Верхня Франція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 17 липня 2021, заснована на цій версії.
О-де-Франс

Hauts-de-France

Герб Прапор
Столиця Лілль
Країна  Франція[1]
Регіон Метрополія Франції
Межує з: сусідні адмінодиниці
Нормандія Іль-де-Франс Гранд-Ест
Валлонія, Фламандський регіон ?
Департаменти Нор
Па-де-Кале
Ена
Сомма
Уаза
Кантони 145
Населення
 - повне 5 987 883 (оцінка станом на 01.01.2004)
3,99 млн. (за переписом 08.03.1999) (3-тє)
 - густота 188,22/км² (2004)
Площа
 - повна 31 813 км²
Висота
 - максимальна 197 м, 295 м
(Ватіньї)
Губернатор Xavier Bertrandd
Президент ради Ксавьє Бертран
Вебсайт hautsdefrance.fr
Код ISO 3166-2 FR-HDF
Карта Франції з позначенням регіону О-де-Франс
Карта Франції з позначенням регіону О-де-Франс

Карта Франції з позначенням регіону О-де-Франс
Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Верхня Франція

О-де-Франс (також Верхня Франція, фр. Hauts-de-France) — регіон Франції, створений відповідно до територіальної реформи французьких регіонів 2014[2] внаслідок об'єднання регіонів Нор-Па-де-Кале і Пікардія. Датою утворення нового регіону вважається 1 січня 2016[3].

Назва

У тексті закону визначено тимчасове найменування регіону, що складається з поєднання назв історичної області Пікардія (фр. Picardie), протоки Па-де-Кале (фр. Pas de Calais) і позначення місця регіону на мапі Франції (Нор — північ; фр. Nord), розділених (у французькому написанні) дефісами. Постійна назва та місцезнаходження регіональної столиці повинні бути визначені Регіональною радою до 1 липня 2016 і затверджено Державною радою Франції до 1 жовтня 2016[4][5].

Географія

Регіон, загальною площею 31813 км² є восьмим за величиною на території метрополії Франції. Він розташований на північному сході країни і межує з регіоном Іль-де-Франс на півдні, регіоном Нормандія на південному заході та регіоном Гранд-Ест на південному сході. На північному сході регіон межує з Бельгією. З північного сходу регіон омивається Північним морем і протокою Па-де-Кале.

Історія

У Середньовіччі Пікардія розпадалася на графства Вермандуа, Валуа і Ам'єннуа. Області навколо Суассона і Лана жили самостійним політичним життям. Вперше назву «Пікардія» зафіксовано в документах XIII століття. Так називали область поширення особливої пікардської говірки. Володіння Пікардії у французької корони оскаржували англійці і герцоги Бургундські. Через Пікардію проходили шляхи майже всіх завойовників, які прагнули опанувати Парижем. У ході Першої світової війни багато старовинних міст Пікардії, включаючи Перонн і Сен-Кантен, були повністю зруйновані.

Пікардія — батьківщина готичної архітектури, тут збереглося шість видатних середньовічних соборів, найбільший з яких — в Ам'єні.

У 1790 році історичні провінції Франції були перетворені в департаменти. Під час Третьої республіки у 1919 році Етьєном Клементелем були засновані «економічні регіони» і зроблена перша спроба економічного планування.

Адміністративний поділ

Регіон має площу понад 31813 км² з чисельністю населення 5987883 осіб[6]. . Щільність населення складає (станом на 2013 рік) 188,22 осіб/км². Тимчасовим адміністративним центром є Лілль, рішення про остаточний адміністративний центр має бути прийняте регіональною радою до кінця червня 2016[3].

Департаменти

Департамент Герб Площа Населення Щільність населення Префектура
02 Ена
7369 км² 540 888 75,33 осіб/км² Лан
59 Нор
5743 км² 2 587 128 455,85 осіб/км² Лілль
60 Уаза
5860 км² 810 300 140,56 осіб/км² Бове
62 Па-де-Кале
6671 км² 1 463 628 223,24 осіб/км² Аррас
80 Сомма
6170 км² 571 154 94,55 осіб/км² Ам'єн

Найбільші міста

Найбільшими містами регіону (з населенням понад 30 000 мешканців) є:

№ Місто Департамент Населення (2013)[7]
1 Лілль Нор 231491
2 Ам'єн Сомма 132699
3 Рубе Нор 95866
4 Туркуен Нор 92974
5 Дюнкерк Нор 89882
6 Кале Па-де-Кале 72520
7 Вільнев-д'Аск Нор 62616
8 Сен-Кантен Ена 55698
9 Бове Уаза 55252
10 Валансьєн Нор 42851
11 Булонь-сюр-Мер Па-де-Кале 42537
12 Ватрело Нор 41552
13 Дуе Нор 41189
14 Аррас Па-де-Кале 40830
15 Комп'єнь Уаза 40430
16 Марк-ан-Барель Нор 39392
17 Крей Уаза 34262
18 Камбре Нор 32852
19 Ланс Па-де-Кале 31647
20 Льєвен Па-де-Кале 31517
21 Мобеж Нор 30567

Примітки

  1. ↑ archINFORM — 1994.
  2. ↑ Collectivités territoriales : nouvelle organisation territoriale (фр.). Assemblée Nationale. 7 серпня 2015. Процитовано 1 січня 2016.
  3. ↑ а б La carte à 13 régions définitivement adoptée (фр.). Le Monde. 17 грудня 2014. Процитовано 1 січня 2016.
  4. ↑ Cyprien Cini, Loïc Farge (14 грудня 2015). Élections régionales 2015 : sept nouvelles régions se cherchent toujours un nom (фр.). RTL. Процитовано 10 січня 2016.
  5. ↑ Laurence Albert (25 листопада 2015). Les nouvelles régions à la recherche de leurs futurs noms (фр.). Les Échos. Процитовано 10 січня 2016.
  6. ↑ Populations légales 2013 des régions 2016 (фр.). Institut national de la statistique et des études économiques. Процитовано 1 січня 2016.
  7. ↑ Populations légales 2013 des départements et des collectivités d'outre-mer (фр.). Institut national de la statistique et des études économiques. Процитовано 28 грудня 2015.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Верхня_Франція&oldid=32990101