Зябровка
село Зябровка | ||||
Транслітерація назви | Ziabraŭka | |||
---|---|---|---|---|
Основні дані | ||||
52°19′35″ пн. ш. 31°11′12″ сх. д. / 52.32638888891666085° пн. ш. 31.18666666669444609° сх. д.Координати: 52°19′35″ пн. ш. 31°11′12″ сх. д. / 52.32638888891666085° пн. ш. 31.18666666669444609° сх. д. | ||||
Країна | Білорусь | |||
Область | Гомельська | |||
Район | Гомельський | |||
Рада | Зябровська | |||
Перша згадка | XVIII століття | |||
Населення | 815 осіб (2004) | |||
Часовий пояс | UTC+3:00 | |||
Телефонний код | +375-23(2) | |||
Автомобільний код | 3 | |||
Транспорт, відстані | ||||
До Мінська | ||||
- фізична | 299 км | |||
Зябровка (біл. Зябраўка) — село, центр Зябровської сільради Гомельського району Гомельської області Білорусі.
Біля села знаходиться найвища точка в Гомельському районі — 160,3 м.
Географія
Розташування
За 18 км на південний схід від Гомеля.
Транспортна мережа
Автодорога пов'язує село з Гомелем.
Планування складається з прямолінійної вулиці, орієнтованої з південного сходу на північний захід, до якої з північного сходу приєднуються 2 короткі вулиці.
Забудова двостороння, переважно дерев'яна, садибного типу.
Історія
У складі Великого князівства Литовського
За письмовими джерелами село відоме з XVIII століття, як село в Речицькому повіті Мінського воєводства Великого князівства Литовського.
У складі Російської імперії
Після Першого поділу Речі Посполитої (1772) Зябровка перебувало в складі Російської імперії.
У 1773 році — в Гомельській волості Рогачовської провінції Могильовської губернії. З 1776 року — у володінні графа Петра Олександровича Рум'янцева-Задунайського, а з 1834 року — князя Івана Федоровича Паскевича. У 1798 році — в складі Кореневської економії Гомельського маєтку. У 1856 році відкрито народне училище. Після введення в експлуатацію в грудні 1873 року ділянки Гомель — Бахмач Лібаво-Роменської залізниці введено в дію залізничну станцію, на якій щорічно вантажилось до 150 тисяч пудів лісових і хлібних вантажів. Господар маєтку Зябровка володів у 1875 році 121 десятиною землі, діяв хлібозаготівельний магазин.
У 1886 році працювали 2 вітряні млини, хлібозаготівельний магазин. Згідно з переписом 1897 року розташовувалися: хлібозаготівельний магазин, трактир, в Носовицькій волості Гомельського повіту.
У 1909 році — 1505 десятин землі, школа, церква, винна лавка, млин.
У складі БРСР (СРСР)
З 8 грудня 1926 року — центр Зябровської сільради в Носовицькому, з 4 серпня 1927 року — в Гомельському районах Гомельського округу (до 26 липня 1930) з 20 лютого 1938 року — Гомельської області.
У 1926 році працювали лавка, поштове відділення, початкова школа, залізнична станція (59 жителів). У 1930 році організований колгосп «1 Травня», працювали вітряк і кузня.
У 1933 році відкрилася виробнича дільниця Гомельської машинно-тракторної станції.
Німецько-радянська війна
Під час німецько-радянської війни звільнена від окупантів 28 вересня 1943 року. На фронтах і в партизанській боротьбі загинули 140 жителів, в пам'ять про них в 1962 році біля школи встановлена скульптура солдата.
Післявоєнні роки
У 1959 році — в складі експериментальної бази «Гомельська» (центр — село Климовка). Розміщуються 2 середні, початкова і музична школи, Будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, 6 магазинів, 2 відділення зв'язку.
У складі Республіки Білорусь
Раніше тут розташовувався авіаційний полк стратегічних бомбардувальників Ту-16 і Ту-22, який після розпаду СРСР був переведений під Енгельс. На сьогодні збереглися злітно-посадкова смуга, штаб і деякі будівлі.
Населення
Чисельність
- 2004 — 341 господарство, 815 жителів.
Динаміка
|
---|
Відомі уродженці
- Третьяков Яков Адамович (1916–1985) — повний кавалер ордена Слави.
Література
- Зя́браўка. Зябраўка // Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 7: Застаўка — Кантата / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн. : БелЭн, 1998. — Т. 7. — 604 с. — 10 000 екз. — ISBN 985-11-0035-8. — ISBN 985-11-0130-3 (т. 7).
- Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя / С. В. Марцэлеў; Рэдкалегія: Г. П. Пашкоў (галоўны рэдактар) і інш. — Мн.: БелЭн, 2005. — Т. 2, Кн.2: Гомельская вобласць. — 520 с. — 4000 экз. ISBN 985-11-0330-6 ISBN 985-11-0302-0