Стеткевичі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стеткевичі (Статкевичі)
Родоначальник: Стецько Петрович
Гілки роду: Стецкевичі-Завірські, Стецкевичі-Липські, Стеткевичі-Сачкевичі
Місце походження: Велике Князівство Литовське

Стеткевичі (також Статкевичі, Стецкевичі) гербу Костеша (польськ. Stetkiewiczowie, Statkiewiczowie, біл. Статкевічы) — шляхетський рід Великого Князівства Литовського. Походив від Стетка (Стецка) Петровича.[1]

Представники

  • Петро — боярин, володів землями Оршанської волості
    • Стецько — придворний княжича Литовського, «тримав» війтівства могилівський та слуцьке. Від його імені виникло прізвище роду
      • Ждан — дідич Черкасова, Любавичів, мав 3 синів
      • NN (Сачко) — володів маєтком Сачкевичі на Липах поблизу Несвіжу
        • Микита
          • Ждан
          • Матвій
          • Леон
          • Стецко (1485—†1528)
            • Федко
            • Леон
            • Іван Стеткевич-Сачкевич
            • Ганна — чоловік Костянтин Григорович Заливако
            • Сопотько — писар та намісник саражський
          • Милослава
          • Тиша (Тишко)
          • Іван (Івашко)
          • Юрій — дружина Ганна
            • Михайло
          • Марія — вдова Івашки Черкаса, вдруге одружилась з троюрідним братом Іваном Андрійовичем Стеткевичем (1470—†1554)
        • Богдан Сачкевич-Липницький
        • Федір

Гілка Стеткевичі-Завірські

Богдан-Миколай (1510—†1586) отримав у 1521 році Завірці[be] в Оршанському повіті[2], звідси представники роду використовували прізвище Стеткевичі-Завірські[1]; дружина княжна Євдокія Григорівна Друцька-Горська — ктиторша Мінського Петро-Павлівського монастиря

  • Марина (1553) — дружина князя Івана Борисовича Лукомського[3]
  • Вільгельм (1550—†1616) — підкоморій брацлавський у 1613 році, дружина —княжна Анна Богданівна Огінська
    • Христофор — підкоморій брацлавський; по смерті брата Богдана — опікун його дітей. Продав 1637 року Завірці Мірському. Перша дружина і мати двох синів — княжна Крощинська, друга — княжна Соколінська
    • Богдан Стеткевич († бл. 1651) — підкоморій мстиславський у 1630—44 роках, каштелян новогрудський, меценат та фундатор двох православних монастирів, маєтність — Мокрани. Перша дружина і мати троьох дітей — княжна Олена Богданівна Соломирецька, друга дружина — Анна (чи Катерина) Петрівна Фрацкевич, вдова Горайського
    • Іван (†1634) — хорунжий оршанський, прожив 33 роки, дружина Катерина Симонівна Санґушко
      • Северин — канцлер віленський
      • Іван — каштелян новогрудський у 1652 році, дружина Сюзанна Тишкевич
      • Христофор — підкоморій оршанський, ротмістр, дружина Іванна Красінська
        • Ігнацій
        • Миколай
        • Йосип
        • Тадеуш (бл.1745, †1790) — генерал-лейтенант, дружина Тереза Йосипівна Сологуб[4]
          • Мар’яна
        • Мар’яна
        • Людовіка
        • Тереза
      • NN — дружина Богдана Щемета
    • Олена (†1635) — дружина писаря Яна Казимира Паца

Гілка Стеткевичі-Липницькі

Богдан Сачкевич-Липницький

  • Кміта
  • Евхим (Овхим)
    • Петро Липницький — новогрудський боярин,згаданий 1546 року у скарзі Тивинської за захват маєтку Липи. Пізніше він обміняє його воєводі Радзивіллу на маєток над р. Ушою
    • Гаврило Липницький
    • Олена
    • Тарас Сабенський
    • Есипатор Осицький
    • Василь Браницький
    • Опанас Браницький
  • Станіслав
  • Лев
    • Денис
    • Олефір
    • Богуфал
    • Василь
    • Матвій
    • Іван

Гілка Стеткевичі-Сачкевичі

Іван Стеткевич-Сачкевич — 1562 року обміняв маєток Сачкевичі на Липах князю Миколаю Радзивіллу (Чорному) на маєтки Воложиці та Юр’євщизна у Куковичах Новогрудського повіту

  • Ян (Іван)
  • Валентій (1558) — власник землі Соколе Лядо у Воложиці
    • Северин — 1612 року отримав землю Василь Борок від радинка Слуцького князівства Войтеха Черського, віддав 1630 року успадковані землі Воложиці брату
      • Криштоф
        • Василь
          • Йосип
          • Антоній
        • Павло
          • Станіслав
          • Симон
        • Хар’ян
          • Людовік
          • Матвій
          • Алозій
      • Теодор — зем’янин Слуцького князівства, мешкав в маєтку Василь Борок
      • Ян — опікун дітей брата Павла
      • Павло (пом. 1663)
        • Григорій
        • Давид
        • Даніель (Даниїл)
          • Якуб
      • Миколай — власник маєтку Василь Борок, Новий Мозолов та частини Мозоловкі
        • Стефан — 1678 року отримав у спадок частину маєтку Василь Борок
          • Григорій
            • Ян
              • Теодор (Федір) — разом із сином Стефаном легитимований 1816 року в Мінській губернії
                • Стефан
                • Якоб
                • Дем’ян
              • Базиль (Василь) — не признаний в шляхетстві 1816 року в Мінській губернії
                • Дем’ян
            • Григорій
          • Самуїл
            • Михайло
              • Теодор — признаний 1816 року в Мінській губернії
              • Петро — признаний 1816 року в Мінській губернії
                • Даніель
                • Леон
                • Симон
        • Ян
        • Базиль
        • Дем’ян
          • Ян
          • Олександр
        • Юзоф (Йозеф)
      • Серафина
    • Криштоф — разом із дружиною та сином Дементріаном був замучений під час Московсько-польської війни
      • Ярослав?
      • Ян (Іван)
        • Михайло
          • Якуб
          • Самуель
      • Єгорій (Юрій)
        • Петро — королівський зем’янин, дружина Зофія Михневич
        • Іван
        • Михайло
        • Вікентій (Василь)
        • Павло
        • Дементіан
        • Юзеф
      • Павло
      • Габрієль (Гавриїл) — дружина Катерина Галинська
        • Іоахим (Юхим)
      • Дементріан (Дементій)
      • Петро
        • Юрій
    • Юрій
    • Ян
    • Адам
  • Яцек— власник землі Грибовщина у Воложиці

Стеткевичі дворяни Волинської губернії

Лука Михайлович (†1743) — син Михайла Яновича, легитимований 1741 року

  • Антон
    • Сильвестр
      • Фердинанд
        • Генріх-Владислав
          • Ігнацій-Фердинанд
          • Марія-Амелія
        • Болеслав-Михайло
        • Яков-Олександр
        • Октавіан
      • Петро-Олександр
      • Еразм (1824-25)
      • Карл-Тимофій
  • Севастян
    • Йозеф (Йосип)
      • Лука
      • Якоб (Яків) — разом із синами причислений до шляхти Київської губернії
  • Ігнацій (Гнат) — дружина Агнешка
    • Йозеф (Йосип) — дружина Маріанна
      • Йозеф-Франц
        • Мамерт
          • Ян-Йозеф
            • Йозеф (Йосип)
            • Станіслав
              • Владислав
          • Антоній (Антон)
          • Теофіл
      • Ян (Іван)
        • Миколай-Ян
          • Йозеф (Йосип)

Стеткевичі дворяни Київської губернії

Яків Йосипович — онук Севастяна Лукіна із шляхти Волинської губернії

  • Каетан-Роман
    • В’ячеслав
    • Володимир
  • Йозеф-Каласантій
  • Франц
    • Станіслав
    • Францишка
    • Болеслав
    • Володимир
  • Діонісій

Анна Григорівна Стеткевич з Мосаковських — вдова Теодора (Федора) Яновича Стеткевича з Мінської губернії (легитимовані 1816 року), разом із синами перебралась до Войташівки Радомишльського повіту Київської губернії

  • Стефан — разом із родиною переїхав у Болячів
  • Іван — дружина Маріанна Світельська
  • Григорій — дружина Текля Кирилівна Сичевська

Споріднені роди

  • Богомольці (Анна Євстафіївна Богомолець (бл. 1780 - ?) була заміжня за Миколаєм Стеткевичем, сином колезького реєстратора [5])

Примітки

  1. ↑ а б ВКЛ (энцыклапедыя). Том 2. Страница 630. orda.of.by. Процитовано 2 листопада 2018.
  2. ↑ Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom XIV - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. Процитовано 14 грудня 2017.
  3. ↑ Ґедымін і нашчадкі || Giedymin & descendants. www.giedymin.net. Архів оригіналу за 14 серпня 2014. Процитовано 13 грудня 2017.
  4. ↑ nina.gov.pl. Tadeusz Stetkiewicz h. Kościesza. www.ipsb.nina.gov.pl (пол.). Процитовано 14 грудня 2017.
  5. ↑ Офіційний сайт роду Богомольців http://bogomolets.name/ua/родовідне-дерево/чернігівська-гілка

Джерела

  • Kasper Niesiecki Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S. J. — Lipsk, 1841.— T. 8.— S. 518–520. (пол.)
  • Юрій Мицик Іван Виговський // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К.: Варта, 1994. — 560 с. — С. 194.
  • Я — сын Ваш: Стецкевичи, Сацкевичи-Стецкевичи герба «Костеша», Карафа-Корбуты герба «Корчак» / Анатолий Стецкевич-Чебоганов. — Минск: Белорусская Православная Церковь, 2011. — 591 с.
  • Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. — Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — Мінск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — 788 с.: іл. — ISBN 985-11-0378-0. (біл.)
  • ДАЖО, фонд 146, опис 1, том 1, справа 5708.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Стеткевичі&oldid=33491208