Коронарія зозуляча
| Silene flos-cuculi | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Порядок: | Гвоздикоцвіті (Caryophyllales) |
| Родина: | Гвоздикові (Caryophyllaceae) |
| Рід: | Смілка (Silene) |
| Вид: | Silene flos-cuculi (S. flos-cuculi)
|
| Біноміальна назва | |
| Silene flos-cuculi (L.) Greuter & Burdet, 1982
| |
Корона́рія зозу́ляча, зозу́лин цві́т (Lychnis flos-cuculi) — вид трав'янистих рослин родини гвоздичні (Caryophyllaceae).
Морфологічна характеристика
Багаторічна рослина, висотою 30—70 см. Стебла прямостійні, з рідкісними, короткими, доволі грубими волосками, липкі, угорі галузисті. Листки супротивні, нижні — видовжено-лопатеві, черешкові; верхні — вузьколінійні, безчерешкові. Квітки зібрані в нещільні суцвіття. Чашолистків і пелюсток по 5. Віночок від рожевого до фіалково-червоного. Кожна пелюстка довжиною до 2,5 см, глибоко розсічена на 4 частки. Тичинок зазвичай 10. Плоди: зеленуваті, 5-клапанні, 8–13 мм завдовжки капсули. Цвіте у червні — серпні.
Походження назви
Назва роду походить від латинського слова, що в перекладі означає «корона» (квітка рослини схожа на корону). Видова назва складається з двох латинських слів, лат. flos — «квітка», лат. cuculus — «зозуля»[1]..
На стеблі коронарії (у вузлах) є краплі рідини, схожої на піну (звідси назва рослини — «зозулячі сльози»). Якщо обережно здути рідину зі стебла, можна побачити на ньому маленьку зелену личинку пінявки — дрібної комахи, яка виділяє рідину і живе у ній. Запилюється коронарія зозуляча нічними метеликами і бджолами, які прилітають до неї за нектаром і пилком.
Естетичні характеристики
Чудова декоративна рослина. На луках часто росте великими ділянками, які справляють сильне враження під час масового цвітіння.
Поширення
Європа (Білорусь, Естонія, Латвія, Литва, Молдова, Україна, Австрія, Чехія, Німеччина, Угорщина, Польща, Словаччина, Швейцарія, Данія, Фінляндія, Ісландія, Ірландія, Норвегія, Швеція, Велика Британія, Албанія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Хорватія, Греція, Італія, Македонія, Чорногорія, Румунія, Сербія, Словенія, Франція, Португалія, Іспанія); Азія (Росія) Введено: Північна Америка (Канада, США); Японія (Кюсю). Також культивується.
Населяє джерела, заболочені джерела, береги, вологі бережні луки, дорожні й польові канави, сінокоси.
Росте на вологих луках, на болотистих місцях поодиноко або групами по всій Україні.
Галерея
Посилання
Джерела
- Euro+Med Plantbase (англ.)
- Flora of North America (англ.)
- Germplasm Resources Information Network (GRIN) (англ.)
- NatureGate (англ.)
- Коронарія зозуляча // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 215. — ISBN 5-88500-055-7.
Примітки
- ↑ Dictionary of Botanical Epithets (англ.)
|
Це незавершена стаття про гвоздикові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
