Координати: 47°59′31.707600099988″ пн. ш. 37°48′15.386400099998″ сх. д. / 47.99214° пн. ш. 37.80427° сх. д. / 47.99214; 37.80427

Донецька державна музична академія імені Сергія Прокоф'єва

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
консерваторія
Донецька державна музична академія імені Сергія Прокоф'єва
47°59′31.707600099988″ пн. ш. 37°48′15.386400099998″ сх. д. / 47.99214° пн. ш. 37.80427° сх. д. / 47.99214; 37.80427
Країна  Україна
Місто Донецьк
Засновано 1991
Випускники Категорія:Випускники Донецької музичної академії
Сайт: prokofiev-academy.ru
Адреса: Вулиця Артема (Донецьк)

Мапа

CMNS: Донецька державна музична академія імені Сергія Прокоф'єва у Вікісховищі
Людина, на честь якої названю консерваторію: Прокоф'єв Сергій Сергійович
Донецька консерваторія увечері
Меморіальна дошка пам'яті замордованих органами НКВС
Інтер'єр
Концертний зал

Доне́цька держа́вна музи́чна акаде́мія і́мені Сергі́я Проко́ф'єва створена 15 травня 1991 року за Наказом Міністерства культури Української РСР № 109 на базі Донецького музично-педагогічного інституту, заснованого 16 травня 1968 року (Наказ Міністерства культури УкраїнськоРСР № 302 від 06.06.1968 року) на державній формі власності і підпорядкована Міністерству культури і мистецтв України.

У будівлі академії, що розташована у центральній частині міста по вулиці Артема з 1932 по 1966 рік містились органи НКВС, МДБ, КДБ, про що свідчила меморіальна дошка на стіні консерваторії.

Від 2018 року академія поновлює свою роботу у Києві як структурний підрозділ переведеного з Криму Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського.

Історія

13 травня 1988 року Постановою Ради Міністрів Української РСР від № 133 Донецькому державному музично-педагогічному інституту було присвоєно ім'я видатного композитора XX століття С. С. Прокоф'єва.

27 травня 1991 року Наказом Міністерства культури Української РСР від № 109 навчальний заклад було перейменовано у Донецьку державну консерваторію ім. С. С. Прокоф'єва.

15 вересня 2002 року — навчальний заклад перейменовану в музичну академію. З 2009 року заклад очолює композитор Олексій Скрипник. Восени 2014 р. він був звільнений з посади. Станом на 26 жовтня 2014 р. заклад перебуває під окупаційним контролем терористів озброєного угрупування "ДНР".

Під окупацією

Після захоплення Донецька терористами ДНР навесні 2014 року Міністерством культури України було прийнято рішення про переведення закладу до Києва.[1]. Частина викладачів (серед яких тодіщній ректор закладу — Олексій Скрипник, композитор Євген Петриченко, колишня багаторічна очільниця катедри фортепіано Олена Пономаренко) та студентів була переведена до Національної музичної академії України. Інша частина, натомість, віддала перевагу роботі під опікою терористів «ДНР» (терористами використовується така ж сама назва закладу). Серед них — викладач фортепіано і завідувач навчальним відділом (з 1982) Валентин Колонєй, якого в підконтрольному терористам закладі визнають в.о. ректора[2].

У травні 2016 терористами було демонтовано пам'ятну дошку про перебування у будівлі вишу каральних органів МДБ[3].

Нагороди

Донецька консерватоіря нагороджена:

Напрями діяльності академії

Донецька музична академія проводила міжнародні виконавські конкурси:

  • вокалістів «Солов'їний ярмарок» імені Анатолія Солов'яненка (2000—2013);
  • молодих піаністів на батьківщині Сергія Прокоф'єва (1991—2013).

Основними напрямками діяльності закладу також є:

  • підготовка згідно з державними замовленнями і договірними зобов'язаннями висококваліфікованих фахівців для музичної культури;
  • підготовка та атестація наукових, науково-педагогічних кадрів;
  • науково-дослідницька робота;
  • спеціалізація;
  • підвищення кваліфікації, перепідготовка кадрів;
  • культурно-освітня, методична, видавнича, фінансово-господарська;
  • зовнішні зв'язки.

Основними напрямками наукової діяльності музичної академії є:

  • вивчення культури і мистецтва Донеччині, в тому числі творчості композиторів Донбасу, музичного фольклору Південно-східного регіону, музичної освіти;
  • дослідження історичних процесів музичної культури України в контексті світового музичного мистецтва;
  • розробка проблем жанроутворення, історичного буття і типології музичних жанрів;
  • розв'язання історико-стильових питань сучасного музичного мистецтва;
  • розробка методології системного аналізу сучасних засобів музичної виразності;
  • дослідження проблем масової музики і побутових жанрів;
  • аналіз виконавського процесу, питань музичної інтерпретації, теорії і історії виконавства.

Відомі люди

Примітки

Джерела

Посилання