Координати: 48°43′13.749600100004″ пн. ш. 21°15′27.327600100005″ сх. д. / 48.72049° пн. ш. 21.25759° сх. д. / 48.72049; 21.25759

Собор Святої Єлизавети Угорської (Кошиці)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Собор Святої Єлизавети Угорської
48°43′13.749600100004″ пн. ш. 21°15′27.327600100005″ сх. д. / 48.72049° пн. ш. 21.25759° сх. д. / 48.72049; 21.25759
Країна Словаччина[1]
РозташуванняКошиці
Старе место[1]
Типсобор
Стильготика і готика[1]
Дата заснування1378 і 1490-ті[1]

Собор Святої Єлизавети Угорської. Карта розташування: Словаччина
Собор Святої Єлизавети Угорської
Собор Святої Єлизавети Угорської
Собор Святої Єлизавети Угорської (Словаччина)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Собор Святої Єлизавети Угорської (словац. Dóm svätej Alžbety) — католицький собор, що знаходиться в місті Кошиці, Словаччина, кафедральний собор архиєпархії Кошице.

Пам'ятник архітектури, побудований у готичному стилі. Собор Святої Єлизавети — найбільша церква Словаччини та один з найбільш східних історичних готичних соборів Європи. Входить в список національних пам'яток культури Словаччини.

Історія

Сучасна будівля церкви побудована в кілька етапів у період між 1378 і 1508 роками, проте вона була зведена на місці більш старого храму. Імовірно цей храм був побудований у середині XI століття і освячений на честь Святого Михайла. Після канонізації Єлизавети Угорської в середині XIII століття вона стала вважатися покровителькою Кошиць, і міський храм був перейменований на її честь. Цей храм згадується в листах папи Мартина IV від 1283 і 1290[джерело?] років.

У 1804 році була утворена єпархія Кошице (з 1995 року — архиєпархія). Храм Святої Єлизавети отримав статус кафедрального собору.

У середні віки храм кілька разів переживав пожежі, в XIX столітті були зроблені великі реставраційні роботи під керівництвом відомого угорського архітектора Імре Штейндля, визнаного фахівця з готиці. Основні реставраційні роботи були завершені до 1904 року, проте відновлення крипти і північного порталу йшло аж до 2009 року.

У 1906 році в крипті собору були перепоховані останки Ференца II Ракоці.

Архітектура

Зовнішня довжина собору становить 60 м, ширина — 36 м. Найвища точка споруди, північна вежа або вежа Сигізмунда має висоту 59 м. Вона була повністю завершена в XV столітті. Північний і південний портали собору багато прикрашені кам'яним різьбленням.

В інтер'єрі собору виділяється готичний головний вівтар (1474—1477), мальовничий вівтарний образ — шедевр мистецтва XV століття. Образ має розміри 12,60 на 8,10 м, складається з 48 картин, розділених на три цикли: Життя Святої Єлизавети, Страсті Христові і Різдвяні події. Образ виконаний у формі триптиха, в звичайний час розгорнуто таким чином, що показує тільки 12 картин циклу «Життя Святої Єлизавети», у період Великого посту відкривається цикл Страстей Христових, у період Адвенту — різдвяний.

Також в інтер'єрі собору представляють інтерес готичні фрески на стінах і архітектурне оздоблення бічних капел.

Галерея

Посилання

  1. а б в г https://data.gov.sk/dataset