Координати: 49°38′49″ пн. ш. 24°41′24″ сх. д. / 49.64694° пн. ш. 24.69000° сх. д. / 49.64694; 24.69000

Пнятин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Пнятин
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Перемишлянський район
Рада Борщівська сільська рада
Код КАТОТТГ UA46060330420072393
Основні дані
Засноване 1600
Населення 203
Площа 1,94 км²
Густота населення 104,64 осіб/км²
Поштовий індекс 81232
Телефонний код +380 3263
Географічні дані
Географічні координати 49°38′49″ пн. ш. 24°41′24″ сх. д. / 49.64694° пн. ш. 24.69000° сх. д. / 49.64694; 24.69000
Середня висота
над рівнем моря
332 м
Місцева влада
Адреса ради 81232, Львівська обл., Перемишлянський р-н, с. Борщів
Карта
Пнятин. Карта розташування: Україна
Пнятин
Пнятин
Пнятин. Карта розташування: Львівська область
Пнятин
Пнятин
Мапа
Мапа

Пня́тин — село в Україні, у Перемишлянському районі Львівської області. Населення становить 203 особи. Орган місцевого самоврядування — Борщівська сільська рада.

Географія

У селі бере початок річка Ладанці, права притока Марушки.

Історія

У податковому реєстрі 1515 року село згадується як спустошене[1]. У 1552 році власником села був Львівський архієпископ, у 1661 році власниками села були Бидльовський та Тиравський, а 1711 року — пан Калиновський[2].

Боротьба УПА

Відв’язавшися ( мова про бій під Уневом) від большевиків, 30 вересня 44 в год. 24-тій цілий курінь форсовним маршем пішов лісами поміж Липівцями [т]а Боршевом і в год. 10-тій дня 1 жовтня 44 став на короткий відпочинок в лісі коло с. Пнятина. Стрільці змучені цілоденним боєм і десятигодинним маршем положилися відпочивати, а кухарі варити обід. В часі обіду в год. 16 розвідка донесла, що до с. Пнятина приїхали танки. Курінний Яструб, не чекаючи кінця обіду дав наказ готовитися до відходу і виїздити таборами в напрямі Полюхова. Коли передне обезпечення вийшло з лісу і доходило до залізничного тору, то побачили три танки, які перетинали куреневі дорогу відступу. Побачивши танки, передне обезпечення і табор повернули до лісу. На наказ курінного всі відділи зайняли становища і мали завдання не пустити ворога до лісу. Курінний Яструб, взявши зі собою протитанковий кріс, пішов у бойову лінію і особисто одним вистрілом в танк збив його зі шляху та унешкідливив, чим примусив інші танки перестати під’їздити до лісу. Большевики, догонивши нас танком коло с. Пнятина мали завдання зв’язати нас зі собою боєм, притримати в лісі до другого дня і підтягнути більші сили, щоб нас зліквідувати. Ворог обставив всі лісові дороги, щоби нам віддати відступ до більших комплексів лісу, але ми, дочекавши вечора, тихо вийшли з лісу, не натрапивши на жодну ворожу заставу і пішли в південно-східному напрямі. Як оказалось пізніше большевики про наш відхід не знали, бо на другий день почали наступати на ліс з кількох сторін і натрапивши на других розпочали сильну стрілянину між собою. Бій між ними тривав досить довго і як орієнтуватися на розмові цивільного населення, мали великі втрати вбитими і раненими. Остаточно по кількагодинному бою якось порозумілися і втративши по “бандіровцах” слід, завернули до Перемишлян. В бою під с. Пнятином впало з нашої сторони сімох стрільців вбитими і 3 ранених які поражені виключно стрілами танкових гармат. В бою під с. Уневом і в облаві під с. Пнятином брало участь 1000 большевиків, які маючи до помочі танки не могли розбити нашого відділу. Загальні втрати большевиків стверджені остаточно нашою розвідкою виносять 353 вбитих і ранених.https://litopysupa.com/wp-content/uploads/2019/01/NS_Tom_20_Voienna_okruha_UPA_Lysonia_1943-1952_Dokumenty_i_materialy.pdf

02.01.1948р.підрозділ НКВС проводив в околицях села облаву.

06.01.1948р. підрозділ НКВС у складі 8 чоловік зайшли в хату, де були 2 повстанці. Повстанці вбили 2-х ( один з них капітан) ще двох поранили. Бійці УПА відступили без втрат . Господиню дому комуністи арештували, її майно конфіфіскували. Пізніше її звільнили.

10.01. 1948р комуністи знову проводили в селі облаву. В господарствах селян валили печі, розбирали загати,грабували. Награбоване майно вантажили у підводи та відправляли у район.У священника забрали м'ясні припаси. Під час облави було заарештовано 7 осіб.Пізніше їх звільнили.[3]

Церква

Примітки

  1. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 154 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s. (пол.)
  2. Смерека Б. В. Описово-статистичні джерела про заселення та адміністративно-територіальний устрій Львівської землі Руського воєводства у XVI-XVIII ст.: Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. — Київ : Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, 2016. — С. 334.
  3. Звіт по Рогатинському району за січень-березень 1948р., поданий "64-24М" 1.4.1949р. http://avr.org.ua/viewDoc/9237. АЦДВР - Ф. 9. - Т. 18. 1949. Процитовано 8 січня 2021.

Джерела

Посилання