Кравець Людмила Степанівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 30 червня 2021, заснована на цій версії.
Людмила Степанівна Кравець
Народження7 лютого 1923(1923-02-07) (101 рік)
с. Кушугум Олександрівського повіту Катеринославської губернії УРСР
Смерть23 травня 2015(2015-05-23) (92 роки)
Київ, Україна
КраїнаСРСР СРСР
Україна Україна
Рід військ медична служба
Роки служби1941–1945
Званнястарший сержант
Формування63-й гвардійський стрілецький полк (СРСР)
Війни / битвиНімецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна) Медаль «Захиснику Вітчизни» — 1999
Медаль «70 років визволення України від фашистських загарбників»
Медаль «70 років визволення України від фашистських загарбників»
Орден Леніна Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки
Орден Червоної Зірки Медаль «За відвагу»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
 Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «20 років перемоги у ВВВ» Медаль «30 років перемоги у ВВВ» Медаль «40 років перемоги у ВВВ»
Медаль «За взяття Берліна»
Медаль «За взяття Берліна»
Медаль «За визволення Варшави»
Медаль «За визволення Варшави»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «Ветеран праці»
Медаль «Ветеран праці»
Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»
Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»
Орден «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня (НДР)
Орден «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня (НДР)

Людмила Степанівна Кравець (нар. 7 лютого 1923(19230207)) — Герой Радянського Союзу (1945), у роки німецько-радянської війни санітарний інструктор 63-го гвардійського стрілецького полку 23-ї гвардійської стрілецької дивізії (3-я ударна армія, 1-й Білоруський фронт), гвардії старший сержант.

Єдина жінка 23-ї гвардійської стрілецької дивізії, яка отримала звання Героя Радянського Союзу.

Життєпис

Народилася 7 лютого 1923 року в селі Кушугум Олександрівського повіту Катеринославської губернії УРСР (нині смт у Запорізькому районі Запорізької області) в родині залізничника. Українка. Після закінчення семирічки вступила до Запорізької дворічної медичної школи, яку закінчила в червні 1941 року.

До лав РСЧА призвана 2 липня 1941 року Хортицьким РВК Запорізької області. Разом з Бердянським евакошпиталем евакуювалась до Омська. Тричі подавала начальнику шпиталю рапорти з вимогою направити на фронт і, врешті, направлена до 282-ї Сибірської стрілецької дивізії. В січні 1942 року санінструктор 874-го стрілецького полку 282-ї стрілецької дивізії Людмила Кравець прибула на Північно-Західний фронт. Лише за період з 7 по 20 січня 1943 року в боях під Ленінградом винесла з поля бою 64 поранених солдатів і офіцерів з їх особистою зброєю. 14 березня того ж року, коли батальйон торф'яними болотами йшов на штурм Старої Русси, сама була важко поранена (внаслідок вибуху авіабомби отримала поранення обох ніг і правої руки з пошкодженням кісток, а також важку контузію). Лише завдяки виключній майстерності начальника ППХГ-4336 лікаря-хірурга М. Л. Дунаєвського вдалося врятувати ноги від ампутації внаслідок газової гангрени. Після одужання направлена до запасного полку, а звідти, в квітні 1944 року, — санінструктором стрілецької роти 68-го гвардійського стрілецького полку 23-ї гвардійської стрілецької дивізії. Згодом переведена до 63-го гвардійського стрілецького полку тієї ж дивізії. Брала участь у боях в Білорусі, Прибалтиці, Польщі, Німеччині.

Особливо санінструктор 1-ї стрілецької роти 1-го стрілецького батальйону 63-го гвардійського стрілецького полку 23-ї гвардійської стрілецької дивізії гвардії старший сержант Л. С. Кравець відзначилась під час боїв на підступах до Берліна. 16 квітня 1945 року полк з Кюстринського плацдарму після потужної артилерійської підготовки розпочав наступ. Надвечір, поблизу залізничного полотна біля станції Зітцинг, зустріли організований спротив супротивника й були змушені закріпився на зайнятих позиціях. В ніч на 17 квітня нічною атакою 1-а рота, що йшла попереду намагалась захопити насип при підтримці танків Т-34. Німці, освітлючи місцевість, зустріли щільним вогнем протитанкової артилерії, внаслідок чого один з танків був підпалений. Рятуючи екіпаж, Л. С. Кравець сама отримала поранення, але поле бою не залишила. Рота була змушеня залягти, командир роти вибув зі строю. Враховуючи загрозу зриву поставленого завдання, гвардії старший сержант Л. С. Кравець перебрала командування ротою на себе, повела бійців у бій, вибила німців з траншей і оволоділа станцією Зітцинг.

Під час вуличних боїв у Берліні отримала п'яте поранення. Перемогу зустріла в медсанбаті.

У 1946 році за станом здоров'я звільнена в запас. Тривалий час мешкала в Запоріжжі.

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 31 травня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, гвардії старшому сержантові Кравець Людмилі Степанівні присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 6740).

Також нагороджена українським орденом Богдана Хмельницького 3-го ступеня (14.10.1999), радянськими орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня (11.03.1985), трьома орденами Червоної Зірки (01.10.1943, 15.09.1944, 07.02.1945), численними медалями.

Література

  • В ім'я життя / автор-упорядник З. О. Сільченко та інші. — К.: Україна, 2005, стор. 134–141.

Джерела

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кравець_Людмила_Степанівна&oldid=32866303