Пнятин
село Пнятин | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Перемишлянський район |
Рада | Борщівська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA46060330420072393 |
Основні дані | |
Засноване | 1600 |
Населення | 203 |
Площа | 1,94 км² |
Густота населення | 104,64 осіб/км² |
Поштовий індекс | 81232 |
Телефонний код | +380 3263 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°38′49″ пн. ш. 24°41′24″ сх. д. / 49.64694° пн. ш. 24.69000° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
332 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 81232, Львівська обл., Перемишлянський р-н, с. Борщів |
Карта | |
Мапа | |
Пня́тин — село в Україні, у Перемишлянському районі Львівської області. Населення становить 203 особи. Орган місцевого самоврядування — Борщівська сільська рада.
Географія
У селі бере початок річка Ладанці, права притока Марушки.
Історія
У податковому реєстрі 1515 року село згадується як спустошене[1]. У 1552 році власником села був Львівський архієпископ, у 1661 році власниками села були Бидльовський та Тиравський, а 1711 року — пан Калиновський[2].
Боротьба УПА
Відв’язавшися ( мова про бій під Уневом) від большевиків, 30 вересня 44 в год. 24-тій цілий курінь форсовним маршем пішов лісами поміж Липівцями [т]а Боршевом і в год. 10-тій дня 1 жовтня 44 став на короткий відпочинок в лісі коло с. Пнятина. Стрільці змучені цілоденним боєм і десятигодинним маршем положилися відпочивати, а кухарі варити обід. В часі обіду в год. 16 розвідка донесла, що до с. Пнятина приїхали танки. Курінний Яструб, не чекаючи кінця обіду дав наказ готовитися до відходу і виїздити таборами в напрямі Полюхова. Коли передне обезпечення вийшло з лісу і доходило до залізничного тору, то побачили три танки, які перетинали куреневі дорогу відступу. Побачивши танки, передне обезпечення і табор повернули до лісу. На наказ курінного всі відділи зайняли становища і мали завдання не пустити ворога до лісу. Курінний Яструб, взявши зі собою протитанковий кріс, пішов у бойову лінію і особисто одним вистрілом в танк збив його зі шляху та унешкідливив, чим примусив інші танки перестати під’їздити до лісу. Большевики, догонивши нас танком коло с. Пнятина мали завдання зв’язати нас зі собою боєм, притримати в лісі до другого дня і підтягнути більші сили, щоб нас зліквідувати. Ворог обставив всі лісові дороги, щоби нам віддати відступ до більших комплексів лісу, але ми, дочекавши вечора, тихо вийшли з лісу, не натрапивши на жодну ворожу заставу і пішли в південно-східному напрямі. Як оказалось пізніше большевики про наш відхід не знали, бо на другий день почали наступати на ліс з кількох сторін і натрапивши на других розпочали сильну стрілянину між собою. Бій між ними тривав досить довго і як орієнтуватися на розмові цивільного населення, мали великі втрати вбитими і раненими. Остаточно по кількагодинному бою якось порозумілися і втративши по “бандіровцах” слід, завернули до Перемишлян. В бою під с. Пнятином впало з нашої сторони сімох стрільців вбитими і 3 ранених які поражені виключно стрілами танкових гармат. В бою під с. Уневом і в облаві під с. Пнятином брало участь 1000 большевиків, які маючи до помочі танки не могли розбити нашого відділу. Загальні втрати большевиків стверджені остаточно нашою розвідкою виносять 353 вбитих і ранених.https://litopysupa.com/wp-content/uploads/2019/01/NS_Tom_20_Voienna_okruha_UPA_Lysonia_1943-1952_Dokumenty_i_materialy.pdf
02.01.1948р.підрозділ НКВС проводив в околицях села облаву.
06.01.1948р. підрозділ НКВС у складі 8 чоловік зайшли в хату, де були 2 повстанці. Повстанці вбили 2-х ( один з них капітан) ще двох поранили. Бійці УПА відступили без втрат . Господиню дому комуністи арештували, її майно конфіфіскували. Пізніше її звільнили.
10.01. 1948р комуністи знову проводили в селі облаву. В господарствах селян валили печі, розбирали загати,грабували. Награбоване майно вантажили у підводи та відправляли у район.У священника забрали м'ясні припаси. Під час облави було заарештовано 7 осіб.Пізніше їх звільнили.[3]
Церква
- храм Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього (ПЦУ). Належить до Перемишлянського деканату, Львівської єпархії УАПЦ.
- храм св. Архистратига Михаїла (УГКЦ).
Примітки
- ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 154 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s. (пол.)
- ↑ Смерека Б. В. Описово-статистичні джерела про заселення та адміністративно-територіальний устрій Львівської землі Руського воєводства у XVI-XVIII ст.: Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. — Київ : Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, 2016. — С. 334.
- ↑ Звіт по Рогатинському району за січень-березень 1948р., поданий "64-24М" 1.4.1949р. http://avr.org.ua/viewDoc/9237. АЦДВР - Ф. 9. - Т. 18. 1949. Процитовано 8 січня 2021.
Джерела
- Pniatyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 332. (пол.)
Посилання
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |