиці і Пріснодіви Марії. Традиційні страви - кисіль із бузиною, захоло́д.
Примітки
- ↑ останні двоє - німецькі прізвища Ґе́ґен і Штурм - походженням з бахмацьких німців, депортованих 1944 у Казахстан
Посилання
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |